КИЇВ — 18 жовтня 2017 року. Асоціація правників України за ініціативи Ario Law Firm провела круглий стіл, на якому провідні юристи обговорили рішення ЄСПЛ у справі «Бурмич та інші проти України», його значення, причини та перспективи.

Модератором був Андрій Стельмащук, Президент АПУ, керуючий партнер ЮФ «Василь Кісіль і партнери». Участь у обговоренні брали Юліан Хорунжий, член Правління АПУ, cтарший партнер Ario Law Firm; Ірина Сербін, голова Комітету з конкурсного права АПУ, старший партнер Ario Law Firm; Олексій Воронько, член АПУ, керуючий партнер Ario Law Firm; Руслан Сидорович, голова підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя; Валентина Данішевська, директор Центру комерційного права; Віталій Титич, координатор Громадської ради доброчесності, та інші.

Юліан Хорунжий зазначив: «Це одне з найбільших рішень ЄСПЛ за мою практику — понад 240 пунктів (зазвичай — 70-80 пунктів). Окрім інших, в ньому важливе і питання суми, яка теоретично має підлягати виплаті громадянам України відповідно до цього рішення. ЄСПЛ каже, що розмір компенсацій — це приблизно 360 млн євро. Звісно, порівняно з близько 600 млрд, які підлягають виконанню в Україні, це не є аж так багато, але зрозуміло, що 360 млн євро — це навантаження повністю на державний бюджет. І для державного бюджету це сума значна.

Тому сподіваюся, що буде проведено парламентські слухання, на яких ми зможемо окреслити чіткий перелік загальних заходів, які повинні бути вжиті, аби рішення і ЄСПЛ, і національних судів виконувалися, і маю надію, що Міністерство юстиції буде дослухатися до експертів та експертних організацій, про співпрацю з якими урядовці звітують у Страсбурзі».

Руслан Сидорович нагадав, що Україна займає друге (після Туреччини) місце за кількістю справ, які знаходяться на розгляді ЄСПЛ, що свідчить про незадовільну роботу національних судів та ситуацію з дотриманням прав людини в Україні. Та зазначив, що виконавча влада в Україні наразі не розуміє усього переліку заходів, які вона повинна виконати.

Рішення ЄСПЛ умовно можна поділити на 2 частини: заходи індивідуального характеру, які стосуються відновлення порушеного права конкретної особи, та заходи загального характеру, які стосуються системних проблем, пов’язаних із порушенням прав людини. І, перш за все, від України очікують реалізації саме другого виду заходів.

Пан Сидорович повідомив, що сьогодні відбулося перше засідання підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, на якому були визначені основні напрями діяльності підкомітету. Також вже сьогодні було направлено два звернення до Мін’юсту з вимогою надати весь перелік заходів загального характеру, що стосуються України, та щодо конкретних кроків Мін’юсту з імплементації законодавства щодо виконавчого провадження.

Пані Данішевська подякувала членам АПУ, що так швидко відреагували на ситуацію та зібрались її обговорити. Вона зазначила, що погоджується з цим рішенням та звернула увагу на фразу у рішенні: суд дійшов висновку, що жодної користі та відновлення справедливості не варто очікувати від багаторазового повторення його висновків у переліку подібних справ.

Україна завантажує суд справами, за якими виносяться однакові рішення без жодних наслідків. При такій кількості справ ЄСПЛ ризикує стати частиною національної судової системи України та підмінити собою судові органи України, що не є завданням ЄСПЛ.

Ризики від таких дій з боку України в тому, що нас можуть припинити вважати достойним партнером міжнародних інституцій, зокрема, це загрожує перспективі членства в ЄС. Пані Данішевська запропонувала зосередитися на проведенні реформ у сфері виконавчого провадження та на боротьбі з корупцією.

Олексій Воронько вважає, що рішення ЄСПЛ зафіксувало системне невиконання рішень суду в Україні. Ситуація у цій сфері не покращилася із початком реалізації реформи: «Рішення ЄСПЛ, яке ми обговорюємо, вже є показником глухого кута, в який ми зайшли. Закон «Про виконавче провадження» вже час називати Законом «Про НЕвиконавче провадження». До реформи системи виконання судових рішень фактичне виконання (суми, які отримували стягувачі) було на рівні 4-5%. На сьогодні — це 1,1%. Тому якщо реформа і далі йтиме, як іде — куди ми дійдемо?».

Олексій Воронько з власного досвіду знає, наскільки неефективно працює державна виконавча служба: «Знаючи роботу виконавчої служби зсередини, скажу так. Якби державна виконавча служба не ставила «запобіжники» і не брала гроші (за «усунення чи створення перешкод»), то 20% рішень вона б змогла виконувати — об’єктивно. Чи більше — не знаю, але 20% змогла би. Приватні виконавці (якщо не буде створено таких самих «запобіжників») будуть виконувати до 50%. Але якщо відповідальні за реформу будуть прикриватися ухваленими законами, а за спинами продовжуватимуть «заробляти» на виконавцях і на невиконанні — ситуація не покращиться».

Далі дискусія логічно зосередилася на проблемах реформування органів виконавчої служби. Учасники нагадали про невдалі тестування для приватних виконавців та домовилися спільно намагатися впливати на цю ситуацію, оскільки у правовій спільноті є думка, що доступ приватним виконавцям до професії закривають штучно.

Ірина Сербін звернула увагу на активну позицію Комітету з конкурсного права АПУ: «На початку жовтня Комітет з конкурсного права провів «гарячий» круглий стіл, присвячений провалу останніх іспитів приватних виконавців. На жаль, сьогодні жодних зрушень у цьому питанні немає. Ми маємо лише позицію Міністерства юстиції, в якому заявили, що жодних втручань у роботу системи проведення і оцінювання іспиту немає. Зараз ми чекаємо вже на четвертий іспит за новими правилами. Цікаво, чи хтось туди з’явиться. Бо наскільки я слідкую за обговоренням у закритих групах приватних виконавців, всі перелякані і бояться йти на іспити. Хоча нічого надскладного в завданнях я не бачу».

Таке гальмування реформ не тільки суперечить стратегії удосконалення правової системи, але й посилює репутаційні ризики для України у світі.

Юліан Хорунжий повідомив про найближчі плани Асоціації правників України щодо підвищення ефективності виконання судових рішень: «Те, що приватні виконавці можуть працювати ефективніше, ніж державні, визнають і самі державні виконавці. Чи не основна причина, яка впливатиме на ефективність — можливість мати потрібну кількість помічників, які розвантажуватимуть приватних виконавців від технічної роботи і залишатимуть їм лише вчинення основних заходів.

Приватних виконавців потрібно понад тисячу. Міністерство юстиції поставило план до кінця року — 250. І вже є велике питання, чи зможе цей план бути виконаний. Адже, як ми бачимо з останніх трьох іспитів, з понад 70 осіб лише одна особа склала іспит, що викликало дуже багато запитань. На останній іспит з 24 кандидатів прийшло лише 14, інші не вірять у можливість об’єктивно скласти іспит. Відтак ми вже бачимо нагальну потребу відновити довіру до реформи системи виконання судових рішень.

Саме тому від АПУ ми плануємо звернутися до Міністерства юстиції і будемо просити Міністерство, із залученням міжнародних донорів (Проекту ЄС «Реформи у сфері юстиції», Ради Європи та інших), провести аудит системи автоматизованого анонімного тестування, щоби поважні інституції дали висновок про те, що система працює належним чином, як це прописано в Законі і Порядку. Якщо Міністерство на це погодиться, і аудит буде проведено в найкоротший термін, ми можемо мати надію на те, що, принаймні, не зменшиться кількість бажаючих отримати доступ до професії».

Асоціація правників України запрошує всіх небайдужих долучатися до наших ініціатив та брати участь у заходах. Слідкуйте за анонсами на сайті АПУ.

Grand Chamber judgment Burmych and Others v. Ukraine (ukrainian translation)