Податкові спори з погляду польського законодавства
КИЇВ — 05 липня 2019 року. За ініціативи Комітету АПУ з податкового та митного права спільно з Міжнародною фіскальною асоціацією України відбулася зустріч із суддями Верховного адміністративного суду Польщі Кшиштофом Вінярскі та Томашем Коляновскі, на якій була обговорена тема податкових спорів з погляду польського податкового законодавства.
Модератори заходу: Тетяна Лисовець, Голова Комітету з податкового та митного права, старша партнерка АО «АК «Соколовський і партнери», та Наталія Блажівська, суддя Верховного Суду, президентка IFA Ukraine, кандидатка юридичних наук.
За словами Тетяни Лисовець, цей захід є знаковою подією, адже організований він вперше спільно з IFA Ukraine. Вона підкреслила, що подібні заходи покликані формувати порядок денний змін у податковому законодавстві та створити майданчик для спілкування з представниками судової влади. У свою чергу, Наталія Блажівська нагадала, що наразі адміністративна юстиція відзначає свій день народження:
«За 15 років існування вона зробила багато досягнень, проте судді і вчені розуміють, що процес удосконалення неможливий без запозичення міжнародного досвіду й урахування тих тенденцій, якими вже живуть колеги».
Кшиштоф Вінярскі розповів про загальні принципи податкового виробництва в польській правовій системі та провадження у справах індивідуальних податкових консультацій. За його словами, польські законодавці ще не зважились на повну кодифікацію матеріального податкового права.
Отже, головний закон — Податковий кодекс від 29 серпня 1997 року, який встановлює, що податкові органи діють на підставі положень законодавства. Цей принцип знаходить своє підтвердження в Конституції Польської Республіки, зокрема, в статті 7 говориться, що органи держави, публічної влади діють на підставі і в межах законодавства.
«Внаслідок цього на органи державної влади не поширюється принцип «дозволено все, що не заборонено законом», — зазначив пан Вінярскі. Водночас, за його словами, підприємець може здійснювати будь-які дії, за винятком тих, які заборонені положеннями законодавства. Він може бути зобов’язаний до певної поведінки виключно на підставі положень закону.
Наразі в Польщі точиться дискусія про незастосування судами законів, ідентифікованих як «погане право» і постанов рішень на підставі Конституції Польщі. Кшиштоф Вінярскі також зазначив, що прихильники цієї позиції обґрунтовують свою думку тим, що Конституція є найважливішим законодавчим актом Республіки Польщі, і тим, що норми Конституції мають безпосереднє застосування, якщо інше не передбачено Конституцією. Пан Кшиштоф акцентував свою увагу на тому, що суддя адміністративного суду може відмовитися від застосування положень Податкового кодексу, які, на його думку, суперечать Конституції.
Противники цієї тези наводять статтю 178 Конституції, згідно з якою у виконанні своїх посадових повноважень судді є незалежними і керуються тільки Конституцією і законами. Згідно з цією концепцією суд може не застосувати лише підзаконний нормативно-правовий акт, наприклад, розпорядження міністра фінансів, якщо вважає його таким, що суперечить Конституції і законам Польщі.
Суддя також зазначив, що сумніви щодо змісту положень податкового законодавства, які не вдається усунути, вирішуються на користь платника податків.
Томаш Коляновскі повідомив, що адміністративні суди поділені на дві інстанції: в першій діє 16 судів, у другій — один Верховний суд. Справа в першій інстанції розглядається три-чотири місяці, а в другій — півтора-два роки. Фінансова палата Верховного суду, в якій він працює, щорічно розглядає близько 10 тисяч справ. Кшиштоф Вінярскі додав, що відсоток задоволених позовів платників податків становить 25-30%. Також він підкреслив, що якщо зараз судді приймають рішення тільки на підставі «юридичних аргументів», то в майбутньому можна буде ігнорувати економічну основу транзакцій. І до цього готові не всі судді.
Томаш Коляновскі детальніше розповів про особливості спеціальних податкових процедур у польській правовій системі і діджиталізацію адміністративного судочинства. Суддя зазначив, що вони не є лідерами в Європі, проте деякі напрацювання вже є. Процес діджиталізації він поділив на три стадії:
1. Використання програм підтримки без впливу на процес.
2. ІТ-втручання, що не повністю замінює паперові документи електронними, але значно полегшує доступ до суду за допомогою інформаційних інструментів.
3. Перехід від паперових носіїв до електронних. І це робота на найближче майбутнє.
Наталія Блажівська додала, що сучасний світ неможливий без електронного суду.
З презентаціями можна ознайомитися тут:
Ми нагадуємо, що Асоціація правників України проводить онлайн-трансляції всіх засідань комітетів для членів регіональних відділень. Якщо Ви бажаєте отримати доступ до перегляду відео, будь ласка, надішліть посилання на Вашу сторінку в мережі «Фейсбук» на адресу електронної пошти: amaksimov@uba.ua.