Діяльність ВАКС, досудове розслідування та практичні поради від експертів: висновки VIII Конференції з кримінального права та процесу

2021-11-12

КИЇВ — 12 листопада 2021 року. Завершилася дводенна VIII Конференція з кримінального права та процесу, що традиційно об’єднує найкращих експертів для обговорення проблемних питань галузі та пошуку спільних позицій. Привітала учасників Анна Огренчук, Президентка Асоціації правників України, керуюча партнерка LCF Law Group: «Я переконана, що це найголовніший захід у сфері кримінальної юстиції, адже незмінно вже восьмий рік поспіль ми збираємо найкращих експертів і обговорюємо найактуальніші теми галузі».

Розпочали обговорення загальних питань роботи ВАКС з інтерв’ю з Оленою Танасевич, Головою Вищого антикорупційного суду. Інтерв’юером виступив Денис Бугай, партнер VB PARTNERS, адвокат, Президент АПУ (2013 — 2017, 2019 — 2021 рр.), який зазначив: «Формат інтерв’ю дозволяє максимально відверто побудувати професійний діалог». Олена запевнила: «Суд здійснює правосуддя, абстрагуючись від статків особи, її посади, PR-кампанії». За її словами, за 2 роки діяльності судді ВАКС 13 разів зверталися до Вищої ради правосуддя щодо втручання у їх діяльність, а деякі судді час від часу відчувають небезпеку при здійсненні кримінального провадження. Також Олена розповіла про комунікацію ВАКС та НАБУ, Офісу Президента, народних депутатів, відкритість реєстрів та інститут угод, згадала про виклики, з якими довелося зіткнутися, а наостанок поділилася перспективами діяльності та побажаннями до законодавця.

Денис Бугай презентував результати опитування серед читачів телеграм-каналу, згідно з якими 36% респондентів задоволені роботою ВАКС, 30% — якістю текстів рішень ВАКС, 55% вбачають певну лояльність ВАКС до сторони обвинувачення та залежність від громадської думки, що вимагає ув’язнення.

Перша сесія під модеруванням Ольги Просянюк, керуючої партнерки АО AVER LEX, відбулася як панельна дискусія Anticorruption Talks.

В обговоренні брали участь: Даниїла Чорненька, Голова Апеляційної палати ВАКС, Катерина Широка, слідча суддя ВАКС, Олексій Скибенко, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, Євген Грушовець, партнер Ario Law Firm, та Сергій Гребенюк, партнер Asters. «Ми навмисно зібрали учасників дискусії так, щоб побачити різні точки зору», — наголосила Ольга Просянюк.

Під час сесії розглянули, зокрема, питання внесення і розміру застави, проблеми вручення підозри особі, обрання запобіжного заходу, співпрацю з ВАКС.

Так, з Катериною Широкою подискутували про розгляд справ за відсутності підозрюваного, який виїхав за кордон, переїхав, ніколи не проживав за місцем реєстрації тощо.

Олексій Скибенко переконаний, що особу, яка виїхала за межі країни, слід повідомляти про підозру шляхом механізмів міжнародного правового співробітництва. А щодо розміру застави, то він з власної практики переконаний, що в кримінальних провадженнях його мають підтверджувати висновки економічної експертизи.

А Даниїла Чорненька пояснила, що слід розмежовувати справи про міжнародний розшук і вручення підозри за місцем проживання / непроживання.

З власного досвіду Євген Грушовець переконаний, що застосування запобіжного заходу залежить від певного суду.

А Сергій Гребенюк впевнений, що ціль сторони обвинувачення — посадити людину в СІЗО, тому оголошуються неймовірні цифри застав. Щодо роботи ВАКС він зазначив: «Я розумію, що суддям працюється дуже важко, оскільки вони перебувають під тиском суспільства, а в таких ситуаціях дуже складно робити об’єктивні вироки».

Під час другої сесії модератор Олексій Задоєнко, радник практики кримінального права та захисту бізнесу Arzinger, запропонував поговорити про основні проблемні аспекти досудового розслідування.

Про особливості захисту в «санкційних» справах розповів Ігор Федоренко, адвокат, партнер AVER LEX. На його думку, санкційна діяльність зараз є головним трендом, оскільки з 2019 р. санкції застосовано до близько 2500 іноземних та українських юридичних і фізичних осіб. Доповідач виокремив два основні напрями алгоритму захисту: дії, спрямовані на визнання санкцій незаконними, та дії, спрямовані на визнання санкцій безпідставними. Також Ігор запропонував колегам напрями захисту прав у санкційних справах:

1. Зафіксувати політичний характер переслідування клієнта.

2. Встановити факт неможливості доступу до правосуддя.

3. Довести неможливість накладення санкцій на громадян України.

Свій погляд на оголошення особи в міжнародний розшук та заочний арешт крізь призму практики ВАКС (на прикладі справи ПриватБанку) висвітлив Денис Шкаровський, партнер VB PARTNERS. В межах цієї справи було порушено низку питань, зокрема, що таке міжнародний розшук, процедура «заочного» обрання запобіжного заходу. Також Денис поділився з учасниками інструментами для спростування факту «переховування» та «відсутності інформації про місцезнаходження»:

1. Консульський облік.

2. Посвідчення документів у посольстві.

3. Отримання офіційних доказів від іноземної країни.

4. Активна комунікація зі слідством.

5. Ініціювання міжнародного співробітництва.

Євген Ріяко, керуючий партнер ЮК «Ріяко та партнери», наголосив на практичних питаннях закриття фактових справ і порадив, як не допускати помилок. Він підтримав тези колег і розповів про цікавий інструмент — обґрунтування ненабуття статусу підозрюваного та оскарження призупинення і розпуску.

Завершив обговорення Станіслав Борис, радник практики безпеки бізнесу Juscutum, з темою про захист і представництво у кримінальних провадженнях, де фігурує криптовалюта. На його переконання: «Крипта міцнішає, попри те, що держава намагалася закривати на неї очі та ігнорувати». Учасники мали змогу дізнатися про: основи світу віртуальних активів, майнінг і фармінг, переваги та недоліки Закону України «Про віртуальні активи», проблемні моменти в захисті та представництві у справах з криптою. Окрім цього, доповідач не оминув увагою й живі кейси із криптою та судову практику.

Третя сесія «Судовий розгляд кримінальних справ: теорія та практика», на думку її модератора Максима Шевердіна, партнера LCF Law Group, найважливіша, оскільки справжня робота адвоката починається тоді, коли справу передали до суду.

Дмитро Михайленко, суддя Апеляційної палати ВАКС, розглянув практику Апеляційної палати ВАКС з перегляду вироків суду першої інстанції, окремо зосередився на проблемі активності прокурора на досудовому засіданні. Також доповідач поговорив про допустимість доказів (при отриманні доказів з порушенням встановленого КПК порядку проведення процесуальних дій).

Детально проаналізував судову практику Верховного Суду у кримінальному провадженні Сергій Фомін, суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

Володимир Гребенюк, суддя Подільського районного суду міста Києва, розповів про розмежування злочину від цивільних правовідносин та заходи забезпечення кримінального провадження на прикладі власного кейсу про заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману (чи зловживання довірою — шахрайство). Свою доповідь суддя представив у нестандартному форматі — трагедія «130 тисяч $» у трьох актах.

Від Віктора Мокрецького, голови Житомирського районного суду, дізналися про недопустимі докази та виправдувальні вироки. Доповідача вразила статистика ВАКС, у якому наразі 17% виправдувальних вироків, тому він вирішив дослідити дані у своєму суді, так у 2020 р. у провадженні було 639 справ, 186 з яких — кримінальні і 3,6% з них виправдувальні, цього ж року станом на сьогодні у провадженні знаходиться 608 справ і вже є 9,8% виправдувальних вироків.

Модератор заключної четвертої сесії конференції Назар Кульчицький, партнер АО «ЮФ «Василь Кісіль і Партнери», запросив обговорити новий механізм, а саме — угоду зі слідством.

Зі своєрідним привітаннямдо учасників звернувся Костянтин Рибачковський, партнер, керівник практики захисту бізнесу ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери»: «Через 11 днів буде рівно 9 років з моменту вступу в дію нового КПК, який є прогресивним і цікавим, окрім цього, законодавець вводить і нові норми, формується судова практика. Саме цим Кодексом введений новий інститут, взятий з європейської практики — інститут угод». Доповідач зробив огляд нормативної бази, правових позицій і судової практики, які варто враховувати при укладенні угоди про визнання невинуватості, щоб допомогти колегам у таких справах.

Наступний доповідач, Владислав Грищенко, радник Ario Law Firm, проаналізував угоди у провадженнях з кількома підозрюваними, адже у таких випадках може виникнути кілька позицій щодо укладання угоди:

1. Всі фігуранти згодні укласти угоди про визнання невинуватості.

2. Один чи кілька фігурантів ініціюють укладання угод про винуватість, а інші сприймають це нейтрально.

3. Один чи кілька фігурантів укладають угоди про визнання невинуватості, а інших це категорично не задовольняє.

Леся Будзан, суддя Подільського районного суду міста Києва, розпочала свою доповідь із загальних аспектів угод про визнання винуватості, звернула увагу на повноваження суду щодо перевірки наявності умов та підстав затвердження угоди. Окрім цього, Леся розповіла про наслідки невиконання умов угоди про визнання винуватості.

А на завершення Маркіян Бем, адвокат, старший юрист АО «ЮФ «Василь Кісіль і Партнери», розглянув питання, пов’язані з угодами, що були предметом розгляду ЄСПЛ, зокрема: право на справедливий суд, презумпція невинуватості, право на допит свідків, захист права власності. Доповідач також детально проаналізував ключові рішення ЄСПЛ щодо угоди зі стороною обвинувачення.

Асоціація правників України висловлює щиру вдячність генеральним партнерам конференції: ЮК ASTERS, AVERLEX, Ario Law Firm, ЮФ VB Partners, партнерам заходу: ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та партнери», LCF, ЮФ «Василь Кісіль і Партнери», партнерам сесій Riyakо & partners, Juscutum, Arzinger, а також медіапартнерам за сприяння та підтримку в організації заходу!

Приєднатися до заходів Асоціації правників України можна за посиланням.

Вступити до АПУTelegram-каналYouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ