КИЇВ – 11 червня 2008 року. Президент Асоціації правників України (АПУ) Сергій Коннов звернувся з листом до Президента Спілки адвокатів України (САУ) Тетяни Варфоломеєвої з пропозицією продовжити спільну робото щодо законодавчого реформування адвокатури.

 

У листі зазначається, що „29 лютого 2008 року Спілка адвокатів України та Асоціація правників України зробили важливий крок у розвитку української адвокатури, уклавши після кількох років протистояння Меморандум про концептуальні положення щодо реформування законодавства про адвокатуру”.

 

Проте, пише Сергій Коннов, на сьогодні непогодженими залишаються три питання: створення за пропозицією САУ національної палати адвокатів (питання організації самоуправління); можливість за пропозицією АПУ створення адвокатами господарських товариств та можливість роботи адвоката за трудовим договором в іншого адвоката чи в адвокатському об’єднанні (питання організаційних форм адвокатської діяльності).

 

Робоча група, сформована 18 квітня 2008 року на нараді Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, в цілому, підтримала пропозицію САУ про створення загальнонаціональної асоціації адвокатів з обов’язковим членством всіх адвокатів та заперечила проти створення адвокатами господарських товариств та трудового договору з адвокатом. Фактично, це рішення є відтворенням незмінної позиції Спілки адвокатів України та відверто не враховує думку Асоціації правників України, а також більшості практикуючих юристів.

 

Президент Асоціації правників України закликав САУ переглянути жорстку позицію щодо неможливості запровадження нових організаційних форм адвокатської діяльності та необхідності негайного запровадження загальнонаціональної палати адвокатів.

 

За останні 16 років, які минули після ухвалення Закону України “Про адвокатуру”, змінилося багато, в тому числі в адвокатському середовищі. До лав адвокатури вступила нова генерація адвокатів, які працюють з іншим типом клієнтів – великим та середнім бізнесом, українськими та міжнародними корпораціями; вони не обов’язково ведуть судові справи, проте вони здійснюють юридичне супроводження бізнесових (інколи – багатомільйонних) угод, які вимагають бездоганного знання законодавства та високих професійних навичок. Ці адвокати виконують таку ж правозахисну функцію, як й “класичні” судові адвокати, дотримуючись Правил адвокатської етики.

 

Нові часи вимагають нових сучасних ринкових моделей організаційної побудови адвокатської діяльності, серед яких господарські товариства та робота адвокатів (переважно початківців) в іншого (досвідченого) адвоката чи в адвокатському об’єднанні. Такі форми є притаманними успішній юридичній практиці, тому заперечувати їх впровадженню, як це намагається зробити САУ, є щонайменше спробою повернути адвокатуру на два десятиріччя у минуле.

 

Не менш важливим є питання організації адвокатського самоврядування. З 1992 року в Україні повністю відсутнє самоврядування адвокатури. За ці роки адвокати звикли існувати окремо один від одного та окремо від будь-якої спільної організації. Тому раптове запровадження єдиної національної палати чи асоціації адвокатів з обов’язковим членством, до якої “автоматично” попадуть всі українські адвокати, є передчасною та шкідливою пропозицією.

 

На переконання Президента Асоціації правників України, починати треба з організації адвокатського самоврядування на місцевому рівні – в АР Крим, областях, м. Києві та Севастополі. Принциповим є відновлення колегій адвокатів як організації громадського самоврядування на місцевому рівні – адже саме колегії адвокатів були безпідставно зруйновані у 1992 році після прийняття чинної редакції Закону України “Про адвокатуру”.

 

Лише після того, як колегії адвокатів запрацюють в регіонах, можливо поставити питання про природне об’єднання їх у всеукраїнську асоціацію, яку можливо запровадити шляхом внесення змін до нової редакції Закону України “Про адвокатуру”. Створення національної палати (асоціації) адвокатів наразі об’єктивно є передчасним. Найбільш вдалим є створення поряд з колегіями адвокатів у регіонах центрального органу адвокатури (наприклад, Вищої ради адвокатури України) з впливовими повноваженнями, закріпленими законом, щоб забезпечити гідне представництво адвокатури в цілому на державному та міжнародному рівнях.

 

„Переконаний, що підтримка цих пропозицій Спілкою адвокатів України буде помітним кроком назустріч новій генерації адвокатів та великій кількості юристів у приватній практиці, які за спільними пропозиціями АПУ та САУ мають стати адвокатами та сформувати нову єдину адвокатську професію”, – зазначає в своєму листі Сергій Коннов.

 

Президент Асоціації правників України впевнений, що „разом ми маємо зміцнити українську адвокатуру через поєднання досвіду “класичних” адвокатів та енергії нової генерації адвокатів та приватно практикуючих юристів”.