КИЇВ — 19 листопада 2021 року. Асоціація правників України спільно з Директоратом прав людини та верховенства права Ради Європи провели модеровану дискусію щодо виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Участь у заході взяли: Крістос Джакомопулос, генеральний директор Директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, Павло Пушкар, начальник відділу Департаменту виконання рішень ЄСПЛ, та Віктор Соловейчик, секретар секції Секретаріату Європейського суду з прав людини. Модерована дискусія стала завершенням дводенного візиту делегації Ради Європи до України для обговорення з органами влади пріоритетних кроків та перешкод у виконанні Україною рішень ЄСПЛ.

Метою заходу було обговорити поточний стан виконання Україною рішень ЄСПЛ, обмінятися думками щодо пріоритетних заходів, які потрібно вжити уряду України, та дізнатися очікування органів й інституцій Ради Європи від органів влади України.

Питання щодо виконання Україною рішень ЄСПЛ залишається надзвичайно актуальним. Станом на 13 листопада 2021 року на розгляді Комітету міністрів перебуває 635 справ (для порівняння: кількість справ проти Росії, що знаходиться на виконанні — 1923, Франції — 43, Італії — 169). З них 450 є справами-клонами, тобто справами, що стосуються раніше встановленої практикою ЄСПЛ проблеми. Загальна сума справедливої сатисфакції, присуджена в рішеннях ЄСПЛ проти України за всі роки (2011 — 2021), становить 51,501,864 євро.

Крім виплати справедливої сатисфакції, у справах щодо тривалого невиконання рішень національних судів проти держави (група справ «Юрій Миколайович Іванов проти України»/ «Бурмич та інші проти України») Україна також повинна забезпечити виконання таких національних судових рішень. Загальна сума боргу країни за невиконаними судовими рішення досі залишається невідомою, але приблизно оцінюється в 1,7 трлн грн (за даними Проекту ЄС «Право-Justice»).

Для повного виконання рішень ЄСПЛ у справі Іванов/Бурмич Україні також потрібно:

— спростити та оптимізувати систему виконання судових рішень, зрівняти мандати державних і приватних виконавців;

— зняти мораторії на примусове відчуження майна державних підприємств, які призводять до нерівності приватної та державної форм власності та захищають фактично збиткові й неефективні підприємства від банкрутства;

— автоматизувати процес виконання за принципом «однієї кнопки» (забезпечити автоматичний обмін даними між реєстром судових рішень і автоматизованою системою виконавчих проваджень, забезпечити автоматичний підрахунок заборгованості за рішеннями національних судів тощо).

Під час заходу учасники також обговорили ще одну категорію справ — «Олександр Волков проти України», що стосується незалежності судової гілки влади і визначає вектор подальшого розвитку судової реформи в Україні. Комітет міністрів Ради Європи, який здійснює нагляд за виконанням рішень ЄСПЛ, востаннє розглядав питання про виконання Україною групи справ «Олександр Волков» у вересні 2021 року. За результатами розгляду було прийнято рішення, у якому Комітет, серед іншого:

— «із цікавістю взяв до уваги Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 — 2023 роки, і запросив органи влади надати інформацію щодо розробки відповідного Плану дій», а також

— «наголосив на необхідності стабільних механізмів забезпечення доброчесності та професіоналізму органів, які відіграють вирішальну роль у питаннях кар’єри та дисциплінарної відповідальності суддів; відзначив прийняття Закону, що передбачає відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а також Закону, що врегульовує діяльність Вищої ради правосуддя, та роль міжнародних експертів у цих процесах; та запропонував органам влади надати інформацію про виконання цього законодавства та його вплив на незалежність суддів…».

Учасники дискусії наголосили, що зазначені заходи повинні впроваджуватися так, щоб попередити можливу перерву у роботі ВРП та забезпечити максимально швидкий запуск ВККС. Кадровий голод у судовій системі та недофінансування судової гілки влади стають все більшими проблемами, що можуть спричинити порушення права на доступ до суду і, в кінцевому підсумку, нові хвилі звернень до ЄСПЛ.

Представники Ради Європи нагадали присутнім, що невиконання рішень ЄСПЛ створює надзвичайно негативний імідж для держави на міжнародній арені. Окрім того, що виконання рішень Європейського суду є міжнародним зобов’язанням України як держави-члена Ради Європи, цей критерій також є вирішальним з погляду потенційного вступу України до Європейського Союзу та НАТО. Тому забезпечення швидкого і повного вжиття заходів, необхідних для виконання рішень ЄСПЛ, повинні бути пріоритетом для органів влади на найвищому рівні.

Анна Огренчук, Президентка Асоціації правників України, наголосила на тому, що АПУ готова надавати допомогу органам влади України у розробці та впровадженні заходів на виконання рішень ЄСПЛ.

Приєднатися до заходів Асоціації правників України можна за посиланням.

Вступити до АПУ. Telegram-канал. YouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.