КИЇВ – 2 грудня 2015 року. Асоціація правників України (АПУ) спільно з Проектом ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» розпочала серію заходів на тему: «Реформа адвокатури: очікування адвокатів».

Широке обговорення розпочалося з професійної дискусії про можливість запровадження виключного права на представництво в судах.

Модератором круглого столу виступила Анна Огренчук, член Ради з питань судової реформи при Президентові України, голова Комітету АПУ з процесуального права, керуючий партнер LCF. «Як ми бачимо з законопроекту, який був направлений до Парламенту, встановлюється виключне право адвокатів на представництво інтересів клієнтів у судах. Наразі все питання в обсязі цього права», - окреслила актуальність дискусії Анна Огренчук.

«Ми стоїмо на порозі змін. Найближчим часом ми очікуємо, що Рада з питань судової реформи розгляне законопроект, який наразі знаходиться у Парламенті. Тож, невдовзі ми можемо отримати нове бачення реформи адвокатури України. У зв’язку з цим АПУ ініціює широке обговорення, яке пройде у всіх великих містах України», - зазначив на відкритті заходу Президент АПУ Денис Бугай.

«Юридичне закріплення інституту адвокатури - надзвичайно важливе питанням не лише для самих адвокатів, але й для суспільства в цілому. Тому ми радо вітаємо можливість розпочати співробітництво з Асоціацією правників України у цьому важливому напрямі», - повідомив Марк Сегал, головний експерт Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», звертаючись до учасників круглого столу.

Об’єм виключного права – які варіанти?

Перейшовши до теми заходу, Денис Бугай представив презентацію щодо  обсягу виключного права на представництво інтересів клієнтів у судах, одразу зауваживши, що він є противником терміну «адвокатська монополія», адже «насправді це не є монополією в класичному розумінні цього слова», - зазначив він.

У своїй презентації Президент АПУ навів три варіанти обговорення з погляду обсягу виключного права: «повна монополія», яка передбачена у проекту змін до Конституції України; часткова – без розповсюдження на органи державної влади і так звана «м’яка монополія», що поширюється й на представників юридичних осіб (юрисконсультів), які можуть представляти інтереси роботодавця без статусу адвоката.

Він висловив переконання, що після впровадження виключного права адвокатів доступ до правосуддя обмежений не буде, а юридичний корпус розшириться завдяки фахівцям, які працюють юрисконсультами.

Дискусія – погляди

У межах обговорення Ритіс Йокубаускас, експерт Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», поділився досвідом країн ЄС. Він зауважив, що в більшості випадків адвокати мають виключне право, але допускається самопредставництво особами, які працюють у державних і приватних установах. Також він зазначив, що «в країнах ЄС малозначимі спори (сімейні, трудові, тощо) є виключенням для монополії і представництво в них можливе третім особами».

«Пропоновані конституційні зміни ставлять нові завдання перед системою безоплатної правової допомоги і створюють нові можливості. По-перше, суттєво зросте навантаження на систему. Внаслідок змін значна частина з 8 млн. суб’єктів права на БПД звернуться до державних центрів правової допомоги, що потребуватиме значних ресурсів. По-друге, передбачені законопроектом винятки саме стосуються категорій справ та громадян, яким сьогодні надається БПД не адвокатами, а штатними юристами ста новостворених центрів. Досвід роботи на таких посадах у центрах міг би стати альтернативною роботі помічника адвоката для отримання статусу адвоката», - зазначив Андрій Вишневський, директор Координаційного центру з надання правової допомоги Міністерства юстиції України.

Голова Комітету з кримінального та кримінально-процесуального права АПУ Євген Солодко, старший партнер АО «Солодко і партнери», вказав на необхідність посилення вимог для доступу до професії. «Вже зараз ми бачимо, що велика кількість колишніх прокурорів і представників органів внутрішніх справ йдуть в адвокатуру, використовуючи її як запасний плацдарм для продовження роботи. Вони вже серед нас», - зауважив він. З колегою погодився й адвокат Роман Титикало, який координує роботу проекту АПУ «Правова допомога учасникам АТО». «Наразі відсутні законодавчі механізми перешкоджанню доступу до адвокатури недобросовісних представників суміжних професій. Кваліфікаційні комісії не мають належних важелів впливу», - сказав він.

З позиції юрисконсульта говорив Олексій Лутак, начальник відділу правового забезпечення Моторного (транспортного) бюро України. «Корпоративні юристи позитивно сприймають необхідність підвищення якості судового представництва, проте введення виключного права адвокатів у частині представництва інтересів юридичних осіб є не на часі», - прокоментував він.

Микита Нуралін, член ради Відділення АПУ у м. Києві, адвокат VB PARTNERS, представив пропозиції щодо зміни порядку вступу до професії та статусу помічника адвоката.

Підсумовуючи сказане

Підсумовуючи результати дискусії, Денис Бугай високо оцінив наявність різних поглядів та зазначив, що, на його думку, існують три ключові аспекти, які варто враховувати під час впровадження реформування сфери.

«Першим таким моментом є підтримка роботи системи безоплатної правової допомоги незахищеним верствам населення, яка вже довела свою ефективність. По-друге, в теперішніх реаліях слід не забувати про відтермінованість в часі. І третє – ми маємо спростити доступ в професію для колег, які зараз працюють у цій сфері. Принаймні на період, коли тривають реформи», — резюмував Денис Бугай.

***

Для того, щоб ознайомитися з думками усіх учасників дискусії, запрошуємо переглянути відеозапис першого круглого столу «Реформа адвокатури: очікування адвокатів».

Наступний круглий стіл відбудеться вже наступного тижня - 9 грудня і буде присвячений обсягу прав та можливостей, які мають бути закріплені у новому Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» . Тож слідкуйте за анонсами на сайті АПУ!  

ФОТОЗВІТ