Терапія рекламного законодавства

2021-11-17

КИЇВ — 17 листопада 2021 року. Поточний стан законодавства України у сфері реклами лікарських засобів нагадує розгубленого пацієнта, який, маючи рецепт від лікаря, не може розібрати, що в ньому написано. Як успішне лікування залежить від правильності визначення діагнозу, так і правильне окреслення проблематики безпосередньо впливає на можливість її адекватного правового удосконалення.

Олександр Янєв, член Ради Комітету АПУ з фармацевтичного права, описав деякі проблемні аспекти, що потребують фахової експертизи та реагування, у коментарі для видання «Юридична Газета».

ДІАГНОЗ № 1. Самолікування, що (не)шкодить здоров’ю

Звично чути про величезну «шкідливість» та «небезпеку» самолікування для населення України, а тому неодмінно треба заборонити рекламу лікарських засобів. Втім, попри різні заяви, жодних підтверджень тези про шкідливість самолікування ніхто не наводить. Не применшуючи можливий негативний вплив самолікування, слід зважати і на його очевидні позитивні аспекти, особливо, коли воно здійснюється в умовах належної поінформованості та відповідально. Зокрема, мається на увазі суттєве розвантаження системи охорони здоров’я в умовах пандемії та пов’язаних з нею наслідків для медичних закладів (переповнення, підвищений ризик захворіти тяжчим захворюванням, ніж умовний нежить), а також свідоме та відповідальне ставлення до свого й оточуючих життя і здоров’я.

Вбачається за доцільне змінити поточне негативне сприйняття законодавчо закріпленого застереження «Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я» та надати йому позитивного значення. Наприклад, «Лікуйся відповідально». Очевидно, що лише цим не зарадиш у переформатуванні свідомості населення України до більш «зрілого» ставлення до питань здоров’я, але у сукупності з постійною активною інформаційною кампанією з боку держави та високоетичною промоційною діяльністю бізнесу ефект може бути приємно вражаючий.

ДІАГНОЗ № 2. Сіра зона influencer marketing

Просування товарів та послуг через різноманітних блогерів уже давно стало активним інструментом для багатьох компаній усього світу. Не є винятком і Україна. І якщо для товарів широкого вжитку (FMCG) це відносно прийнятна діяльність, то для фармацевтичної галузі не все так однозначно й зрозуміло. Насамперед, ця неоднозначність зумовлена наявними законодавчими нормами. Йдеться про заборону розміщення в рекламі лікарських засобів зображень і згадок імен популярних людей, героїв кіно-, теле- та анімаційних фільмів (абз. 12 ч. 6 ст. 21 ЗУ «Про лікарські засоби»).

Звичайно, суто з юридичного погляду найдискусійнішим у цьому плані буде питання щодо того, кого вважати «популярним». І дуже прикро, коли доводиться чути, що «деякі креативні компанії знаходять шляхи обходу». Так, в умовах відсутності адекватного законодавчого регулювання та беручи до уваги принцип «дозволено все, що не заборонено», завжди знайдуться креативні юристи, які порадять, як законно обійти норму права. Але, на мій погляд, компанії, які пропагують дійсно високі стандарти етики ведення бізнесу та реальну соціальну відповідальність, повинні шукати шляхи, як дотриматися букви і духу закону, а не протоптувати обхідні стежинки.

Тому за відсутності належного нормативного регулювання ефективним та дієвим інструментом можуть бути напрацьовані правила саморегуляції, що базуються на високих етичних стандартах. Це реально може сприяти не тільки ефективній промоції в умовах високої конкуренції, а й кращій поінформованості споживачів. Адже, як свідчить практика, якщо бізнес-спільнота не може напрацювати ефективні та прийнятні правила гри самостійно, ці правила придумають інші, але вже менш приємні.

ДІАГНОЗ №3. Прогалина у регулюванні промоції для спеціалістів сфери охорони здоров’я

Чи можна, промотуючи лікарські засоби, ввести в оману лікаря чи фармацевта? De facto, очевидно, так. А от щодо de jure, то є над чим подумати.

Найпоширеніша у застосуванні ст. 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» у своєму вузькому трактуванні регламентує, що ввести в оману можна лише осіб з намірами «придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки) товарів». Навряд чи можна з таким формулюванням застосовувати цю норму щодо спеціалістів СОЗ. І на жаль, поточна практика застосування цих положень стосовно промоції, спрямованої на лікарів і фармацевтів, є вкрай контраверсійною, що аж ніяк не сприяє передбачуваності для суб’єктів господарювання та й, зрештою, чесній конкурентній боротьбі.

Рецептом «оздоровлення» та суттєвого покращення у цій царині могли б бути законодавчі зміни в частині уточнення та розширення кола суб’єктів, які можуть бути введені в оману.

Замість висновків

Наведені вище проблемні аспекти є лише невеликою частиною питань, що потребують уваги та удосконалення. Наразі у Верховній Раді України опрацьовується законопроєкт про лікарські засоби, і це, зокрема, чудова нагода продемонструвати зрілість правової системи та спробувати зробити крок уперед на шляху до формування цивілізованого середовища для належної промоції та реклами лікарських засобів.

Ця стаття є особистою думкою автора і має на меті дати загальну інформацію про окремі аспекти права. Не є юридичною 

Запити щодо експертних коментарів членів Асоціації надсилайте на адресу: smm@uba.ua, контактна особа — Дар’я Сидорчук.

Вступити до АПУTelegram-каналYouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ