КИЇВ — 27 червня 2019 року. «Наше мислення є асоціативним: з психологічного погляду міцнішими та осмисленішими є ті знання, які ми отримуємо в контексті вже відомого, засвоєного. І навпаки: інформація швидко втрачається, якщо її запропонувати без контексту або без зв’язку з уже наявними знаннями».

Відбувся останній із серії SOFT SKILLS тренінг, на якому Олена Пометун, професорка, дослідниця та тренерка міжнародних освітніх програм, детально розповіла про необхідність критичного мислення та як його розвивати. 

На першому місці за рівнем затребуваності і досі залишається вміння вирішувати складні завдання, друга ж за значимістю компетенція 2020 року — критичне мислення, яка ще у 2015 році займала четверту позицію. Ця компетенція також входить в число ключових і в прогнозах на 10-15 років. Через велику кількість і легкодоступність інформації зростає необхідність навичок її відбору, правильного переосмислення.

Критичне мислення — складне й багаторівневе явище. Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень.

За словами Олени, критичне мислення — це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини:

— аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;

— бачити проблеми, ставити запитання;

— висувати гіпотези та оцінювати альтернативи;

— робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його.

«Цим мисленнєвим операціям можна і необхідно навчати, а далі — вдосконалювати їх, тренувати, як, наприклад, тренують м’язи спортсмени чи техніку гри музиканти», — зауважила професорка.

Сприятливими факторами розвитку критичного мислення, за словами Олени, є:

— Самокритичність як можливість адекватно оцінити результати своєї діяльності, якщо вони не витримують критики.

— Незалежність мислення — прагнення самостійно осмислювати навчальну та іншу інформацію, відсутність остраху не погодитися зі співрозмовником та активне висловлення власних ідей, протистояння навіюванню думок.

— Пізнавальна спрямованість або цікавість — проявляється у бажанні оволодіти новими знаннями. Людина з пізнавальною спрямованістю не буде сприймати та запам’ятовувати отриману інформацію, вона завжди аналізуватиме її.

— Високий соціальний інтелект — спроможність правильно розуміти поведінку людей.

Учасники заходу мали змогу взяти участь у інтерактивному спілкуванні та на практиці дізнатися методи розвитку критичного мислення.