Новини з полів: актуальні тенденції судового представництва

2022-01-20

КИЇВ — 20 січня 2022 року. Судова практика є одним із найдавніших напрямів діяльності правників. Можемо припустити, а історики нас за це не сваритимуть, що адвокатура народилася разом із першим судовим процесом, де перед першим суддею виступив і перший адвокат.

І хоча з часів перших процесів минуло не одне тисячоліття, проте, як у стародавніх юдеїв, так і в сучасному Ізраїлі чи будь-якій іншій країні, формат судочинства загалом не змінився. Очолює процес все той же суддя, якого адвокат намагається схилити до необхідного йому рішення. Віддаючи данину давнім традиціям, деякі країни і донині використовують такі зовнішні атрибути судового процесу, як перуки з кінського волосся чи навіть бриджі старовинного фасону і туфлі з пряжками.

Відсилка до історичного контексту має на меті продемонструвати рівень консерватизму, що притаманний послугам судового представництва. Саме тому в цьому напрямі так складно з чимось новим.

Утім, глобальні тренди й виклики у вигляді пандемії самі знаєте чого змінили навіть таку орієнтовану на традиції сферу послуг. Про сучасні тренди судового представництва розповів Дмитро Шаповал, керуючий партнер Glagos, адвокат.

1. Відеосуд

Те, що раніше мало місце лише у форматі відеозв’язку між двома судами, зараз взагалі не має обмежень. Представляти інтереси клієнта можна з будь-якого місця та будь-якого гаджета з камерою за однієї лише умови — наявність підключення до Інтернету. І це деколи знаходить комічні прояви у класичних вже історіях про відсутні штани, а подекуди і перегини, коли адвокати беруть участь у судовому засіданні з салону авто, інколи навіть керуючи ним.

І якщо на початку карантинів судді з насторогою ставилися до цих нововведень, то зараз самі активно пропонують такий формат участі, хоча є й антагоністи, які системно не знаходять технічної можливості чи мають хронічно зайняті обладнані зали.

Однак вже зараз можна констатувати, що надання послуг судового представництва має нову форму участі в судовому засіданні, і навряд чи вона зникне разом із COVID-19.

2. Електронний суд

Від необхідності особистого відвідування судових установ взагалі поступово позбавляє ЄСІТС, а саме один з її модулів — електронний суд.

Переведення судочинства в електронний вигляд не може не тішити, адже кількості дерев, що знайшли останній притулок у судах у вигляді тисяч томів справ, напевно, вистачило б, щоб засадити ще одні Карпати.

З початку жовтня 2021 року, окрім підсистеми відеоконференцзв’язку, офіційно запрацювали також електронний кабінет та електронний суд.

У майбутньому, сподіваємося недалекому, можливим буде подання до суду заяв по суті справи, процесуальних заяв і нових доказів лише в електронному вигляді. Окрім того, для цього навіть не потрібно буде надавати докази відправки таких документів іншим учасникам справи засобами поштового зв’язку.

Усі існуючі документи по справі будуть оцифровані, а отже, й необхідність зберігання сотень фотографій, після ознайомлення з матеріалами справи, відпаде.

Так, процес не може змінитися за один день, і паперовий розгляд все ще залишається, проте маємо надію застати часи, коли адвокатська професія назавжди перестане асоціюватись із паперовою рутиною.

3. Адвокатська монополія — complete

Ще з початку запровадження в 2017 році питання монополії адвокатів на судове представництво довго було дискусійним і неоднозначно сприймалось і клієнтами, і ринком. Наразі можемо сміливо констатувати повне прийняття такої моделі і її ефективність.

Сьогодні у більшості випадків лише адвокати можуть представляти інтереси в судах, що надає такій діяльності ознак професійної, а отже, з відповідними правами, обов’язками і, найголовніше, можливістю притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У випадку ж представництва юриста без статусу адвоката його відповідальність обмежена лише ринковими важелями впливу.

4. Зранку — перемога, ввечері — гроші

Якщо б Мечніков з роману «12 стільців» був юристом, а не монтером, то саме на такому варіанті розрахунків наполягав би товариш Бендер, маючи на увазі «гонорар успіху».

Орієнтація на результат, а не процес його здобуття — це світовий тренд. Клієнти воліють саме таких підходів до судових справ, і важко звинуватити їх у надмірних вимогах. Цілком зрозуміло, що метою отримання послуг представництва в суді, зазвичай, є не саме по собі супроводження в цій процедурі, а отримання — внаслідок її проходження — певного рішення, позитивного чи навпаки.

Трендсетером у цьому випадку виступають самі клієнти, і нам, адвокатам, залишається обирати з двох варіантів: або йти разом із клієнтами в цьому напрямі, або в іншому — і далі, на вихід.

5. Фінансування судових процесів

Ще один сучасний тренд сягає корінням у західні юридичні ринки. Все більше компаній і навіть окремих платформ пропонують клієнтам інвестиції в їх справи в обмін на частину отриманого зиску.

Під фінансування підпадають будь-які витрати, пов’язані з отриманням необхідного рішення: послуги адвоката, експертів, перекладачів тощо.

В Україні вже є пропозиції таких послуг, але поки поодинокі, як і попит на них.

6. Штучний інтелект

У світі вже багато прикладів роботи ШІ в правосудді. Дослідники зі Стенфордського університету створили алгоритм, що допомагає суддям під час обрання запобіжного заходу для підсудного у вигляді тримання під вартою або застави. Китай через свій WeChat розглянув вже сотні тисяч справ у сфері авторського права, господарських спорів в Інтернеті, а також у сфері електронної комерції.

А ось Франція навпаки забороняє спроби впливу ШІ на судову систему, ввівши кримінальну відповідальність за аналіз судової практики судді, що дозволяє спрогнозувати, яке рішення у справі він може винести.

Україна також робить динамічні кроки в цьому напрямі. В лютому минулого року Вища рада правосуддя ініціювала запуск пілотного проєкту у вигляді експерименту на базі одного із судів першої інстанції в частині автоматизованого розгляду системою із застосуванням штучного інтелекту судових справ про адміністративні правопорушення із формальним складом.

В Мін’юсті вже працює «Касандра» — програмне забезпечення з елементами штучного інтелекту, що аналізує можливість повторного порушення закону злочинцем.

На щастя, ШІ поки не розвинувся до рівня судового адвоката, а тому навіть у такій формі судочинства послуги представника надаються за допомогою натурального інтелекту, але перуки і бриджі все ж у зоні ризику.

Якби ми були істориками, то варто було б підсумувати висновком про серйозні розвиткові зрушення у сфері послуг судового представництва у світі взагалі і Україні зокрема. Адже за останні роки послуги судової адвокатури змінилися більше ніж за пів сторіччя до цього. Але кому цікаві такі очевидні висновки в часи, коли за п’ять попередніх років людством вироблено інформації більше ніж за всю попередню історію.

А ось справді цікавими в контексті оцінки послуг «судебників», як між собою ми називаємо один одного, будуть висновки маркетолога, який би точно нам сказав, що людство змінює модель споживання, і ми як адвокати, і вся система судочинства, що по суті і є сервісною, маємо принаймні не пручатися цим змінам, а ще краще — бути їх провідниками.

Вступити до АПУTelegram-каналYouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.

 

 

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ