Трудові правовідносини у практиці Європейського суду з прав людини

КИЇВ – 7 листопада 2013 року. Комітет з трудового права Асоціації правників України провів засідання для обговорення питань трудових правовідносин у практиці Європейського суду з прав людини.

«Вперше трудові аспекти у практиці Європейського суду з прав людини стали предметом розгляду на засіданні Комітету», - зазначив голова Комітету з трудового права  Олексій Шевчук, директор ТОВ «ЮА «Шевчук та Партнери», виступаючи у якості модератора заходу.

Конвенція Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї не покривають повністю всі існуючі права та свободи громадян. Однак документ у практиці ЄСПЛ являє собою гнучкий механізм, який передбачає еволюцію змісту та динаміку певних прав (наприклад, права власності).

Наразі в конвенції немає статті, яка б конкретно сказала – це захист трудових правовідносин, однак це не значить, що трудові права не захищені практикою ЄСПЛ. Коли мова йде про ті права, які не покриті конвенцією, євросуд їх аналізує з точки зору, наприклад, недопущення дискримінації.

Ситуації, з якими звертаються за захистом правовідносин, аналізуються по двом ключовим статтям в сукупності зі Статтею 14 Конвенції (заборона дискримінації). Перша стаття – це стаття 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя), яка в сукупності зі Статтею 14 формує практику ЄСПЛ у сфері заборони дискримінації.  Друга позиція – це Стаття 1 Протоколу 1, яка захищає право власності. У цьому випадку Суд оцінює, чи були порушені трудові права в контексті права власності, оплати праці. До того ж практика показує, якщо трудові права не були належним чином захищені в національних судах, сюди додається ще і стаття 6, яка захищає право на справедливий суд. Про це розповів національний експерт Ради Європи з питань застосування практики Європейського суду з прав людини Олександр Дроздов.   

Невелику кількість звернень українських громадян до ЄСПЛ, у тому числі і у контексті захисту трудових прав, Олександр Дроздов пояснив недостатньою обізнаністю громадян з критеріями прийнятності справи та інколи і мовним бар’єром.  

Критерії прийнятності експерт проаналізував на прикладі низки справ. Одна з них - Graziani-Weiss v. Austria (2011). Ця справа стосувалась австрійського адвоката, якого за рішенням суду було призначено здійснювати догляд за душевнохворою особою. Справа в тім, що законодавство Австрії покладає на адвокатів та нотаріусів такий суспільно необхідний обов’язок. У свою чергу, адвокату вдалося довести, що його змушували до примусової праці у контексті Конвенції, а норми відповідного законодавства були дискримінаційними.    

За словами Олександра Дроздова, Суд може визнати наявність примусової праці, якщо діяльність суб’єкта виходить за межі його звичайної професійної діяльності. А для того, щоб довести факт дискримінації, використовується тест з порівняння.  У першу чергу, необхідно довести схожість між різними сторонами, які порівнюємо,  і визначити, чи ці сторони були в нерівному правовому  становищі. І якщо так, далі необхідно з’ясувати, чи держава переслідувала законну мету ставлячись неоднаково  до сторін, які перебували в одноковому становищі, і чи використані заходи були належними та справедливими. Зокрема, у зазначеній вище справі адвокат посилався на те, що існують інші юристи, які практикують, але на них законом не покладений обов’язок здійснювати догляд за душевно хворими.

Зо стосується доказування, Олександр Дроздов порадив колегам не акцентувати увагу на звичній системі доказів, яка застосовується у системі господарського та цивільного судочинства. Для ЄСПЛ ає значення «інформація друзів суду», наприклад висновки правозахисних організацій, а також інформація, яка надається безпосередньо потерпілою особою.

При цьому, особа, яка звертається за захистом своїх прав, зобов’язана довести, що вона знаходилася в нерівному становищі з рівними і щодо неї були застосовані відмінні від інших механізми. Якщо потерпілій особі вдасться це довести – тягар доказування переходить на державу. Тепер саме вона має довести законність цілі, яка переслідувалась, і чи були застосовані заходи ефективними та чи забезпечували баланс інтересів сторін.   

ФОТОЗВІТ

Do you have an interesting idea for an event?

The UBA web-site uses cookies and other technologies so that we can remember your preferences and find out exactly how you use our web-site. Processing of the given data takes place in accordance with the Regulation on the Processing and Protection of Personal Data of the All-Ukrainian Non-Governmental Organization "Ukrainian Bar Association". For more information about the Regulation please follow the link.
By clicking "YES", you consent to the use of cookies and other technologies when visiting our web-site.
YES