ХАРКІВ — 11 вересня 2015 року. Завершив роботу дводенний дискусійний клуб «Ефективне правосуддя» : «Вплив на суд: неправомірний тиск чи стандарти демократії?».

До організації заходу долучилися Секція суддів АПУ, Відділення АПУ в Харківській області, Господарський суд Харківської області та Харківське регіональне відділення Національної школи суддів України.

Дати відповідь на питання: «Вплив на суд — це неправомірний тиск чи стандарт демократії» — таке завдання було поставлено перед учасниками заходу, серед яких були судді, адвокати та фахівці з психології та соціології.  

Перший день роботи дискусійного клубу охопив соціологічні, психологічні та філософські питання впливу на суд. Другого дня учасники перейшли до обговорення прикладних питань — від побудови стратегії захисту судді від неправомірних посягань прокурорів до організації суддівського самоврядування.

«Ми, як представники прогресивної юридичної спільноти, як ніхто зацікавлені в ефективній і незалежній роботі суду, щоб на суд ніхто не міг впливати — ні ЗМІ, ні представники державних органів. Але це дорога з двостороннім рухом. Саме суддівський корпус має бути рушієм ефективної роботи дисциплінарних органів. Ми проти масового звільнення суддів, але з іншого боку — ми звертаємо увагу на неефективність дисциплінарних процедур», — зазначив Президент АПУ Денис Бугай на відкритті заходу.

У свою чергу, голова Господарського суду Харківської області Віталій Усатий говорив про необхідність зміни процедури призначення суддів з відповідними змінами до Конституції України.

Основна увага експертів дискусійного клубу була зосереджена на особливостях застосування ст. 375 Кримінального кодексу України (прийняття завідомо неправосудного рішення). Як виявляється, лише у 2014 році в ЄРДР по 375 статті було внесено відомості щодо 210 кримінальних правопорушень. «Ця цифра значно перевищує кількість усіх справ про притягнення суддів до відповідальності за ст. 375 протягом існування суду в СРСР та Україні часів незалежності», — прокоментувала статистику Валентина Щепоткіна, суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ, секретар судової палати у кримінальних справах.

«Причому, по 110 справах провадження було закрито, підозра винесена щодо 8 осіб, а в суд направлено 3 — з обвинувальним актом. Куди поділися інші — невідомо», — презентувала статистику, отриману від Генеральної прокуратури України, Валентина Щепоткіна.

У 2015 році ця статистика стала ще вражаючою — лише за шість місяців цього року було внесено до ЄРДР 206 таких справ. Підозра винесена щодо 38 осіб, а в суд направлено 13 справ. На думку пані Щепоткіної, Прокуратура використовує можливості за цією статтею для маніпуляцій і тиску на суддів. При цьому елемент суб’єктивної сторони складу злочину — наявність умислу — дуже важко довести, тому, зазвичай, такі справи нічим не завершуються.

«Безперечно, тверезо оцінюючи події в нашому житті, навряд чи ми можемо сказати, що 375 статтю треба вилучити з кодексу, інше питання — вона має бути використана за наявності приводів та підстав для цього, а не за наявності виправдувальних вироків, які не подобаються стороні провадження», — переконана вона.

Свій рецепт унеможливлення тиску та маніпуляцій судом з боку прокуратури представив Володимир Кравчук, член Правління АПУ, суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Конституційної комісії. «Прокурор, який був обвинувачем у справі, а також будь-який інший прокурор цієї самої прокуратури, не має права вносити до ЄРДР інформацію про вчинення суддею злочину, передбаченого ст. 375 ККУ», — переконаний він.

Олексій Бринцев, заступник голови Господарського суду Харківської області, презентував методичний посібник щодо процедури припинення та фіксації правопорушень під час здійснення провадження у господарських справах, підготовлений Господарським судом Харківської області. А Павло Хотенець, заступник голови Господарського суду Харківської області, презентував зарубіжний досвід протидії тиску на суд, Тетяна Суярко, суддя Господарського суду Харківської області, говорила про роль органів суддівського самоврядування в утвердженні незалежності суду та забезпеченні захисту суддів від втручання в їхню діяльність.

На завершення роботи Максим Шевердін, член Правління АПУ, голова Відділення АПУ в Харківській області, партнер ЮФ «Кібенко, Оніка і партнери», представив погляд адвоката на критерії довіри до судової системи України.

Дводенний дискусійний клуб став наймасовішим заходом Секції суддів АПУ — всього у заході взяло участь більше ста суддів судів різних інстанцій і юрисдикцій.

Наступне засідання дискусійного клубу пройде у Києві 15 вересня та буде присвячено суддівському самоврядуванню.

ФОТОЗВІТ