Війна в Україні: чому міжнародне право лишається ефективним механізмом покарання агресора

2022-05-04

КИЇВ — 04 травня 2022 року. Міжнародне право нерідко критикують за м’якість, повільність настання наслідків для порушника та навіть недієвість. Чому це не так, розповіла Ольга Кучмієнко, Голова Комітету Асоціації правників України з міжнародного права, для ZN.UA.

Після 23 лютого 2022 року дії Росії проти України стали безпрецедентним порушенням міжнародного права та прав людини. І світ відреагував негайно. 

Іноземні адвокати pro bono (безкоштовно) консультують тимчасово переміщених осіб і надають юридичну допомогу українським компаніям, котрі перенесли свій бізнес за кордон. Кращі іноземні юристи безкоштовно представляють Україну в міжнародних судах проти Росії, консультують Президента й уряд щодо санкційної політики.

Крім надання військової та економічної допомоги, іноземні держави звернулися до механізмів міжнародного права, сформованих ще після Другої світової війни. З перших днів війни українські юристи та дипломати працюють над тим, аби зафіксувати всі порушення Росії в міжнародних судах. Підтримують і всесвітньовідомі юридичні компанії та іноземні юристи-міжнародники. 

Ще одним поштовхом до залучення іноземних держав стали жахливі наслідки збройної агресії Росії в Бучі, Ірпені та Гостомелі. Офіси прокурорів у країнах, куди масово переселились українці (Швеція, Естонія, Литва, Польща, Словаччина, Німеччина, Норвегія, Франція), продовжили розслідування воєнних злочинів РФ в Україні. Низка країн почали централізовано збирати інформацію про незаконну активність на підтримку військових злочинів (наприклад, фінансування ОРДЛО) і надають експертів для розслідування таких злочинів.

Міжнародне правосуддя: виважене та ефективне, а не неповоротке

Зазначені порушення такі серйозні й очевидні, що Росія стала учасницею кількох нових справ у міжнародних судах.

Примітним сигналом підтримки України є те, що суди значно прискорили терміни розгляду, адже зазвичай вони вимірюються місяцями або навіть роками між відкриттям провадження та будь-яким рішенням.

Нові міжнародні процеси проти Росії:

1. Міжнародний суд ООН (МС ООН) — головний судовий орган ООН для розгляду спорів між державами. За 18 днів виніс рішення про застосування запобіжного заходу про припинення агресії та виведення військ із території України.

26 лютого 2022 року Україна подала позов у МС ООН проти Росії на підставі Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. 16 березня 2022 року МС ООН зобов’язав Росію: 1) негайно призупинити військову операцію, яку вона розпочала 24 лютого 2022 року в Україні та 2) впевнитися, що ніхто, включно з будь-якими збройними силами чи нерегулярними збройними угрупованнями, не вживає заходів щодо продовження військової операції.

Що це означає? МС ООН переконаний у тому, що російські збройні сили:

— перебувають на території України;

— розпочали і продовжують заборонену військову операцію проти України;

— мають залишити територію України.

Очевидно, що наразі Росія порушує постанову Міжнародного суду.

2. Міжнародний кримінальний суд (МКС) — перший правовий інститут, що діє постійно, в його компетенцію входить притягнення до відповідальності за геноцид і злочини проти людяності.

28 лютого 2022 року Прокурор МКС Карім Асад Ахмад Хан, англійський барістер зі статусом королівського радника, вирішив розпочати розслідування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, які, ймовірно, вчинила Росія на території України.

Важливо, що МКС передбачає персональну відповідальність вищого військового та політичного керівництва. Розслідування Суду розпочато після подання 42 державами — членами МКС заяв із проханнями провести розслідування.

Що це означає? Для держав, які подали заяви до Міжнародного кримінального суду, факт наявності підстав для розслідування є очевидним.

МКС може присудити компенсації постраждалим особам, оскільки має механізм виплати репарацій жертвам злочинів у вигляді трастового фонду, утвореного асамблеєю держав-членів Римського статуту. Трастовий фонд отримує кошти шляхом: добровільних пожертв держав, міжурядових і громадських організацій, компаній та окремих осіб; передачі заарештованих МКС активів і виплати репарацій за рішенням Суду через трастовий фонд. 

Однак МКС зможе перейти до присудження репарацій після того, як визнає обвинувачуваних у скоєнні злочину агресії, військових злочинів, геноциду та злочинів проти людяності винними. У такому разі засуджені мають виплатити репарації жертвам за рахунок свого власного майна, також можна буде використати їхнє майно, на яке було накладено арешт упродовж розслідування.

3. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) — судовий орган, що розглядає скарги на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за позовами держав чи громадян — членів Ради Європи проти держав.

Від моменту подання Україною заяви про надання допомоги через «порушення прав людини підрозділами російських збройних сил» і до того, як ЄСПЛ відреагував на неї, минуло всього 24 години.

1 березня 2022 року ЄСПЛ підтвердив, що дії російських збройних сил становлять ризик серйозного порушення прав людини, захищених Європейською конвенцією з прав людини, зокрема: права на життя; заборони тортур та нелюдського або принизливого поводження чи покарання; права на повагу до особистого та сімейного життя.

Що це означає? Судді ЄСПЛ дійшли висновку про достатність доказів початку військової операції, що, ймовірно, порушує права людини. 

16 березня 2022 року Комітет міністрів Ради Європи проголосував за виключення Росії з організації через агресію проти України. Це викликало низку запитань, зокрема, чи буде розглянуто міждержавні й персональні справи та чи можна подавати нові позови проти Росії. Зазначимо, що подавати нові позови проти Росії тепер не можна, та, оскільки процедури виключення триватимуть ще пів року, всі позови щодо окупації Криму, порушень під час збройного конфлікту і позови громадян України проти РФ мають бути розглянуті.

Після виключення виникає суперечність: за правилами РЄ, якщо розглядається рішення проти країни, то має бути суддя від такої країни. Не член РЄ не може призначати суддю. Однак чинний суддя на період виходу ще зберігає свої повноваження, а після припинення членства він може стати суддею ad hoc. Залишається питання, чи новий суддя згоден бути таким призначеним суддею без санкції своєї влади. 

Отже, ЄСПЛ зможе розглянути і присудити компенсацію за всіма наявними справами проти Росії, за які їй доведеться платити навіть після зміни режиму влади.

Неочевидні позитивні наслідки наявних судових процесів — накладення жорсткіших санкцій. 

Фіксація «підозри» світової спільноти про наявність злочину у вигляді відкриття справи в Міжнародному суді та невиконання навіть проміжних рішень Росією — це формальна підстава, яка дає змогу іноземним політикам усіляко підтримувати Україну і запроваджувати санкції. Чим більше норм міжнародного права Росія порушить, тим краще іноземні держави можуть пояснити своїм громадянам та одна одній, чому потрібно накласти ще жорсткіші санкції проти Росії.

Що ще можна зробити?

Щоб запобігти новим злочинам, потрібно вжити ще більше заходів. Це зокрема:

  1. Підтримка розслідувань злочинів геноциду, воєнних злочинів та злочинів проти людяності.
  2. Створення спеціального Трибуналу щодо злочинів проти миру.

Саме ці заходи юридична спільнота активно просуває у професійних колах на міжнародній арені. 

Міжнародне право було одним із найстабільніших правопорядків. Саме завдяки йому наслідки для порушників наставали завжди, хоч не завжди одразу. На прикладі санкцій ми побачили, як стабільне й консервативне міжнародне право не гребує допомагати застосовувати прогресивні санкції проти Росії, відкриває можливості для ізоляції Росії, поки ситуація не зміниться. Механізми можуть застарівати і змінюватись, але незмінними лишаються справедливість і відновлення правосуддя. 

У дослідженні допомагав Віктор Пасічник, учасник Менторської програми, організованої Комітетом АПУ з міжнародного права.

 

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ