КИЇВ — 26 жовтня 2018 року. Завершився XII Щорічний форум з корпоративного права, організований Асоціацією правників України. Правники обговорили реформу корпоративного законодавства, нинішній стан справ галузі та перспективи на майбутнє, проаналізували прийняті закони і поділились першим досвідом їх застосування.

Як завжди, учасники мали можливість поспілкуватись із суддями, законодавцями та представниками регулятора. Спікерами форуму були провідні юристи, науковці, представники органів законодавчої, виконавчої та судової влади, представники бізнесу.

Розпочали розмови традиційно з вітального слова. Цього року гостей вітали Володимир Саєнко, Віце-президент Асоціації правників України, та Тимур Хромаєв, голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, який анонсував розробку нових законів, розповів у загальних рисах про ситуацію на ринку цінних паперів та висловив сподівання, що українське право стане основним правом регулювання корпоративних відносин, що сприятиме створенню потужного ринку капіталів в Україні.

У панельній дискусії «Фондовий ринок: куди йдемо?» взяли участь юристи у сфері корпоративного права, представники НКЦПФР та законодавчої влади. Основними темам для обговорення стали статус приватних компаній, зміни щодо біржової торгівлі, перший досвід публічного розміщення акцій та законопроекти №№ 6303 (щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу) і 9035 (щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів).

Павло Різаненко, народний депутат, голова підкомітету з питань цінних паперів, фондового ринку, діяльності рейтингових агентств та електронної комерції Комітету ВР України з питань фінансової політики і банківської діяльності, представив доповідь про законодавчі досягнення у галузі корпоративного права, проекти, що перебувають на розгляді та лише готуються до реєстрації, закликавши професійну спільноту активно співпрацювати із законодавцями (деталі доповіді — у презентації Павла Різаненка на сайті АПУ).

Оптимістичні сподівання щодо розвитку фондового ринку озвучив Дмитро Тарабакін, керівник Комітету НКЦПФР з питань методології та нагляду за функціонуванням інфраструктури фондового ринку. Спікер розповів про нереалізований досі проект — національний інвестиційний фонд, передавши естафету наступному складу Верховної Ради. Тимур Хромаєв вважає, що розвитку фондового ринку заважає повільний та неефективний запуск другого рівня пенсійної реформи, а «без пенсійної реформи складно говорити про серйозний фондовий ринок».

Леонід Антоненко, позаштатний радник ЮФ «Астерс», проаналізував, як і чому приватні компанії отримали можливість розміщувати свої акції на біржі (з положеннями доповіді можна ознайомитися в презентації Леоніда Антоненка на сайті АПУ), та зауважив, що squeeze-out — затребуваний, але не справедливий процес, і над ним ще треба працювати.

Анна Бабич, партнер Aequo, звернула увагу, що для багатьох компаній «переворот свідомості» — те, що проспекти емісії потрібно писати за новими правилами, та детально розповіла про ці нові правила (презентація Анни Бабич буде доступна на сайті АПУ). Спікер зазначила: «Важливо, що проспект був написаний так, щоб його розумів пересічний громадянин. Це світова практика. Саме тому усі вимоги — це не просто формальність, вони покликані захистити інтереси інвестора».  

Модерував дискусію Микола Стеценко, керуючий партнер AVELLUM, а на завершення дискусії гості почули бліц-коментар профільного журналіста — В’ячеслава Садовничого, головного редактора finclub.net.

Далі мова йшла про нові правила гри для ТОВ. Модератор дискусії, Анна Бабич, з’ясовувала в учасників — зовнішніх консультантів та інхаусів — з якими проблемами вони стикнулись при реєстрації ТОВ та як захищали порушені права. Учасники дискусії запропонували свої ідеї та напрацювання щодо оптимізації питань управління товариствами і внесення змін до статутів та спільними зусиллями узагальнили практику реєстрації статутів.

Під час дискусії порушувалося питання укладення договорів з членами виконавчого органу. Якщо голова виконавчого органу може надавати послуги на основі трудового чи цивільно-правового договору, то щодо інших членів органу це питання не є очевидним. Учасники припустили, що положення про голову виконавчого органу може стосуватися й інших його членів (прислухаючись до духу закону).

Обговорили і нововведення — корпоративний договір. Чи можна укладати такий договір за іноземним правом? Чи може він містити арбітражне застереження? Чи може бути ТОВ стороною корпоративного договору? Як приєднатися до договору та чи можна його укладати до створення товариства? Учасники дійшли висновку, що однозначних, очевидних відповідей на ці питання немає, і доведеться чекати практику, зокрема і судову, для правильного розуміння особливостей цього виду договору.

Серед позитивних новел Закону про ТОВ учасники дискусії назвали: гнучкість статуту, визначення кола посадових осіб, введення поняття «конфлікт інтересів» та обмеження конкуренції посадових осіб, регулювання значних правочинів і правочинів із заінтересованістю тощо.

Темою наступної дискусії, яку модерувала Оляна Гордієнко, директор з управління Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), стали питання функціонування акціонерних товариств після оновлення корпоративного законодавства. Професійний оцінювач Олексій Амфітеатров, заступник Голови Ради Українського товариства оцінювачів, розповів, за яких умов має відбуватися squeeze-out. Основна умова — чесна та об’єктивна оцінка вартості акцій чи корпоративних прав при сквіз-ауті.

Учасники обговорили нові критерії поділу правочинів: які правочини можна віднести до значних, як визначити ціну договору, як підтвердити заінтересованість. Після дискусії гості знову мали нагоду почути бліц-коментар профільного журналіста В’ячеслава Садовничого.

Наостанок залишили найцікавіше — дискусію про судову практику у корпоративних спорах. Традиційно цю тему обговорюють судді, наш форум не став винятком. Від суддівського корпусу нашими гостями були Тетяна Васильченко, суддя Господарського суду м. Києва, та Ганна Вронська, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Судді звернули увагу на тенденції до змін та нову практику Верховного Суду, ознайомили аудиторію з практикою вирішення спорів, пов’язаних із squeeze-out, пояснили розмежування юрисдикції господарських та адміністративних судів з розгляду спорів у справах про захист корпоративних прав.

Ганна Вронська зазначила, що новий Верховний Суд почав працювати не у «вакуумі», а використовуючи 2 постанови попередніх судових інстанцій: Постанову Пленуму ВСУ від 24.10.2008 № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» та Постанову пленуму ВГСУ від 25.02.2016 № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають у корпоративних правовідносинах». Крім того, пані Вронська ознайомила аудиторію з кількома позиціями ВС, про які можна дізнатися у презентації судді на сайті АПУ.

Також учасники, серед яких були і представники бізнесу, проаналізували практичну ефективність захисту корпоративних прав у суді та Антирейдерській комісії, описали переваги та недоліки і дійшли висновку, що перевагою суду є можливість забезпечення позову, комплексний захист, строк позовної давності та остаточність судового рішення. Перевагами розгляду справи у Комісії є: відсутність судового збору, спрощені вимоги до скарги, швидкість розгляду та оперативність виконання. Про недоліки та практичні поради можна почитати у презентації Кирила Юхно, радника Ario Law Firm, на сайті АПУ.

Участь у форумі у якості спікерів брали: Анна Зоря, партнер АО Arzinger, Альона Казанцева, начальник відділу корпоративного управління ПрАТ «Фоззі Рітейл», Алла Козаченко, керівник практики корпоративного права та M&A DLA Piper, Галина Царюк, старший юрист з корпоративних питань ВАТ «Україна», Володимир Ігонін, партнер АО «ЮФ «Василь Кісіль і Партнери», Максим Лібанов, член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Поліна Загнітко, начальник управління корпоративних прав НАК «Нафтогаз Україна», Олена Перцова, радник Aequo, Євген Круть, менеджер департаменту з корпоративного управління ДТЕК.

Далі гості та учасники форуму перенесли свої дискусійні питання до більш неформального діалогу за келихом вина.

Ми висловлюємо вдячність усім, хто вкотре допомагає провести захід на найвищому рівні: нашим гостям, спікерам та партнерам: генеральному партнеру заходу — Aequo; партнерам — Ario Law Firm, AVELLUM; партнерам сесії — Arzinger, DLA Piper, ЮФ «Василь Кісіль і Партнери».