КИЇВ — 28 вересня 2017 року. Відбувся один з наймасштабніших заходів Асоціації правників України — VI Судовий форум, що має на меті ознайомити учасників з найактуальнішими питаннями, які стосуються судочинства, судової реформи, новел процесуального законодавства, а також вимог, що ставить час і суспільство до професії правника.

Перший день форуму пройшов у червоному корпусі КНУ ім. Т. Шевченка. Із вітальним словом до гостей звернулись Андрій Стельмащук, Президент Асоціації правників України, керуючий партнер ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»; Анна Огренчук, к.ю.н., член Ради з питань судової реформи при Президентові України, голова Комітету АПУ з процесуального права, керуючий партнер LCF, та Микола Оніщук, д.ю.н., ректор Національної школи суддів України, заслужений юрист України.

Після вітального слова у форматі KEYNOTE SPEECH виступив гість із Фінляндії Кіммо Нуотіо, д.ю.н., професор кримінального права, декан юридичного факультету Гельсінського університету. Темою його доповіді стала юридична освіта XXI століття: як підготувати конкурентоспроможного юриста? Професор на прикладі Фінляндії розповів про нові тенденції у формуванні професійного правника, який відповідає сучасним викликам, і дав відповіді на питання аудиторії.

Продовжили бесіди щодо підготовки юриста нового покоління у форматі PUBLIC TALK Іван Міщенко, керуючий партнер Trusted Advisors; Сергій Жуков, к.ю.н., адвокат, член ВКДКА, доцент кафедри права та європейської інтеграції ДРІДУ НАДУ при Президентові України; Вікторія Рєзнікова, д.ю.н, професор кафедри господарського права Київського національного університету ім. Тараса Шевченка; Іван Городиський, к.ю.н., директор Школи права Українського Католицького Університету; Михайло Подоляк, прокурор Генеральної прокуратури України; Олександр Білоус, перший заступник прокурора Миколаївської області; Олексій Кузьминський, к.ю.н., голова Відділення АПУ в Черкаській області, адвокат.

Учасники порушили питання довіри та поваги до юридичної професії, стандартів професії, плагіату, озвучили, чого очікує суспільство від правника, які вимоги пред’являє до судді, адвоката, прокурора, запропонували персоніфікований підхід до освіти, навчати студентів всім формам комунікації, бути нетолерантними до проявів корупції.

Альтернативний погляд на ці питання запропонувала Наталія Заболотна, громадська діячка, президент Фонду гуманітарного розвитку України. Вона закликала державних діячів, силовиків, прокурорів, юристів ставитися до людини, як до особистості, з повагою та любов’ю. Саме це, на її думку, сприятиме утвердженню патріотизму та підвищенню рівня життя населення.

Завершився перший день форуму доповіддю у форматі OP-ED SPEECH на тему: «Довіра до суду в контексті загальнонаціональної проблеми довіри». Модератором виступила головний редактор «Української правди» Севгіль Мусаєва-Боровик, а спікерами — Максим Жидко, кандидат психологічних наук, доцент, член Єдиного реєстру професійних психотерапевтів Європейської асоціації психотерапевтів, та Сергій Верланов, член Громадської ради доброчесності, партнер Sayenko Kharenko.

Учасники обмінювалися думками щодо того, як в Україні підвищити рівень довіри до суду, яким чином виховувати молоде покоління, чому варто починати із себе та як впливає ЗМІ на репутацію суддів.

Новий день форуму — нова локація. Програма другого дня більш насичена, містить кілька паралельних секцій. Розпочався форум з вітального слова Андрія Стельмащука, Анни Огренчук та Ханне Юнкер, голови Департаменту правосуддя та правового співробітництва Ради Європи.

Перша сесія була присвячена обговоренню статусу судової реформи та пройшла у форматі HARD TALK. Модератор Анна Огренчук звернула увагу на актуальність питання та виклики для суддів і суспільства. У дискусії брали участь безпосередні учасники процесу відбору кандидатів на посади суддів Верховного Суду та особи, пов’язані з процесом: Олексій Філатов, заступник Глави Адміністрації Президента України; Ханне Юнкер; Сергій Козьяков, к.ю.н., Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, член Ради з питань судової реформи при Президентові України, та Микола Оніщук, д.ю.н., ректор Національної школи суддів України, заслужений юрист України.

Найгарячіші питання, як зазначили учасники дискусії: чому реформа триває надто довго, чому не весь суддівський склад оновлено, чому не всі кандидати пройшли, чому не всі кандидати до Верховного Суду кришталево доброчесні тощо.

Спікери намагалися донести ідею того, що суспільству необхідна зміна свідомості, а це довгий процес. Все ж він триває. Серед причин називали також небажання брати відповідальність, приймати непопулярні рішення, недосконалість законодавства, різні політичні інтереси та відсутність політичної волі об’єднатися заради ефективних рішень.

Обговорювалося питання існування та функціонування антикорупційного суду, навантаження та організації перехідного періоду роботи Верховного Суду.

Під час дискусії спікери обмінялися думками щодо основних досягнень судової реформи, анонсували подальші дії, обговорили практичні питання добору кандидатів на посади суддів місцевих судів та роль Вищої ради правосуддя у формуванні та очищенні суддівського корпусу, підбили підсумки конкурсу до Верховного Суду.

Наступною темою обговорення стали очікувані нові процесуальні інститути. Про повне розкриття доказів у іноземній практиці розповів Довідас Віткаускас, керівник групи експертів Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні». Українську версію озвучив Володимир Ващенко, партнер VB PARTNERS.

Володимир Ващенко так спрогнозував майбутнє судового процесу: "Значення інституту розкриття доказів визначається тим, що даний інститут є складовою змагальності. В найближчому майбутньому суд не буде збирати докази за власною ініціативою, крім витребування доказів у випадку недобросовісності учасників процесу. Суд не буде брати до уваги як несвоєчасно надані докази, так і не направлені іншим учасникам процесу. В оцінці доказів внутрішнє переконання суду не буде більше ґрунтуватись на обов’язку розглянути і встановити всі обставини , а тільки на дослідженні наявних у справі доказів".

Про особливості британської практики зловживання процесуальними правами розповів Артем Дудко, радник White & Case LLP (Лондон), а про національні особливості боротьби із цими явищами доповів керуючий партнер GENTLS Олег Громовий.

Пан Громовий детально розтлумачив, як відрізнити зловживання від користування правами в судовому процесі. Він зазначив, що ознаками зловживань можуть бути систематичність дій, що суперечать завданню судочинства та перешкоджають справедливому та своєчасному розгляду справи; вчинення дій, які прямо заборонені правилами судочинства; вчинення дій з проявом неповаги до суду та інших учасників судового процесу.   

Чому віддати перевагу: істині чи праву особи на змагальність у судовому процесі та чи варто їх протиставляти? Про це говорили Іван Касинюк, к.ю.н., партнер AGA Partners (з погляду іноземного досвіду), та Лариса Рогач, суддя Вищого господарського суду України, секретар пленуму (український досвід).

Іван Касинюк продемонстрував різницю між змагальним та інквізиційним процесом Різниця полягає в тому, що у першому виді процесу у судді пасивна роль спостерігача, а істину сторони знаходять шляхом змагальності, в той час, як у інквізиційному процесі суддя відіграє активну роль, допитує свідків, визначає необхідний обсяг доказів, а істина встановлюється шляхом розслідування. Пан Касинюк навів сильні та слабкі сторони кожного виду процесу. Та все ж майбутнє судочинства демократичного суспільства - за змагальністю.

Максим Кодунов, начальник управління представництва інтересів держави в закордонних юрисдикційних органах Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України, підготував спеціальну доповідь щодо статусу резонансних судових справ за участі України. Модератором виступив Артем Стоянов, к.ю.н., старший партнер LCF.

Пан Стоянов зауважив: «Спори за участі держави стають все більш актуальними, складними та формують окремий напрямок практики вирішення спорів. Однак, як і раніше, ключовим питанням у спорах між інвесторами та державою залишається питання виконання судових чи арбітражних рішень з огляду на наявність в держави імунітету від примусового виконання. Я би підсумував тим, що інвесторам слід добре зважувати ризик можливого спору з державою та труднощів із виконанням рішення при укладенні інвестиційних угод з державою».

Післяобідня третя сесія була поділена на 3 секції. Усі гості могли обрати за власним бажанням, до якої з них долучитись. Увазі учасників були представлені такі напрямки обговорення на вибір: адміністративний, господарський чи цивільний процес.

Участь в обговоренні брали науковці, судді, юристи провідних юридичних компаній України, держслужбовці.

Спікер секції "Адміністративні спори в умовах нового судового процесу" Олександра Павленко, адвокат, керуючий партнер Pavlenko Legal Group 2017, так підсумувала основні події року у контексті адміністративного судочинства: "2017 рік був багатий на резонансні спори. Окремої уваги заслуговують: оскарження указів Президента та рішень РНБО по так званим «санкційним спискам»; спори з Державною аудиторською службою; спори щодо оскарження рішень НБУ про визнання банків неплатоспроможними. Не можна не згадати і одну з найгучніших справ року – спір між АМКУ та Газпром. Для юридичної спільноти він цікавий, перш за все, його продовженням в контексті виконання рішення суду, адже у виконавчому провадженні виникли питання, пов’язані із корпоративними правами і їх захистом від недобросовісних дій держави. Також звертаю увагу на численні спори із Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Одним із центральних питань було визначення підсудності". 

Про досвід Польщі у проведенні судової реформі, крізь які труднощі довелося пройти нашим сусідам та які уроки варто винести з польського досвіду Україні, поговорили заступник керівника Проекту USAID «Справедливе правосуддя» Наталія Петрова та д.ю.н., член Управління з досліджень та аналізу Верховного суду Республіки Польща, доцент факультету права та адміністрування Варшавського університету Матеуш Піліх.

Завершився форум панельною дискусією, на котрій судді, іноземні експерти, представник Ради бізнес-омбудсмена, науковці та провідні юристи висловлювали свої позиції щодо нових цілей та завдань Верховного Суду, його ролі у підвищенні інвестиційного клімату та взаємодії національних судів та міжнародних судових інстанцій.

Як показали результати форуму, теми, що обговорювалися протягом цих 2 днів, викликають неабиякий інтерес у суспільстві та резонанс у правовій спільноті. Асоціація правників України висловлює вдячність усім, хто долучився до його підготовки та організації, хто виступав у якості спікерів та розвивав дискусію, хто порушив важливі питання та поділився власним досвідом з гостями заходу.

Ми вдячні нашим колегам та партнерам — юридичній групі LCF — за надійну підтримку організації Судового форуму. Також висловлюємо вдячність нашим партнерам заходу: Ario Law Firm, АО AVER LEX, АК «Соколовський і Партнери», VB PARTNERS, GENTLS, ЮК MORIS GROUP, ESQUIRES, МЮФ Integrites, Trusted Advisors.

Долучайтеся до заходів Асоціації правників України. Анонс майбутніх заходів можна переглянути на сайті АПУ та на сторінці Facebook.