Ексклюзивно для АПУ! Повернення «скіфського золота»: про судовий процес з перших уст. Інтерв’ю з юристами АО «АФ «Сергій Козьяков та Партнери»

2021-11-02

КИЇВ — 02 листопада 2021 року. Юристи АО «АФ «Сергій Козьяков та Партнери» були в команді представників інтересів України у справі про приналежність «скіфського золота». Про особливості судового процесу, співпрацю з профільними міністерствами й іноземними колегами та перспективи України у поверненні своєї культурної спадщини ми поспілкувалися з Андрієм Карнауховим, партнером АО «АФ «Сергій Козьяков та Партнери», Андрієм Пилипенком, адвокатом АО «АФ «Сергій Козьяков та Партнери», та Оленою Гладюк, адвокаткою АО «АФ «Сергій Козьяков та Партнери».

— Чи складно було співпрацювати разом із Міністерством юстиції, Міністерством культури України та голландськими адвокатами і на скільки років затягнулася справа?

— Наша команда практично не змінювалася з 2014 року, коли ми разом з Мінкультом і Мін’юстом почали розробку стратегії захисту й активні дії в правовому полі. Протягом усього часу ведення справи і до сьогодні (а це вже 8 років!), розуміючи особливу важливість цієї справи, всі, включаючи Мінкульт, Мін’юст, МЗС і наших голландських адвокатів, поставилися до неї, як до справи свого життя. Співпрацювати було не складно, проте дуже цікаво, оскільки цей випадок є не простим комерційним спором, а унікальною правовою дилемою, вирішення якої на користь України ми шукали як з погляду міжнародного права, так і українського законодавства.

— У вашій практиці ще були такі тривалі судові процеси?

— Загалом, голландське процесуальне судочинство доволі ліберальне щодо учасників процесу, надає їм достатньо часу, щоб представити суду свою позицію, і дозволяє просити додатковий час. З огляду на специфіку і резонанс цієї справи, суди надавали всім сторонам рівні можливості представити свої аргументи, враховуючи час, який був для цього необхідний. Варто зазначити, що апеляційне провадження затягнулося через відвід судді та коронавірус.

Деякі справи навіть в Україні можуть розглядатися багато років, залежно від процесуальних кроків сторін і рішень судів. Наприклад, ми захищаємо клієнта в судах проти АМКУ у справі про недобросовісну конкуренцію, і справа «живе» в українських судах з 2013 року, оскільки Верховний Суд відправляв її на новий розгляд, була потреба в організації судової експертизи, згодом коронавірус…

Як основний аргумент при прийнятті рішення суд взяв до уваги саме застосування норм українського законодавства. Якого саме?

— Суд виділив Положення про Музейний фонд України, згідно з якими Мінкульт є уповноваженим органом України розпоряджатися національним культурним надбанням, і Наказ Мінкульту №292 від 2014 року, згідно з яким музейні колекції повинні були бути передані до Національного музею історії України в Києві «до стабілізації ситуації в АРК».

Апеляційний суд підтвердив, що за відповідних обставин у 2014 році Україна мала право вжити невідкладних заходів щодо збереження національного культурного надбання. Окрім цього, апеляційний суд зазначив, що оскільки АРК належить Україні з моменту проголошення незалежності 1991 року, саме Україна має юридичне і моральне право та великий суспільний інтерес у збереженні і забезпеченні охорони музейних колекцій. Ці висновки апеляційного суду підтверджують неприйняття судом окупації Криму Росією. Важливо, що апеляційний суд підтверджує, що українські норми права повинні застосовуватися, оскільки так звані кримські музеї залишаються українськими установами та мають дотримуватися таких норм.

— Кому, за законодавством, все ж таки належать експонати: музею чи державі?

— Згідно українського законодавства музейні об’єкти державної частки музейного фонду України відносяться до державної власності. Це також стосується музейних колекцій, що наразі перебувають в Амстердамі.

У 2014 році, у вирі стрімко мінливих обставин, пов’язаних з окупацією Росією АРК і частин Луганської та Донецької областей, Міністерство культури в екстреному порядку вживало заходів щодо збереження культурних цінностей, зокрема й тих, що перебували за кордоном. Так, були внесені зміни до Положення про Музейний фонд, пов’язані з доповненням повноважень Мінкульту, згідно яких у разі настання обставин непереборної сили або наявності загрози знищення, втрати, пошкодження чи руйнування музейних предметів державної частини Музейного фонду України рішення, зокрема, про їх передачу на постійне або тимчасове зберігання приймається Мінкультури.

— Що мають на увазі, коли говорять про «фантомні українські музеї»?

— Із самого початку виникнення спору претензії на колекцію висловили нібито «українські» кримські музеї як сторони за договорами на експонування. Хоча в контрактах для вирішення спорів був зазначений МКАС при ТПП Україні, підставні музеї не захотіли вирішувати спір у цій установі, вірогідно, розуміючи, що їх доволі швидко виведуть на чисту воду.

У судовому ж процесі в Нідерландах кримські музеї діяли нібито як українські, і їх позиція полягала в поверненні музейних колекцій саме їм і на підставі відповідних договорів з музеєм Алларда Пірсона.

Музеї не можуть виступати у спорі як російські інституції, оскільки втратять право вимоги за договорами як українські юридичні особи і, по суті, викриють себе.

Водночас Україна не може просто ліквідувати музеї як українські юридичні особи з огляду на дію спеціального законодавства щодо Криму й окупованих територій.

Тобто маємо «фантомні українські музеї», які фактично діють від імені Російської Федерації, на що неодноразово зверталася увага судів Нідерландів. Однак така тактика зіграла з підставними музеями злий жарт: апеляційний суд підтвердив, що Наказ Мінкульту №292 повинен був бути виконаний підставними музеями ще у 2014 році, оскільки саме українські норми права повинні застосовуватися до українських культурних установ, що мають неухильно дотримуватися таких норм.

— Росія має намір оскаржити рішення апеляційного суду Амстердаму у Верховному суді Нідерландів. На вашу думку, чого очікувати Україні?

— Найголовніше зараз — не розслаблятися. У разі, якщо рішення апеляційного суду буде оскаржено до Верховного суду, команда України зможе його ефективно захистити. Проте в України є свої козирі…

Вступити до АПУTelegram-каналYouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ