КИЇВ — 13 жовтня 2016 року. Комітет з процесуального права Асоціації правників України (АПУ) направив резолюцію щодо ситуації, яка склалася внаслідок незабезпечення охорони судів і підтримки в судах громадського порядку, що спричинило збільшення фактів незаконного впливу та неприхованих погроз на суддів під час здійснення ними правосуддя.

Ми глибоко занепокоєні ситуацією, що склалась внаслідок незабезпечення охорони судів і підтримки в судах громадського порядку, що спричинило збільшення фактів незаконного впливу та неприхованих погроз на суддів під час здійснення ними правосуддя.

30 вересня 2016 року набрали чинності зміни до Конституції України (щодо правосуддя) та нова редакція Закону України «Про судоустрій і статус суддів», метою яких є утвердження незалежності судової влади та забезпечення права кожного на справедливий суд.

Ми впевнені, що дотримання гарантій незалежності суддів, так само як і дотримання гарантій адвокатської діяльності, є рівнозначними складовими права на справедливий суд та основоположними чинниками на шляху встановлення верховенства права.

Незалежність і недоторканність суддів не є привілеєм суддівського корпусу, а встановлюється з метою забезпечення і дії принципу верховенства права та права осіб на справедливе правосуддя.

(Рекомендації № R (94) 12 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам)

Судові органи вирішують справи без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин. Неправомірний або несанкціонований вплив на здійснення правосуддя не допускається.

(Основні принципи незалежності судових органів, схвалені резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 р.)

Керуючись тим, що дотримання гарантій незалежності суддів, так само як і дотримання гарантій адвокатської діяльності, є рівнозначними складовими права на справедливий суд та основоположними чинниками на шляху встановлення верховенства права, Комітет звернув увагу на такі обставини.

Однак нині все частіше створюються перешкоди у веденні судового процесу та здійсненні належного захисту інтересів сторін, що порушує гарантії незалежності суддів, унеможливлює здійснення правосуддя на засадах верховенства права та ставить під сумнів законність рішень, прийнятих у такий спосіб.

Згідно з даними моніторингу та обліку звернень суддів щодо втручання в їх діяльність (ст. 376 Кримінального кодексу України), наявних на офіційному сайті Ради суддів України, у 2015 році зареєстровано 62 звернення, а з початку 2016 — 59. За жодним зі звернень досі не прийнято рішення з боку відповідних органів.

Як визначено перехідними положеннями до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», до створення Служби судової охорони підрозділи Національної поліції України та Національної гвардії України зобов’язані здійснювати підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду.

Проте, за повідомленням Ради суддів України та Державної судової адміністрації, станом на сьогодні охороняються тільки 47% приміщень судів, з них цілодобово — лише 19%. Крім того, існують приклади припинення охорони приміщень судів без будь-якого попередження.

Одним з підтверджень кризового стану охорони судів та незабезпечення дотримання громадського порядку є події, які відбулися 5 жовтня 2016 року в судах м. Одеси та м. Харкова.

За повідомленням суддів Одеського апеляційного господарського суду та господарського суду Одеської області, 5 жовтня 2016 року під час судового засідання в Одеському апеляційному господарському суді по справі про банкрутство ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» групою невідомих осіб, які представлялись громадськими «активістами», вчинено фізичний напад на суддів із застосуванням хімічної рідини, що потрапила на обличчя суддів, зокрема в очі. Також пошкоджено майно суду, яке перебувало у залі судового засідання. Всі дії відбувалися в присутності поліцейських, які не реагували на правопорушення і не вживали жодних заходів для їх припинення.

У результаті вказаних дій та повідомлень про мінування будівель суду зборами суддів Одеського апеляційного господарського суду і Господарського суду Одеської області було прийнято рішення про припинення проведення судових засідань, призначених на 5 жовтня 2016 року.

Як наслідок, голова Одеського апеляційного господарського суду Наталія Морщагіна звернулася до Верховної Ради і Вищої ради юстиції з проханням звільнити її від займаної посади у зв’язку з відсутністю безпечних умов для здійснення належного і неупередженого правосуддя. 

Також 5 жовтня 2016 року Господарський суд Харківської області повідомив про викрадення з канцелярії суду сейфа з печатками.

Ми розуміємо, що відсутність належних умов для здійснення професійної діяльності та особистої безпеки веде не тільки до неможливості забезпечити здійснення незалежного судочинства, але й не зберігає кваліфіковані суддівські кадри та не сприяє залученню до роботи в системі судової влади нових спеціалістів із найкращих представників адвокатської та наукової правничої спільноти.

Безперечно, неналежний стан охорони судів та висвітлені вище випадки ставлять під загрозу особисту безпеку не лише суддів, а й усіх учасників судового процесу, зокрема адвокатів і юристів та унеможливлюють здійснення ними судового представництва сторін.

Враховуючи зазначене вище, Комітет АПУ з процесуального права закликає уповноважених осіб відповідальних органів державної влади:

1. Здійснити розслідування за кожним фактом незаконного впливу на суддів.
2. Забезпечити цілодобову охорону всіх приміщень судів силами підрозділів Національної поліції України та Національної гвардії України, а також охорону і підтримку громадського порядку в судах, припинення проявів неповаги до суду.
3. Підготувати та затвердити проект положення про Службу судової охорони.
4. Передбачити у проекті закону про Державний бюджет України на 2017 рік видатки, пов’язані зі створенням та діяльністю Служби судової охорони.

Окрім того, Комітет АПУ з процесуального права звертається до громадських організацій та активістів із закликом не допускати фактів втручання у здійснення правосуддя, незаконного впливу на суд або суддів у будь-який спосіб, неповаги до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, не вчиняти заклики до невиконання судових рішень.