КИЇВ – 5 березня 214 року. Міжнародна асоціація юристів (International Bar Association, IBA) надіслала листа Асоціації правників України (АПУ), у якому засудила військове вторгнення Російської Федерації на територію Автономної Республіки Крим.

Більш того, найавторитетніша організація правників розцінила такі дії як порушення Статуту ООН та закликала розпочати незалежне міжнародне розслідування з приводу таких дій.

Як зазначив Президент ІВА Майкл Рейнольдс, «Основоположний принцип територіальної цілісності зафіксований в Статуті ООН, і підкріплений принципом непорушності кордонів та державного суверенітету. Військове вторгнення Росії на українську територію без її згоди йде в розріз з цими принципами і є явним порушенням Статуту ООН». Він додав, «суверенітет і територіальна цілісність України мають бути непорушними».

«Ще одним важливим принципом міжнародного права є той факт, що система ООН, створена в період після Другої світової війни, є одним з загальновизнаних гарантів колективної безпеки. У рамках цієї системи, Рада Безпеки ООН несе головну відповідальність за виявлення та реагування на загрози міжнародній безпеці та миру. Росія, так само як і інші  постійні члени Ради Безпеки, має особливу роль і ступінь відповідальності, виступаючи гарантом міжнародної стабільності», - зазначив Президент ІВА. 

Виконавчий директор МАП Марк Елліс зазначив: «Україна є суверенною державою; Росія, як держава-учасниця ООН, зобов’язана дотримуватися заборони відповідно до Статуту ООН на використання сили проти неї. Заборона використовувати сили має лише три винятки: у разі надання дозволу Ради Безпеки ООН згідно Глави VII; у разі згоди держави територіальної юрисдикції; та у разі, коли це самооборона. Перші два винятки не застосовуються у даному випадку, оскільки Рада Безпеки не видавала резолюції згідно Глави VII, якою б Росії було дозволено застосовувати силу, а Україна не давала згоди на військову інтервенцію Росії. Третій виняток – самооборона – застосовується лише у відповідь на збройний напад. Україна не здійснювала збройного нападу на Росію і, відповідно, Росія не може застосувати виняток щодо самооборони». 

Цитуючи пункт 4 Статті 2 Статуту ООН, Д-р Елліс додав: «Міжнародне право є дуже проскрипційним щодо використання сили проти іншої держави, встановлюючи наступне: «Всі Члени  утримуються у своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканості або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Організації Об’єднаних Націй.» Він підсумував: «Використання збройних сил однієї держави на території іншої держави за відсутності згоди підпадає під заборону згідно пункту 4 Статті 2».