КИЇВ — 15 листопада 2018 року. Пройшов перший день одного з наймасштабніших заходів юридичної спільноти України — VIІ Судового форуму, що має на меті ознайомити учасників з найактуальнішими питаннями, які стосуються судочинства, судової реформи, новел процесуального законодавства, а також вимог, що ставить час і суспільство до професії правника.

Асоціація правників України разом із співорганізаторами Проектом Ради Європи «Підтримка виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини» та Проектом Ради Європи Підтримка впровадження судової реформи в України» висловлює подяку за сприяння в організації форуму генеральному партнеру заходу LCF Law Group, партнерам: VB PARTNERS, Esquires, юридичній компанії ВОЛХВ, GENTLS Law Firm, Moris Group, «Соколовський і партнери», партнерам сесії: AEQUO, AVELLUM та партнеру фуршету Redcliffe Partners.

Перший день форуму вітальними словами відкрили Андрій Стельмащук, Президент Асоціації правників України, Анна Огренчук, член Ради з питань судової реформи при Президентові України, голова Комітету АПУ з процесуального права, керуючий партнер Юридичної групи LCF, Микола Оніщук, ректор Національної школи суддів України т Інна Ліньова, менеджер проекту Ради Європи «Підтримка виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини».

«Вітаємо на форумі всіх, хто готовий долучитися до формування майбутнього судової системи, яка, у нашому розумінні, має стати слугою кожного громадянина. Лише спільними зусиллями ми зможемо зробити внесок у побудову правової держави! Плідної нам роботи і натхнення у творенні майбутнього тут і сьогодні!», — побажав Президент АПУ.

Після вітальних слів у форматі KEYNOTE SPEECH виступив гість із Нідерландів Джин Хо Вердоншот, фахівець з legal tech та інновацій у сфері правосуддя Justice Leadership Group, автор платформи Dutch Rechtwijzer. Модерувала KEYNOTE SPEECH Юлія Курило, партнер Адвокатського об'єднання SK GROUP.

«Різні країни світу перебувають на різному етапі розвитку інноваційної судової системи. Наприклад, у Туреччинні запроваджена система вирішення спорів у режимі онлайн ще у 2012 році. Більш прогресивна цифрова система існує й у Пакистані, більш того, там хочуть автоматизувати електронні суди. У Німеччині нещодавно прийняли закон, згідно з яким визначається повний перехід судочинства на електронну систему, у Великобританії це питання залишається відкритим.

Пан Вердоншот розробив нову систему вирішення спорів у Нідерландах, де в онлайн-режимі можна вирішити як трудові, так і сімейні спори. За допомогою цієї он-лайн платформи можна використовувати свої слова та міркування, найголовніше те, що приватні правники виключаються з цього процесу»,  – розповіла пані Юлія.

Джин Хо Вердоншот, у свою чергу, торкнувся теми першої он-лайн платформи вирішення спорів фізичних осіб (online dispute resolution – ODR).  Також розглянув питання архітектури технології правосуддя, взаємодії ODR та національних судових систем, практичного досвіду запровадження ODR у Нідерландах та інших країнах світу. Розповів про перший досвід використання ODR споживачами та вплив ODR на завантаженість судової системи.

«Найголовніші поради щодо створення інноваційної судової системи: 1) починайте думати та розробляти такі суди з кінцевого споживача, тобто не створюйте його тільки для правників — розширюйте цільову аудиторію; 2) залучайте до створення приватні компанії: таким чином вам вдасться охопити масштабні проекти, адже краще розробити один якісний, ніж купу маленьких та нікому не цікавих. Такий проект може створити тільки справжній лідер, який буде гнути свою лінію до кінця», — наголосив Джин Хо Вердоншот.  

Під час першої сесії порушили тему «Майбутнє за інноваціями: виклики та можливості для судової системи України». Модерував її Максим Бахматов, керуючий партнер UNIT.City.

Перший спікер, Віталій Кузьмишин, голова Вінницького апеляційного адміністративного суду, детально розглянув  систему «Електронного суду», а саме перший досвід запуску пілотних проектів. За словами Берта Маана, міжнародного експерта Проекту ЄС «ПРАВО-Justice», перш ніж перейти на електронну платформу судочинства потрібно удосконалити судову систему країни. Пан Маан наголосив на тому, що треба подумати про розподіл справ у самому суді, задля прозорої та об'єктивної роботи. На думку Олександра Олійника, директора Департаменту з питань правосуддя та національної безпеки Міністерства юстиції України, запровадження електронного арешту майна —  це вагомий крок до автоматизації процесу примусового стягнення боргу. У свою чергу, Дмитро Форемний, Представник Гаазького інституту інновацій в праві (HiiL), співзасновник спільноти Kyiv Legal Hackers, розказав про важливість стартапів у судовій системі. А Олексій Соломко, радник ЮК ADER HABER, національний експерт проекту Ради Європи «Підтримка виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини» розглянув тему «Інформаційні технології:  від постановлення судового рішення до його виконання». Микита Полатайко, керівник ІТ практики AEQUO, висунув свої пропозиції щодо електронного суду та наголосив, що через стрімкий розвиток технологій треба оперативніше впроваджувати зміни. Зокрема, Олександр Попов, керівник напряму ЮРЛІГА бізнес-лінії платформи ЛІГА:ЗАКОН, порушив тему позовних вимог, а саме справи щодо визнання договору нечинним, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, скасування податкової застави та надав дані за 2007—2018 рр. Іван Городиський, партнер ЮФ Dexis Partners, директор Школи права Українського католицького університету, доповів на тему перших litigation tech стартап-проектів в Україні.

«Технології у судовій системі — це не панацея. Інновації повинні впроваджуватися, але якщо робота судочинства не буде удосконалена, то ніякі технології нам не допоможуть», — наголосив Іван Городиський.

Експертну думку з залу щодо даної теми висловив Кирило Захаров, CEO / Співзасновник «Суд на долоні».  

Впродовж першої сесії відбувалося голосування (з інструкцією учасники були ознайомлені попередньо) щодо питання «Чи може суд відбуватися за допомогою ботів та виключити людину з судового процесу?». Загалом, за його результатами, було зрозуміло — більшість слухачів вважають, що суд, скоріш за все, не може відбуватися за допомогою ботів,  автоматизація можлива лише для простих та стандартних справ.

Друга сесія була присвячена судовим спорам в епоху інформаційних технологій та особливостям використання діджитал складових у судовому процесі. Модератором виступила Марія Ортинська, керуючий партнер компанії «IPStyle», патентний повірений України, адвокат. За словами пані Марії дана сесія є логічним продовженням першої.

За ключові теми обговорення спікери взяли: тренди судових процесів як наслідок діджиталізації суспільства, продуктів та процесів бізнесу, особливості розслідувань кіберзлочинів, специфіка доказової бази в ІТ / IP спорах, електронні докази.

«Метою сучасної технології є якість та ефективність. Але ми бачимо, що, частіш за все, все складається не так, як би хотілося. Це свідчить про те, що нові технології не були детально розглянуті перед впровадженням.  У мене на батьківщині, у Нідерландах, застосовують стару систему судочинства. Як показує практика, так зване покращення, шляхом впровадження технологій до судової системи, нам не потрібні. Так, можна впровадити цифрові технології, але ця процедура повинна бути дуже простою, як, наприклад, у Німеччині та Австрії. Якщо ви все-таки хочете впроваджувати сучасні технології до судової системи, то, перш за все, потрібно оцінити їхні слабкі та сильні сторони»,  — розповів про сучасні технології у цивільно-господарських процесах Рємко Ван Рі, міжнародний експерт Проекту ЄС «ПРАВО-Justice».

Назар Чернявський, партнер Sayenko Kharenko, говорив про особливості використання цифрових технологій у судовому процесі. У свою чергу, Олеся Дупляк, суддя Господарського суду м. Києва, розповіла про нові методики проведення судових експертиз. За словами Лорени Бахмайєр-Вінтер, професора права Університету Комплутенсе в Мадриді (Іспанія), міжнародний експерт Ради Європи, цифрові технології керують світом та нам від них нікуди не подітися. На думку пані Бахмайєр-Вінтер кожна юридична компанія, яка хоче відігравати важливу роль у правничому світі,  повинна мати фахівців у сфері цифрових технологій та мати надійні платформи зберігання конфіденційних даних.

«Електронними доказами зараз може бути будь-яка цифрова інформація у будь-якій формі. Але на практиці виникають і проблеми. Перша - стосується оцінки таких доказів. На мою думку, деякі судді ще не готові до належного аналізу та оцінки електронних доказів. Найактуальніша проблема — недостовірність, тому що люди, у деяких випадках, не знають як правильно оцінити конкретні дані, та яким чином підтвердити достовірність доказів. Безперечно, електронний доказ не повинен бути єдиним доказом, особливо якщо є сумніви у їх достовірності, але все ж таки судді повинні оцінювати всі докази в сукупності. При цьому, можуть виникати і технічні проблеми - подання електронних доказів розміром більше 10 Мб не допускається діючою тестовою системою електронного суду. Та й доступні лише два формати: зображення та pdf», — розповів Микита Нуралін, адвокат VB PARTNERS, у контексті своєї доповіді про електронні докази.

Впродовж другої сесії на голосування глядацької зали було винесено питання: «Який технологічний інструмент є найбільш пріоритетними для впровадження до судової системи?». Більшість учасників проголосувало за електродний суд у всіх юрисдикціях.

Завершився перший день форуму презентацією проекту Асоціації розвитку суддівського самоврядування України «Підвищення обізнаності дітей з судовою владою» за підтримки проекту USAID «Нове правосуддя», яку прокоментувала Юлія Іваніна, суддя Дніпровського районного суду м. Києва.

Перший день форуму видався дуже продуктивним та дав зрозуміти, що майбутнє судочинства за сучасними технологіями. Але, перш ніж вийти на новий рівень та впровадити інноваційний суд, потрібно удосконалити судову систему в Україні.

Чекаємо вас завтра на другому дні VII Судовому форумі!

Більше фото за посиланням.