КИЇВ — 09 грудня 2016 року. Комітети АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права та з питань телекомунікацій, інформаційних технологій та Інтернету провели круглий стіл, на якому обговорили особливості доступу правоохоронних органів до речей і документів телекомунікаційних установ у порядку, регламентованому главою 15 КПК.

Експертами виступили: Наталія Алдошина, начальник відділу судової роботи ПрАТ «Київстар», Анна Савченко, старший радник з юридичних питань відділу судової роботи ПрАТ «Київстар», Сергій Прокопенко, директор ТОВ «Лабораторія комп’ютерної криміналістики», Станіслав Самойлов, старший інспектор Управління інформаційних технологій та програмування Департаменту кіберполіції Національної поліції України. Модерував дискусію Денис Нєнов, координатор кримінальної практики АО «Адвокатська група «Солодко і партнери».

Розпочинаючи круглий стіл, пані Анна підкреслила, що багато питань виникає щодо можливості виконання визначень слідчих суддів і якості їх викладу. У неї складається враження, що доказова база більшості відкритих кримінальних проваджень забезпечується шляхом подачі клопотання слідчим про тимчасовий доступ до речей і документів. Пані Анна зупинилася на імперативних нормах, які покладають на операторів обов’язок зберігати інформацію про абонентів і наданих їм телекомунікаційних послуг. Відповідальність за порушення обов’язків операторів і провайдерів телекомунікацій серйозна — може тлумачитися як порушення ліцензійних умов.

За словами пані Анни, клопотання подається до місцевого суду, коли мова йде про групу слідчих, виникає питання територіальності. Крім того, часто вимагається необґрунтований обсяг інформації. Доповідач наголосила, що у визначенні слідчого судді має бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, якій надано тимчасовий доступ до речей і документів, але на практиці з цим виникають проблеми. Також є питання з обчисленням строку дії визначення слідчого судді. Слідчі чомусь обчислюють цей термін з дня звернення до оператора, хоча за КПК термін дії визначення не може перевищувати одного місяця з дня його постанови.

Пані Анна зазначила, що за даними реєстру судових рішень, тільки за листопад 2016 року щодо ПрАТ «Київстар» було винесено понад 180 ухвал, 80% з них — на користь слідчих. Є невелика кількість ухвал про часткове задоволення (деякі судді відмовляють в частині надання доступу до змісту sms і mms, що є втручанням у приватне життя). Приклад відмови в задоволенні клопотання: слідчий суддя в межах одного клопотання попросив тимчасовий доступ до інформації трьох операторів. Суддя відмовила, мотивуючи тим, що одне клопотання — один оператор. Пані Анна резюмувала, що немає єдиного стандарту викладу визначення, кожен слідчий суддя пише щось своє.

Далі наводити приклади із судової практики продовжила пані Наталія. Зокрема, один з них стосувався терміну дії ухвали. Слідчий суддя написав, що термін дії становить один місяць і обчислюється з 8.05.2015 по 8.06.2015 року. З якихось причин слідчий звернувся до судді (не слідчого судді) за роз’ясненням ухвали, і суддя роз’яснив: термін витребування інформації не обмежується 8.06.2015 року. Колеги вирішили оскаржити таке рішення. Суд апеляційної інстанції скаргу прийняв, провів засідання, а потім закрив провадження, мотивуючи тим, що визначення слідчого судді не оскаржується. Вони пішли у ВССУ, який став на їхній бік: зазначив, що ухвали судів про роз’яснення судового рішення підлягають апеляційному оскарженню.

Олег Литвинов, начальник юридичного департаменту Vodafone Україна, вважає, що потрібно виділити адресатів і до них звернутися. Хто створює проблеми? Слідчі і судді. «Слідчому просто лінь працювати, тому він просить надати моніторинг по 1000 номерах ... Злочин, припустимо, стався в січні, а слідчий просить інформацію з листопада і до травня. І сидить вся служба (не один, а п’ятдесят чоловік) і відпрацьовує один запит», — підкреслив пан Олег. Він вважає, що потрібно сформувати свою позицію і звертатися в МВС, домогтися розуміння з судами, адже «ми не хочемо зробити комусь гірше, ми хочемо полегшити роботу слідчим, суддям і собі».

У свою чергу, представник правоохоронних органів Максим Літвінов акцентував, що зараз обговорюється тільки одна сторона барикад. У середовищі правоохоронців також є багато проблем. «Я згадую наші обговорення змін до КПК, коли він тільки приймався. Тоді ми говорили: «Що ж ви робите, ви ж заганяєте нас у механічну мишоловку, ми не зможемо виконати всі вимоги КПК, щоб ефективно працювати. Обсяг клопотань в трьох копіях з додатком безлічі документів — це паралізація нашої роботи. Не робіть цього, це глухий кут». Тоді все співтовариство операторів, провайдерів і правозахисників говорило: «Нормально, нарешті цих неприборканих міліціонерів обмежать». Викопали іншу яму — з’явився принцип «Ctrl + C і Ctrl + V», — зазначив пан Максим.

За матеріалами Юридичної практики

Презентації заходу:
Тимчасовий доступ до речей і документів операторів, провайдерів телекомунікацій;
Проблемні питання виконання ухвал слідчих суддів про тимчасовий доступ до речей і документів