ХАРКІВ — 23 травня 2019 року. Відбувся Східноукраїнський юридичний форум, який вже всьоме збирає правників не лише східноукраїнського регіону, але й України.

Перший день форуму був присвячений обговоренню трьох актуальних тем: ефективне судочинство, процесуальні кодекси та останні тенденції в боротьбі з корупцією.

З вітальним словом виступив Андрій Стельмащук, Президент Асоціації правників України, і подякував партнерам форуму Vasil Kisil & Partners, Amber Law Company, LCF Law Group, Sheverdin and partners, Shkrebets & Partners, Attorneys-at-law, Юридичній компанії «Арес», VB PARTNERS, Ario Law Firm та інформаційним партнерам за підтримку, а також наголосив на знаковості заходу, де правники та колеги з усієї країни мають змогу спілкуватися й обмінюватися досвідом.

Перша сесія була присвячена темі «Ефективне судочинство: очікування і реалії». Модератор сесії, Андрій Стельмащук, зазначив:

«Наразі ми маємо судову реформу, яка розпочалася п’ять років тому, отже є багато питань, які потрібно обговорити».

Івар Талло, ключовий міжнародний експерт Проекту ЄС «Право-Justice», розповів про те, що саме міжнародні експерти роблять для електронного суду в Україні, які очікування та перешкоди на шляху до його впровадження.

«Судова система завжди консервативна — так відбувається у всьому світі. Проблема в тому, що всі хочуть новацій, та ніхто не хоче їх розуміти», — каже Івар.

Він зазначив, що не зважаючи на амбіційність планів, подальша перспектива розвитку цієї системи поки переповнена безліччю питань. Також Івар зауважив, що відбувся відрив між IT-спеціалістами та юристами:

«IT-спеціалісти робили внесок по-своєму, сподіваючись, що юристи самі підлаштують систему під себе. Та це неправильно — в сучасному світі ми робимо це трохи інакше. Потрібно не перекладати цей тягар на технарів, а самостійно обдумувати, які новації необхідно впроваджувати.  Лише сумісні робота може принести швидкі плоди».

Олена Кібенко, суддя Великої Палати Верховного Суду, розповіла про електронний суд та його поточний стан, а також про те, наскільки ефективне судочинство:

«ВСУ намагається використовувати такі новації, ми відкриті до них, тільки потрібні люди, які готові це впроваджувати.

Правники мають активно долучатися до впровадження електронних технологій у юридичний ринок! Ви повинні розуміти, що судді першими будуть протидіяти новаціям, і це нормально, це психологія. Тож треба визнавати проблему, бо наразі правники — окремо, проблеми — окремо».

Суддя підкреслила:

«Необов’язково впроваджувати одразу щось глобальне, можна почати з вдосконалення того невеликого, що вже є».

Експерти зійшлись у думці, що змінювати культуру потрібно з самого початку. І робити грубо це не можна в жодному разі.

«Ось і позитив заходів такого масштабу.

Зворотний зв’язок — це наше все, бо з його допомогою ми можемо оперативно знешкоджувати проблеми разом», — підкреслив Віктор Яцина, суддя Харківського апеляційного суду.

Олена Кібенко розглянула питання конфлікту інтересів у суддівській діяльності та детально зупинилась на конкретних прикладах врегулювання такого конфлікту, надала роз’яснення щодо наявності чи відсутності потенційного і реального конфлікту інтересів.

З виступу експертів стало зрозумілим, що питання конфлікту інтересів в діяльності судді є актуальним. Діюче законодавство в частині виявлення, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів в діяльності судді є недосконалим. Про це зазначають і міжнародні експерти. Водночас, відсутність узгодженості законодавства не звільняє суддю від відповідальності за дії чи рішення, ухвалені в умовах конфлікту інтересів. 

Віктор Яцина розповів про шляхи запобігання судом зловживань, пов’язаних із цивільним законодавством, надав визначення поняттю запобігання зловживанню правом, розповів про забезпечення судом розумного строку розгляду справи, позиції ЄСПЛ щодо ролі національних судів та розглянув питання активної ролі суду у забезпеченні права на справедливий судовий розгляд.

«Якщо щось не відбулося — треба почекати. Воно буде», — підсумував пан Яцина.

Про поточний стан та перспективи процесуального кодексу учасники мали змогу дізнатися під час другої сесії, модераторами якої були Довідас Віткаускас, керівник Проекту ЄС «Право-Justice», та Роман Чумак, керуючий партнер ЮК «Арес». Під час сесії обговорили такі питання: перші результати з моніторингу імплементації Цивільного та Господарського процесуальних кодексів, особливості спрощеного провадження в адміністративному процесі та проблеми доказування, розкриття, подання й оцінки доказів.

Зокрема, Довідас Віткаускас зазначив:

«Виділю головні тези щодо вектора руху закону та практики: 

1. Треба більше стандартизованості — існує неясність щодо загальних принципів, наприклад, захисту сторін від формалізму в судовому процесі.

2. Доказування має базуватися на європейських стандартах. Дуже важливо більше використовувати презумпцію у процесі доказування. В Україні наразі цього дуже мало.

Мій головний посил — необхідно виводити загальні принципи, якими ми всі оперуємо однаково».

Жан Лагадек, адвокат, викладач Паризького університету, міжнародний експерт Проекту ЄС «Право-Justice», зазначив:

«Для мене велика честь говорити з такою високою аудиторією! Отже, всі ми розуміємо важливість ролі суду в Україні, тож висловлю свої враження від розмов із суддями:

1. Суд діє на законних засадах. Судді вважають, що деякі моменти були раніше організовані краще. Вони занепокоєні поганою організацією їх роботи — закон просто не визначає чіткі їх межі та деякі важливі моменти.

2. Суддя має отримувати захист від держави. Для цього є підстави, за словами самих суддів, вони часто отримують прямі погрози, відбуваються перешкоджання у проведеннях засідань».

Василь Крат, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, розповів про забезпечення єдності судової практики, горизонталі влади та механізми наявності чи відсутності спеціалізацій.

«Навіщо потрібно це забезпечення? Перш за все, для довіри. Її дуже легко втратити. Також воно необхідно для забезпечення прогнозованості. «Подібні справи повинні вирішуватися подібним чином» — цей принцип чудово ілюструє, чому саме треба забезпечувати єдність», — підкреслив пан Василь.

Юлія Атаманова, радник LCF, розповіла про принцип змагальності та добросовісності, про те, як ці принципи співпрацюють та чи доповнюють один одного. Вона зазначила, що з прийняттям нових кодексів ці принципи стали дійсно ефективними:

«Часто суддя сам не знає, наскільки добросовісно йде судовий процес. Відповідно у такому становищі необхідні процесуальні важелі, щоб збалансувати позиції, які сторони доводять до суду», — зазначила пані Юлія.

Експерти підкреслили, що поступово змінюється ментальність учасників/сторін судового процесу.

Катерина Дробязко, адвокат ЮК «Амбер», звернула увагу на необхідність працювати у напрямі впровадження сучасних технологій у правничу сферу спільними зусиллями.

Олексій Бринцев, суддя Господарського суду Харківської області, розкрив принцип оперативності та як він реалізований у правосудді.

Суддя розповів про переваги універсалізації судових процесів, «дегосподаризацію» господарського процесу та основні чинники, які сприяють наближенню господарського процесу до цивільного.

Володимир Ващенко, партнер VB PARTNERS, порушив тему доказів та доказування та розповів про проблеми доказування, розкриття, подання та оцінки доказів і нові процесуальні можливості. Зокрема, він зазначив:

«У своєму виступі я акцентую увагу на подальшому розвитку інституту розкриття доказів, практиці оформлення доказів, змін в оцінці доказів судами. Ці проблеми є загальними для господарського, цивільного та адміністративного судочинства. На моє переконання, головною є зміна парадигми суддів, сприйняття ними нової ролі арбітра у змаганнях сторін».

Третя сесія була присвячена останнім тенденціям у боротьбі з корупцією, де була обговорена низка речей, пов’язаних із ТОП-корупцією.

Модератор сесії — Максим Костецький, юридичний радник Transparency International Ukraine.

Серед питань до розгляду:

— Досудові розслідування (ДБР, НАБУ, прокуратура).

— Нюанси розкриття корупційних схем.

— Автоматична перевірка декларацій — що варто знати?

— Недостовірне декларування — як запобігти?

— Як адвокату захиститись від незаконних дій правоохоронних органів?

Юрій Кравченко, директор Харківського територіального управління НАБУ, зазначив:

«Обговорювані питання є надважливими для нашої країни, тож я зазначив би, чого ми досягли та які є проблеми.

Ми дійсно довели, що наразі в Україні недоторканих нема — це позитив.

Серед головних проблем я б виділив таке:

1. Прийняття останніх рішень дійсним складом Парламенту показало, що з цим урядом позитивних результатів просто не буде.

2. На початку роботи ми отримували значну підтримку, але з часом все більше зникає зацікавленість у підтримці протидії ТОП-корупції.

3. Зняття депутатської недоторканості. Ми всі повинні бути рівні перед Законом, та парламентарі, на жаль, вважають, що вони кращі за інших людей. Це значно впливає на всі антикорупційні процеси.

4. У складі ДБР існує суттєва кадрова нестача. З такою кількістю слідчих просто неможливо охопити наявну зараз кількість злочинів».

Експерт підкреслив, що завдяки новим співробітникам буде здійснюватися більш якісне судове розслідування, та виділив основну відмінність дій ДБР від розслідування НАБУ, а саме — їх суб’єктний склад.

Олексій Менів, партнер АО «Шкребець і партнери», розповів про порушення прав адвокатів зі сторони НАБУ, підкреслив, що проблеми, з якими наразі стикаються адвокати, є неприпустимими, та зосередив увагу на прикладах з власних практичних кейсів. Також він звернув увагу на наявність значного запиту суспільства на боротьбу з корупцією та зазначив:

«Основною проблемою у боротьбі з корупцією є неможливість застосування 65-ї та 66-ї статей ККУ. Фактично законодавець поставив людей, які знаходяться під справою Антикорупційного суду, перед вибором — сідати в тюрму чи затягувати справу».

«Справедливе правосуддя — це те, чого всі очікують у сфері боротьби з корупцією», — підсумував Максим Костецький.

Завершився перший день форуму доповіддю Івана Кучера, керівника практики антикорупційного комплаєнсу, адвоката кримінальної практики АО «Кролевецький та Партнери», який розповів про недостовірне декларування та про те, як цьому запобігти.

«Кружляння навколо своєї осі — ось що наразі відбувається. А за фактом, НАЗК не сприяє виконанню власних завдань, тому наші клієнти трясуться за кожну галочку при заповненні декларації. І як підсумок — реального сенсу від цього немає. По суті нічого не змінюється, а результати, які показує НАЗК, просто смішні. Матеріали низької якості. До того ж, НАЗК дуже часто плутає підслідність — виявляється, таке можливо».

На завершення адвокат навів перелік головних проблем: 

— Відсутність у НАЗК бачення результатів своєї роботи.

— Відсутність надання адекватних пояснень наслідків подання декларацій.

— Відсутність контролю за органами внутрішніх справ, іноді прокуратури.

— Несвоєчасне подання матеріалів на розгляд.

Другий день форуму розпочався з четвертої сесії, яка була присвячена темі «Загадковий світ адвокатури: що там відбувається», під модеруванням Андрія Романчука, керуючого партнера MORIS.

Денис Бугай, Президент Асоціації правників України 2013 — 2017 рр., партнер VB Partners, зазначив:

«Після активного обговорення Законопроекту № 9055 наступив період повної тиші. І ось тепер, коли ми знову маємо нагоду розпочати активну дискусію, це має стати ключовою тенденцією для обговорення нового сезону. Паруса не надуті, треба знайти вітер для них разом».

На зауваження Андрія Романчука щодо розділення проектом спільноти адвокат відповів:

«Спільнота не розділилась — була глибока дискусія, провокації, дезінформація, та розділення не було. Головна з досягнутих цілей — залучення великої кількості адвокатів до обговорення. Колеги, які взагалі не цікавились цими питаннями, долучились, розібрались та почали висловлювати свою думку. Тож необхідно подякувати їм за те, що зробили цю дискусію широкою».

Максим Андреєв, керуючий партнер ЮК As Legal, зауважив:

«Саме прийняття такого закону змінило б парадигму нашої роботи. На жаль, ці тенденції не закріпились у законодавчому руслі. У кожного є своє бачення цього закону, тож будемо працювати над вдосконаленням надання юридичних послуг».

Перше питання сесії до розгляду: «Компенсація гонорару успіху».

Максим Шевердін розповів про власне бачення адвокатської етики та зосередив увагу на питанні витрат на правничу допомогу, якими документами вони визначаються, обсязі наданих послуг і виконаних робіт.

Зокрема, він нагадав, що відповідно до постанови КГС ВС витрати на оплату послуг адвоката мають відповідати трьом критеріям:

— співмірність;

— реальність адвокатських витрат;

— розумність розміру.

«Трапляються випадки, коли суди на свій розсуд зменшують розмір виплат на правову допомогу, навіть якщо інша сторона не висловлює жодних заперечень. Деякими радами адвокатів була встановлена фіксована ставка платні, та на практиці виходить зовсім інакше», — зауважив Максим Шевердін. Адвокат навів позицію «гонорару успіху» та зазначив, що він  може бути застосованим.

Також згадали питання компенсації витрат. Експерти підкреслили, що це питання доступу до правосуддя, та виділили дві позитивні тенденції:

— більш якісне надання допомоги;

— зменшення кількості необґрунтованих спорів.

Віталій Уркевич, суддя Великої Палати Верховного Суду України, розповів про правові висновки Верховного Суду щодо адвокатської монополії:

«Виникають складнощі у роботі ВСУ, адже інколи до суду звертаються с утвореннями, статус яких дуже складно пояснити».

Суддя розглянув процесуальне законодавство: як здійснюється представництво тощо.

Далі розповів про ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ордер на надання правової допомоги, його оформлення та форму, а також про правові висновки Верховного Суду щодо представництва адвокатами та оформлення їх повноважень. Наостанок суддя висвітлив позицію ВСУ щодо малозначних справ.

Максим Андреєв висловив свою думку щодо адвокатської монополії:

«Під час введення адвокатської монополії усі компанії мали зробити переформування кадрового персоналу. Ми переформувалися, але маю зауважити, що хоча ми і маємо збільшення рівня юридичного професіоналізму, необхідно також надавати змогу отримання доступу до адвокатської професії — ця проблема є суттєвою перепоною на шляху встановлення високого рівня експертизи. Після того як зміниться рівень юридичної експертизи, зміниться юридичний ринок. Надалі будемо все більше розвиватися, для цього не так багато можливостей».

Останнє питання сесії щодо безпеки юридичних компаній та адвокатської діяльності розглянув Денис Бугай. Учасники мали змогу дізнатися про поточний стан справ та про те, як саме можна використовувати надані права та гарантії ефективно, оскільки, як зазначив юрист, у цій галузі адвокати роблять значну кількість помилок.

Денис Бугай виділив такі ключові ризики:

1. Асоціація адвоката з клієнтом, а саме — звинувачення у посібництві з боку правоохоронних органів.

2. Незахищеність комунікації, адвокатської таємниці, каналів комунікації, майна та документів. «Не є захищеною не наша, адвокатська інформація, а державна», — зауважив Денис Бугай та запропонував шляхи вирішення цих проблем. Зокрема, він зазначив, що адвокати мають розділити особисті питання та професійні, а також займатися адвокатською діяльністю лише публічним та законним методом.

Про проблеми захисту прав адвокатів Максим Андреєв зазначив:

«Окрім впливу правоохоронних органів, існує значна проблема захисту адвоката від фізичного впливу. Збільшення вірогідності такого впливу значно зросла — ми також з цим стикалися. Як правило, це відбувається у разі надання адвокатам послуг високої якості. Чим більш резонансна справа, тим більше ризику. І тут нема таблетки для вирішення проблеми. Особисто ми працюємо з охоронними фірмами».

До виступу був запрошений Денис Шкаровський, радник VB Partners, адвокат. На власних практичних кейсах він розповів про те, як адвокату захищатися від свавілля правоохоронних органів.

П’ята сесія була присвячена актуальним питанням правничої спільноти. Модерував сесію Євген Ріяко, керуючий партнер Riyako&Partners.

Модератор запросив до виступу Христину Кириченко, яка розповіла про проект «Бібліотека Мрій» і закликала долучатися. Проект створений заради об’єднання бізнес-колективів, які персонально відвідують заклади інтернатного типу, виховні колонії та поповнюють бібліотеки новими книгами.

Першою до розгляду була винесена тема «Кібербезпека та інформаційна безпека в умовах цифрового спілкування», про яку учасники мали нагоду почути від Микити Книша, CEO ProtectMaster, засновника форуму з кібербезпеки HacklIT. Він розповів про сучасні кіберзагрози і шляхи їх запобігання з погляду цифрової криміналістики.

Пан Микита зазначив, що існуючі нині підходи до роботи служби IT-безпеки банків є застарілими внаслідок зміни цільової парадигми:

«На даний момент хакер може зібрати повний цифровий портрет будь-якої людини приблизно за 10 хвилин. Реальність є такою, що звичайний школяр може перехопити ваші паролі через Wi-Fi чи мережу з безкоштовним софтом».

«Конкурентну перевагу отримує той, хто бере на себе відповідальність щодо захисту як особистої, так і корпоративної інформації — це одна з ключових тез», — підкреслив Микита Книш.

Він зазначив, що існує регулятор покращення ситуації, а саме постанова НАБУ № 95, що зобов’язує банк призначити особу, відповідальну за його інформаційну безпеку.

«Новація так собі, та хоча б є конкурентна відповідальна особа», — зазначив експерт та нагадав, що банки живуть у парадигмі перекладання ризиків на клієнта.

За його словами, питання якісної кібербезпеки залежить від держави та наявності політичної волі для впровадження на законодавчому рівні обов’язковості та розвитку єдиної системи захисту.

Друге питання до розгляду: «Альтернативне вирішення спорів — міжнародний тренд чи ефективний формат вирішення спорів?».

Олексій Резніков, партнер Asters, розповів, що такий метод вирішення спорів вже давно став світовим трендом, який нарешті дійшов до України. За його словами, починаючи з 80-х років минулого століття понад 4000 компаній США долучилися до спільної заяви про застосування альтернативних способів вирішення спорів.

Олексій Резніков розповів, які шляхи вирішення спорів у полі між переговорами та судом існують в Україні наразі та зауважив, що ADR як їх альтернатива є інструментом економії часу та ресурсів.

У підсумку свого виступу експерт надав перелік переваг ADR-підходів у порівнянні із судовим розглядом:

— спеціалістів обирають сторони;

— рішення напрацьовують самі сторони;

— керують розглядом справи сторони на основі обумовлених правил взаємодії;

— рішення може виходити за межі предмета спору;

— фокус дослідження зосереджений на інтересах і потребах, а не тільки на позиціях сторін;

— суттєва увага до емоцій учасника процесу;

— наявні можливості для взаємовигідного співробітництва;

— процедуру виробляють та погоджують самі сторони;

— конфіденційність у питанні розповсюдження інформації.

Лариса Швецова,член Вищої ради правосуддя, зазначила: «Я зіткнулася з медіацією ще у 2003 році. Спочатку я не розуміла, що це, але з плином часу побачила, що альтернативні способи вирішення спорів дійсно працюють абсолютно в усіх процесах, які розглядаються судами. Я впевнено погоджуюсь, що процедури ADR ми застосовуємо завжди і з першого класу — в будь-якому випадку нашого життя ми виступаємо медіаторами. Тому формат врегулювання за участі суддів, на мою думку, є беззаперечним за своєю ефективністю».

Під час дискусії Сергій Гришко, партнер Redcliffe Partners, поцікавився, що саме стримує впровадження медіації. Відповідь надав Євген Ріяко:

«Це питання правової культури. У людей немає можливості довіритись НЕ представнику держави. Криза довіри до державних інституцій призводить до того, що люди самостійно вирішують свої питання. Для того щоб не було такої анархії, я закликаю колег допомагати людям у вирішенні їх спорів».

На завершення заходу обговорили кодекс з процедур банкрутства. Юліан Хорунжий, партнер Ario Law Firm, підкреслив: «За наслідками цього кодексу банкрутство стане ще ближче. Внесені докорінні зміни у чинну сьогодні систему банкрутства. Новий кодекс говорить про те, що для відкриття провадження не треба нічого, достатньо 1 грн заборгованості». Юрист висловив надію, що зміни в кодексі стануть для правників дієвим стимулом до ініціативної участі у законотворчому процесі.