ЛЬВІВ — 28 березня 2019 року. Відбувся найбільший регіональний захід — Західноукраїнський юридичний форум, який вже в дев'ятий раз збирає лідерів правничого ринку!

Перший день форуму був присвячений обговоренню двох ключових тем: взаємодія та подолання відриву між правничою освітою та практичною діяльністю юриста та  інвестиційний клімат юридичного ринку країни.

Асоціація правників України висловлює вдячність генеральним партнерам заходу «Василь, Кисіль і партнери» та AXELO, партнерам AverLex, Ario Law Firm, Esquries, KPLT, а також креативному партнеру Matviyiv&Partners. Окрема подяка Проекту ЄС «ПРАВО-Justice» за сприяння.

На відкритті заходу виступили члени Правління Асоціації правників України Артем Стоянов та Андрій Романчук, а також Голова Відділення АПУ у Львівській області Роксолана Костур.

«Дуже рада бачити багато друзів, колег. Також бачу й незнайомі обличчі, а це значить, що форум збільшує свою аудиторію. Тем для обговорення є дуже багато, тому не так давно Західноукраїнський форум триває 2 дні. Бажаю не тільки плідної роботи, а й гарного настрою!», — зауважила пані Роксолана.

Про потреби сьогодення та орієнтир для змін у юридичній освіті учасники мали нагоду почути під час першої сесії, модерував яку Максим Шевердін, голова Комісії з питань удосконалення юридичної освіти, керуючий партнер АО «Шевердін і партнери».

«Ми готові обговорювати тенденційні та стратегічні теми, такою є тема юридичної освіти. Кожному керуючому партнеру сьогодні доводиться проводити співбесіди з випускниками. Та виявляється, що, на жаль, їхній рівень знань залишає бажати кращого. Варто розуміти, що випускники через 5-7 років практично будуть формувати всю правову політику державу. Це означає, що юридична освіта безперечно впливає на розбудову держави з верховенства права. Нещодавно МОН та Мін'юст презентували Концепцію реформування юридичної освіти в Україні, з якою можна ознайомитися на сайтах обох міністерств та яка активно обговорюється  у соціальних мережах»,  — наголосив модератор.

Іван Шемелинець, керівник експертної групи з правової освіти Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності презентував зміст Концепції реформування юридичної освіти, який включає в себе:

• Забезпечення якісного відбору до правничої школи та контролю результатів навчання;
• Запровадження окремих траєкторій здобуття вищої юридичної освіти;
• Підвищення ефективності внутрішньої системи забезпечення якості вищої юридичної освіти;
• Перегляд змісту освітніх програм;
• Зміна підходів до державного фінансування вищої юридичної освіти;
• Організація наукових досліджень в галузі права;
• Особливості організації освітнього процесу;
• Професійний розвиток та навчання впродовж життя.

Спікер висловив свої сподівання щодо отримання зворотнього зв'язку щодо проекту від всіх учасників освітнього процесу до 25 квітня, аби разом розробити суспільний документ, який допоможе змінити юридичну освіту в Україні.

Іван Городиський, директор Школи права Українського Католицького Університету наголосив на тому, що правничий ринок за останній час «помолодшав» та висловив свою думку щодо цієї Концепції. Пан Іван сказав, що деякі пункти проекту є надміру ускладненими, але виділив й багато позитивних пунктів. Сфера науки, за його думкою, не повинна входити до Концепції юридичної освіти, адже це зовсім інший важкий процес, торкнувшись якого можна зруйнувати все.

«За останні 3 роки юридична освіта в Україні зробила три позитивних та дуже вагомих кроки, одним із яких є складання ЗНО при вступі на магістратуру, завдяки чому студенти отримують реальну академічну мобільність», — запевнив Іван Городиський.

Тарас Бачинський, партнер АО «Бачинський та партнери», оприлюднив власне соціологічне дослідження. Було проведено опитування студентів, випускників ВНЗ та практикуючих юристів щодо приватних правничих курсів оффлайн і онлайн. Виявилося, що студенти та випускники юридичних спеціальностей потребують більше знань, що стосуються юридичної англійської мови та IT права. Зокрема, практикуючі правники зазначили, що їм би хотілося детально вивчати судову практику та курс корпоративного права. Також пан Тарас розглянув аналітичні дослідження Мін'юста за 2018 рік щодо рівня знань кандидатів юридичних наук відповідає вимогам організації,

У свою чергу, Артем Шаіпов, юридичний радник Проекту USAID «Нове правосуддя», прокоментував результати національних опитувань правників у 2018 році.

«Я хотів би оглянути ситуацію щодо юридичної освіти «з боку», тому що приймати рішення доведеться вам. Ми можемо тільки порадити вам як краще зробити та навести позитивні приклади реформи освіти у Європі. Немало українських студентів навчаються за кордоном, тому вам потрібно подумати про те, як ви зможете вирівняти можливості навчання у вашій країні та інших країнах світу», — сказав Гінтарас Сведас, експерт Проекту ЄС «Право-Justice».

Інвестиційний клімат та актуальні практики при вирішенні міжнародних комерційних спорів обговорили на другій сесії. Модератор Сергій Матвіїв, керуючий партнер АО «Матвіїв і Партнери».

Маркіян Мальський, к.ю.н., адвокат, партнер, керівник Західноукраїнської філії АО Arzinger, Почесний консул Австрійської республіки у м.Львові, провів огляд нещодавніх законодавчих змін, що сприяють інвестиційній привабливості та розвитку іноземного бізнесу.

За його словами доцільними зміни стосуються валютного контролю, серед нововведень: збільшення вдвічі граничного строку здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами — до 365 днів; збільшення ліміту на перекази іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку для фізичних осіб — з 15 до 150 тис. грн/рік; уніфікація переміщення валютних цінностей через кордон (для юридичних та фізичних осіб).

«Варто згадати й про корпоративну реформу. Завдяки цьому відбулося кардинальне реформування інституту Товариств з обмеженою відповідальністю (прийняття Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»). Значна зміна пройшла в регулюванні Акціонерних Товариств, шляхом запровадження механізмів Squeeze Out та Sell Out (ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах»). Зокрема, запровадження інституту «корпоративного договору» (ст.7 Закону «Про ТОВ та ТДВ» ), як ефективного механізму врегулювання відносин між учасниками», — наголосив пан Маркіян.

Тетяна Коротка, заступник бізнес-омбудсмена, поділилася спостереженнями Ради бізнес-омбудсмена в контексті вирішення міжнародних комерційних спорів.

Ігор Маркевич, партнер Amigo Partners, розповів як привести в Україну інвестора, який навіть не чув про Україну: «Ми провели коротеньке опитування серед наших клієнтів і з'ясували чому вони обрали саме Україну. Виявилося, що цьому слугує наше правове регулювання, принцип «UP OR OUT» (іншими словами - в нашій країні є вільні ніші) та наявність хороших кадрів».

Даріуш Домагальський, керуючий партнер ЮК AXELO, запевнив, що Польща як ринок для інвестицій та «вікно» для українських компаній на ринок ЄС.

«Мабуть усім відомо, що українські фірми почали входити зі своїми інвестиціями на польський ринок. Яскравими прикладами є кондитерські фабрики Roshen та АВК, фірма METINVEST, яка займається металургійною промисловістю тощо. Чому ж такі відомі українські компанії інвестують в Польщу? Люди, які керують такими серйозними фірмами, мабуть, тямлять на тому як заробити гроші. Вони задають певну тенденцію, тому можна сподіватися, що інші українські компанії також захочуть розпочати інвестиційну діяльність в Польщі. Головною та вагомою причиною є сприятливий інвестиційний клімат, а саме відсутність корупції, присутній позитивний підхід державних органів та змога заснування господарської діяльності. Немало важливим є те, що Польща є членом Європейського Союзу з 2004 року», — зауважив пан Даріуш Домагальський.

Наталія Якібчук, партнер АО «KPLT», розповіла про інвестування українцями з/за кордон: КІК, BEPS, бамц. У свою чергу, Максим Жуков, адвокат SBH Law Offices, розглянув празькі правила або правила ефективної організації процесу в міжнародному арбітражі.

«На території Польщі український адвокат має такі права та обов'язки: 1) дотримання правил адвокатської етики; 2) дотримання положень польського законодавства про здійснення професії адвоката; 3) підсудність справ про дисциплінарні правопорушення польським дисциплінарним органом адвокатури; 4) обов'язок співпраці з польським адвокатом в випадках коли згідно закону участь адвоката в справі є обов'язкова (наприклад – представництво в Верховному Суді Польщі); 5) обов'язок встановлення представника на території Польщі для отримання кореспонденції», — наголосив спікер Андрій Косило,  к.ю.н., адвокат, керуючий партнер Kosylo&Partners, який порушив тему можливості участі українського адвоката в міжнародних комерційних спорах в судах загальної юрисдикції Польщі.

Завершився перший день форуму доповіддю Анни Адамської-Галлант, головного міжнародного експерта Проекту ЄС «ПРАВО-JUSTICE», яка розповіла про особливості добору у Верховний Суд.

Другий день заходу вітальними словами відкрили Денис Бугай, член Правління Асоціації правників України, Роксолана Костур, Голова Відділення АПУ у Львівській області, Сергій Прилипко, Член ВККСУ та Володимир Лісний, партнер українського офісу ЮК AXELO.

«Сьогодні вдев’яте проводимо наш Форум, наступний 10 — ювілейний! Це відповідь всім скептикам щодо активності юридичного життя в регіонах. 200 сотні колег, два дні цікавенних дискусій, десятки доповідей та презентацій! Хочу подякувати Маркіяну Мальському за його ініціативу та сміливість організувати форум 9 років тому! Дякую орг комітету та Голові осередку — Роксолані Костур за високу якість сьогоднішнього заходу! Наша мета — міцна та розгалужена мережа колег/юристів по всій країні. Ми маємо бути Спільнотою всеукраїнського масштабу, в якій кожна і кожний має можливості реалізації», — зауважив Денис Бугай.

Сергій Прилипко, розповів про результати роботи ВККСУ і плани на майбутнє: «Пройшло два конкурси в ВС у 2016 році та нещодавно було оголошено конкурс на зайняття 80 вакантних посад суддів. Найближчим часом буде оголошений конкурс й  до Апеляційних судів, тому що людей критично не вистачає. Плані дуже багато, тому нам є до чого прагнути».

Перша сесія другого дня була присвячена процесуальним кодексам та результатам руху, а модерували її Роксолана Костур та Довидас Віткаускас, керівник Проекту ЄС «ПРАВО-JUSTICE».

«Не так давно ми працюємо за новими Цивільним та Господарським процесуальними кодексами України. За цей час, особи, які були причетні до процесу та зробили для себе певні висновки», — розпочала пані Роксолана.

Про завідомо безпідставні відводи та відшкодування судових витрат очима судді і адвоката говорив Олег Качмар, партнер ЮФ «Василь Кісіль і Партнери». Андрій Кравчук, адвокат, старший юрист ESQUIRES, розглянув тему підтвердження повноважень адвоката на представництво в суді. Роман Чумак, керуючий партнер ЮК «Арес», розглянув дискреційні повноваження суду в адміністративній юрисдикції. У свою чергу, Вікторія Бучківська, суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області, оглянула допустимість доказів як одну з гарантій справедливого судового розгляду згідно зі ст.6 Європейської Конвенції з прав людини.

Нещодавно Проект ЄС «ПРАВО-JUSTICE» створив шість регіональних Рад реформ правосуддя у кількох містах по всій Україні. Залучали колег до опитування щодо імплементації нових Цивільного та Господарського процесуальних кодексів результати моніторингу якого оприлюднив Довидас Віткаускас.

«Нові кодекси ввели багато принципових підходів. Більш того, ми отримали преамбулу (пояснення) до цих документів, що буває в Україні досить рідко. Але, проблеми залишаються. Існують деякі міфи, в які вірять в Україні та не сприймають у Європі. Один із них стосується активності суді. В Європі він активний в управління та менедженті процесу. Також, не потрібно думати, що хтось про вас подбає. Завжди пам'ятайте про те, що захист прав залежить від самої людини, а не судді. Суд допомагає тільки тоді, коли вже всі варіанти вирішення ситуації вичерпані»,  — наголосив пан Довидас.

Після кава-паузи із доповіддю про колективні позови в Україні та світі виступила Ірина Кепич, адвокат АО «Коларес». За словами спікера головними ознаками групового позову є позов про захист великої групи осіб, що є учасниками однієї групи правовідносин. А також коли особи-позивачі опинилися в однаковій ситуації.

«Груповий позов, на мою думку, це шлях доступу до правосуддя. Невідворотність покарання фактично буде відбуватися завдяки цьому механізму», — зауважила пані Ірина.

Про новели банкрутства говорили під час другої сесії, модерував яку Сергій Боярчуков, керуючий партнер «Алєксєєв, Боярчуков та партнери».

Своїми думками щодо цього питання ділилися Руслан Сидорович, народний депутат України, Юліан Хорунжий, партнер Ario Law Firm, Юрій Колос, радник ЮФ «Василь Кісіль і Партнери», Наталя Тищенко, керуючий партнер ЮФ Nobili та Роман Шаргало, арбітражний керуючий, радник АО «Кролевецький та партнери». 

За словами спікерів банкрутство — це окрема сфера юридичної діяльності та інструмент, який працює на задоволення потреб, визначених замовником.

Разом спікери порушили питання процесуальних змін в процедурах банкрутства, законодавчих новел та перспектив продажу майна боржника та захист прав кредиторів Зокрема, розглянули субсидіарну та солідарну відповідальність за новим Кодексом України з процедур банкрутства.

Зі спеціальною доповіддю перед учасниками форуму виступив Станіслав Куценко, Начальник Головного територіального управління юстиції у місті Києві, який розповів про онлайн-сервіси юстиції у сфері реєстрації як важливого інструменту залучення інвестицій.

«Можливість подання документів для державної реєстрації мають юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Щодо алгоритму дій, то для того щоб зареєструвати фізичну особу-підприємця достатньо просто заповнити в електронному вигляді:

• заяву про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця;
• підписати її власним ЕЦП;
• для юридичної особи додатково слід додати до заяви про державну реєстрацію скановану копію статуту юридичної особи.

Проте проведення даної послуги можливе тільки для тих реєстраційних дій, що не потребують сплати адміністративного збору», — розповів пан Станіслав.

На чолі з модератором Володимиром Кравчуком, головою АРССУ, суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, пройшла сесія присвячена корпоративним спорам.

Микола Максимов, адвокат, керівник корпоративної практики ЮК «RIYAKO&PARTNERS» оглянув останні тенденції судової практики у сфері визнання недійсними та розірвання договорів купівлі-продажу корпоративних прав. На думку пана Максима, щодо цієї теми існує три проблеми: «Перша пов'язана з юрисдикцією зазначеної категорії справ, друга стосується підстави для визнання недійсними та розірвання договорів купівлі-продажу корпоративних спорів. Третя проблема — правові наслідки визнання недійсними та розірвання договорів купівлі-продажу корпоративних прав».

Олена Рим, адвокат, к.ю.н, доцент кафедри соціального права ЛНУ ім. Франка, розповіла про співвідношення трудового та корпоративного права у відносинах з керівниками господарських товариств. Богдан Крук, діючий член EUROPEAN CORPORATE GOVERNANCE INSTITUTE (Брюссель), керуючий  партнер АО «Корпоративна адвокатура» розглянув механізм «squeeze-out», який передбачає обов’язковий продаж акцій міноритарними акціонерами на вимогу мажоритарного. Основною умовою є наявність у мажоритарного акціонера 95% або більше акцій в акціонерному товаристві.

В кінці сесії Володимир Кравчук зауважив, що право повинно завжди перемагати, як у старій добрій казці, де добро перемагає зло!

У заключній сесії йшлося про практичні кейси виграних справ, модератором якої виступив Володимир Рудниченко, радник, керівник практики кримінального права МЮФ Integrites, адвокат.

Артем Дроздов, партнер AO AVER LEX, говорив про методи вилучення інформації з мобільних пристроїв, безпеку використання та особливості судових експертиз. За словами пана Артема дуже важливою є безпека використання мобільних пристроїв, для цього потрібно:

• Використовувати якісний гаджет з потужним процесором;
• Використовувати пароль не менше 6 символів і його зміна принаймні кожні 3 місяці;
• Встановити двофакторну (двокрокову) аутентифікацію на месенджері;
• Самостійно не розблоковувати телефон під час обшуку чи з інших підстав його вилучення;
• Перед вилученням смартфону, за можливості, перезавантажити його.

 «Якщо ви помітили якісь підозрілі речі, що відбуваються з вашим мп, то перейдіть до налаштувань телефону, аби зрозуміти у чому справа. Якщо ситуація погіршується, то потрібно провести дослідження телефону. Тому спілкуйтеся безпечно!», — порадив Артем Дроздов.

Євген Грушовець, адвокат, партнер Ario Law Firm, поділився з учасниками своїми думками щодо екстрадиції: «У п.2.ч.1. ст.5 йдеться про те, що видача особи або ж екстрадиція - це видача особи державі, компетентними органами якої ця особа розшукується для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку. Екстрадиція включає:

• офіційне звернення про встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати, та видачу такої особи;
• перевірку обставин, що можуть перешкоджати видачі;
• прийняття рішення за запитом;
• фактичну передачу такої особи під юрисдикцію запитуючої держави».

На завершення Валерія Коломієць, адвокат, індивідуальна адвокатська практика, порушила цікаву тему: «задовольнити клопотання прокурора неможливо задовольнити клопотання адвоката».

Асоціація правників України безмежно вдячна кожному партнеру, спікеру, учаснику, що ці два дні ви провели з нами. До зустрічі на ювілейному X Західноукраїнському юридичному форумі!