Заходи зриву арбітражного процесу — експертна дискусія
КИЇВ — 21 квітня 2016 року. Комітет АПУ з альтернативних вирішень спорів провів відкриту дискусію на тему: «Тактика зриву арбітражного процесу державними установами та механізми протидії».
Доповідачами виступили: Маркіян Ключковський, партнер ЄПАП Україна, член правління Української арбітражної асоціації, Єгор Сєров, представник ПАТ «Укрнафта», та Юлія Черних, сертифікований арбітр, радник ARBITRADE. Модератором заходу був Олександр Волков, заступник голови Комітету з альтернативних вирішень спорів, юрист ЄПАП Україна.
У фокусі дискусії був розгляд різноманітних заходів зриву арбітражного процесу. За словами експертів, це заходи, які не знаходяться у юридичній площині та межують з кримінальними або які створюють невиправдано сильний тиск на учасників арбітражного процесу (сторін, юристів, свідків).
«Класичними прикладами є ситуації, коли арбітри у процесі розгляду справи дізнаються, що за ними ведеться спостереження. І хоча тут немає ніяких погроз, але це сприймається як серйозний тиск, оскільки виникає питання: хто ж це спостереження організував і хто від цього отримує користь. Ще одним прикладом тиску на учасників арбітражного процесу можна назвати судову заборону продовжувати арбітражний розгляд, якщо вона супроводжується якоюсь неординарною деталлю. Зокрема, заборона арбітрам продовжувати арбітражний розгляд під страхом кримінальної відповідальності за невиконання цієї судової постанови або під страхом штрафу в 50 тис. доларів за кожен день, коли арбітраж продовжуватиметься. Це, безумовно, перебуває поза будь-якими межами права та етики. У звичайних комерційних арбітражах це зустрічається досить рідко», — прокоментував пан Маркіян.
Також учасники розглянули можливі механізми протидії таким заходам впливу на арбітражний процес. Зокрема, було зазначено, що від нього практично немає правового захисту.
«Як приклад можна навести класичну ситуацію з американського правосуддя, яка часто описується в підручниках з права. В якості останнього способу виграти справу юрист перед присяжними розкриває якусь інформацію, яка не мала б бути розкритою з найрізноманітніших міркувань. Тому в судді не залишається іншого виходу, ніж припинити розгляд справи та посадити юриста за ґрати на 30 днів за неповагу до суду та неетичну поведінку. З одного боку, юрист страждає, а з іншого — мети він своєї досяг, і процедура арбітражу припинена, її необхідно починати з самого початку», — зауважив пан Маркіян.