«Бізнес почав усвідомлювати проблему шахрайства та боротись з нею», – Денис Шкаровський, адвокат, радник VB PARTNERS
КИЇВ - 24 квітня 2019 року. Як великий український бізнес бореться з корпоративним шахрайством? Чи збільшуються випадки злочинів в українських компаніях? Чому compliancе-функція життєво необхідна для бізнесу? Про це і не тільки ми попросили розповісти Дениса Шкаровського.
Член АПУ з 2013 року, випускник програми «Адвокат Майбутнього», Денис Шкаровський зараз в VB PARTNERS керує проектами із захисту бізнесу в галузі white-collar crime та вирішення спорів. Його ключова експертиза охоплює compliancе та боротьбу з корпоративним шахрайством. Він надає послуги з розслідування розкрадань та корупції в компаніях, захисту бізнесу та його бенефіціарів від неправомірних дій контрагентів, притягнення до відповідальності шахраїв. Здійснює аудит системи безпеки та бізнесмоделей на наявність кримінально-правових ризиків.
Ви прийшли працювати у VB PARTNERS ще у студентські роки, і не так давно Вас призначили радником. Наскільки ви амбіційна людина і чи був цей шлях складним для Вас? Де Ви себе бачите за 3 роки?
На мою думку, шлях від студента до радника в одній з кращих юридичних компаній за 6 років – вже показник високих амбіцій. Хоча, сам напис на візитівці ніколи не був для мене самоціллю. Посада радника чи партнера в юридичній фірмі (якщо вона правильно побудована) вимагає декількох складових: (1) експертність, (2) навики управління персоналом та (3) навики business development. Ці вимоги підвищуються в юридичних бутиках, де клієнти вимагають надання послуг найвищої якості.
Я завжди прагнув брати участь в складних та топових проектах, які не дозволяли застосовувати стандартні підходи. Під керівництвом партнерів це дозволило отримати унікальні знання та інтенсивно підвищувати свою кваліфікацію.
Партнери VB PARTNERS вже неодноразово розповідали, що Компанія декілька років тому обрала шлях спеціалізації на white-collar crime та вирішенні спорів. Серед цих основних практик я займаюсь питаннями боротьби з корпоративним шахрайством. Цей напрямок в Україні тільки починає розглядатись як окремий від кримінально-правового захисту. Хоча, в Західних країнах – це окрема практика та великий самостійний бізнес. Ми у VB PARTNERS вважаємо, що через декілька років попит на ці послуги перевищить якісну пропозицію на українському ринку.
Ви спеціалізуєтеся на боротьбі з корпоративними злочинами та на комплаєнсі. Якщо з боротьбою зі злочинами все зрозуміло, то з compliancе-фукцією в українських реаліях і роллю юриста при цьому досі все неоднозначно?
Насправді, краще, ніж задається. Хоча багато як юристів, так і керівників компаній все ще задається питанням «що таке compliancе?», «чому Compliance Officer не має бути керівником юридичного департаменту» та «навіщо мені compliancе, якщо є служба безпеки», роль compliancе важко переоцінити.
Великий український бізнес вже усвідомив цінність запобігання будь-яким порушенням (саме на це і спрямований compliancе). Іноземний бізнес в Україні має цю функцію, як обов’язкову бізнес-одиницю.
Як на мене, питання compliance має існувати та працювати в компанії як правила гігієни. І хоча дуже часто посади Compliance Officer та Head of Legal поєднані, на моє переконання це мають бути різні особи. І зараз правильний бізнес знаходиться на стадії усвідомлення цього. Юрист є підтримкою для запровадження та функціонування compliance, як й інших структурних підрозділів бізнесу.
Ваша ключова практика також послуги з розслідування шахрайства і корупції в компаніях, захисту самого бізнеса та власників бізнесу, тому питання про сьогоднішній бізнес-клімат до Вас – який основний запит бізнесу зараз, і як він змінювався протягом останніх років?
В цьому питанні декілька складових, відповім по черзі. В частині шахрайства, статистика відображає постійне збільшення випадків в українському бізнесі.
Однак, як на мене, це свідчить не про збільшення шахрайства, як явища, а про посилення боротьби з ним. Бізнес почав усвідомлювати цю проблему, запобігати шахрайству та боротись з ним. Тому, я не думаю, що з точки зору існування шахрайства, як явища, Україна суттєво відрізняється від інших країн.
Інша частина – роль держави в боротьбі з шахрайством (я включаю в це поняття розкрадання, корупцію, викрадення комерційної таємниці тощо). На жаль, в цій частині ситуація дуже погана.
По-перше, правоохоронні органи повністю дискредитовані (за виключенням ДБР та НАБУ, які є новоствореними; вони не є дискредитованими як органи, тільки іх окремі працівники). Це є результатом провалених «реформ» та політичного впливу на хід розслідувань. При цьому, рівень корупції в них не знизився.
Як наслідок, законослухняний бізнес має декілька напрямків захисту:
(1) відбиватись від постійних нападів прокуратури, СБУ, податкової міліції, поліції та інших, розуміючи абсурдність підстав для цього та звинувачень – це сприймається як хронічна хвороба, яку необхідно заліковувати, з періодами загострення у вигляді допиту, обшуку тощо;
(2) намагатись отримати захист, як потерпілі, що майже неможливо, і в кінцевому випадку відмовлятись від покарання винних;
(3) відстежувати нові «тренди в боротьбі зі злочинністю» та мінімізувати ризики, коли звичайні бізнес-процеси називають схемами ухилення від сплати податків, шахрайством чи ще чимось (приклад – послуги аутстаффінгу).
При цьому, ніхто не заважає шахраям, недобросовісним посадовцям та іншим не законослухняним елементам вчиняти протиправні дії.
Усвідомлюючи це, бізнес та його власники не бажають активно інвестувати в Україну (в моїй практиці нещодавно був кейс, в якому іноземний інвестор зупинив програму розвитку бізнесу в Україну на суму більше 100 млн. дол. через тиск податкової міліції та прокуратури).
Те саме стосується і судів. Доки не буде існувати прогнозованість судових рішень, розуміння строків розгляду справ та впевненість в незаангажованості, бізнес не буде відчувати себе впевнено в Україні. В правовій державі суддя не може отримувати дозвіл слідчого чи прокурора на вчинення будь-яких дій. На жаль, в Україні це відбувається постійно. І судді (я не кажу про всіх без виключення, але велика частина), навіть, не усвідомлюють, що так не має бути.
Що стосується запиту бізнесу - в юридичній компанії Клієнт хоче бачити (1) кваліфікованого юридичного спеціаліста, (2) який розуміється в бізнесі та бізнес-процесах, (3) надає консультації, виходячи з цього розуміння, та (4) розмовляє з ним однією мовою.
Кваліфікований юрист перетворюється на бізнес-радника. Звичайно, юрист не може приймати бізнес рішення замість Клієнта. Але має надати пораду, яка має практичне застосування, замість написання 20-30 сторінок юридичного обґрунтування та звільнення від відповідальності.
Серед нещодавно успішних Ваших проектів - оскарження рішень НБУ про ліквідацію низки великих українських банків. Розкажіть про цей успішний кейс більш детально.
Компанія безпосередньо представляла інтереси акціонерів трьох банків. Ще декілька ми лише консультували з окремих питань оскарження рішень.
Над цими проектами працював разом з партнером Денисом Бугаєм. А почались вони ще в 2016 році.
Компанія довела протиправність ліквідації двох банків з трьох. В одному випадку акціонери вирішили не подавати апеляційну скаргу. Хоча, я впевнений, що і третій процес був би переможним.
В Україні лише декілька компаній можуть поділитись таким досвідом та експертизою.
Як на мене, такі проекти і є маркером експертності компанії в практиці Dispute Resolution.
Окрім складного юридичного обґрунтування, питання полягає ще й в протистоянні великому державному апарату. Не є таємницею, що перші особи держави публічно вказували на системність боротьби з банками та необхідність очищення банківської системи. Рішення про скасування ліквідації одного чи декількох банків ставить під сумнів правомірність всього очищення банківської системи та рішень щодо інших банків.
Незважаючи на наявність судових рішень, які набрали законної сили, НБУ та Фонд не виконують їх – не повертають ліцензії, необхідні для здійснення діяльності. Такі дії є незаконними, оскільки рішення суду обов’язкове до виконання.
Як наслідок, хоча акціонери і отримали банк, як юридичну особу, однак вони не отримали той актив, якого позбулися внаслідок протиправної ліквідації – банківську установу.