Перша міжнародна конференція з аграрного права: ключові підсумки другого дня та закриття заходу

2021-09-24

КИЇВ — 24 вересня 2021 року. Асоціація правників України провела Першу міжнародну конференції з аграрного права разом з Секцією аграрного права Міжнародної асоціації юристів ( International Bar Association).

Другий день заходу зібрав провідних юристів, представників Програми USAID з аграрного і сільського розвитку, міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції України, Асоціації «Український Клуб Аграрного Бізнесу» (УКАБ), агропромислового холдингу «Астарта-Київ», Української зернової асоціації, Deutsche Bahn E.C.O. Group, UkraineInvest та інших.

Перший день конференції пройшов в онлайн-форматі.

Цього року другий день конференції зібрав українських та міжнародних експертів вже в оффлайн-форматі.

Анна Огренчук, Президентка Асоціації правників України, співзасновниця та керуюча партнерка LCF Law Group, відкрила заключний день заходу та привітала учасників та спікерів.

Зокрема, вона ще раз нагадала, що проведення заходу такого рівня та присутність спікерів – представників державного сектору, юридичної спільноти та бізнесу є на часі, з урахуванням законодавчих змін ринку землі в України, а також цифри, які говорять самі за себе - це 28% чорнозему в світі належить Україні та ведучі позиції країни, як зернового експортеру.

Перша сесія другого дня конференції «Ринок сільськогосподарських земель» була зосереджена на питаннях участі українських та іноземних гравців у ринку с/г земель, планів агрохолдингів, кредитування банками, юридичних складнощів із укладенням договорів відчуження с/г земель та юридичній та практична можливість придбання переважного права.

В рамках першої панелі згаданої сесії модератором виступив Максим Максименко, партнер, голова практики нерухомості та інфраструктури AVELLUM.

Учасниками панелі були: Костянтин Бушуєв, заступник генерального директора з розвитку ТОВ «Агро-Регіон Україна», Володимир Ігонін, партнер Vasil Kisil & Partners, Сергій Кубах, керівник напрямку земельної реформи Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), Анжеліка Лівіцька, радниця Asters, Олена Сукманова, юридична директорка, членкиня ради директорів агрохолдингу «Аграрні системні технології».

Костянтин Бушуєв зазначив, що відкриття ринку землі створює нові можливості для власників землі та орендарів. Втім, успіх кожного з них полягатиме у синергії.

Додатковими питаннями для обговорення в рамках панелі стали:

-          прогнози щодо лібералізації ринку с/г земель

-          земля як інвестиційна альтернатива

-          перспективи кредитування у 2024 році

Доповідачі панелі надали практичні поради, поділилися реальними кейсами, експертними коментарями щодо нових законодавчих змін.

Результатом обговорення в рамках панелі стало інтерактивне опитування учасників конференції «Ринок землі Gрадус «Приземлення» для визначення викликів відкритого ринку землі в Україні».

Чи ефективна, на ваш погляд, на сьогодні державна політика у сфері земельних відносин?

81% респондентів визначило політику вище за середньо ефективну, з них 4% - визначило її як оптимальну.

Чи достатні, на ваш погляд, нормативний та організаційний рівні запровадженого регулювання ринку агроземель?

79% респондентів визначило рівні вище за середньо достатні, 22% - визначило їх як недостатні.

Чи дозволяє, на ваш погляд, існуюча нормативно-правова база реалізувати інвестиційний потенціал ринку агроземель? 60% відповіло, що «ні», та лише 10% відповіло «так».

Чи враховує, на ваш погляд, існуюча нормативно-правова база геополітичні ризики відкриття ринку агроземель? 46% відпвіло «так», 21%  - «ні».

Чи створює, на ваш погляд, існуюче регулювання ризики монополізації ринку агроземель великим бізнесом? 61% респондентів відповіли , що «ні», 18% - «так».

90% респондентів оцінило рівень існуючої довіри бізнесу до секторного регулювання і перших кроків у цій площині від середнього до високого.

53% респондентів не мало практичний досвід у застосуванні нового регулювання ринку агроземель.

72% оцінило рівень комунікацій із центральною владою та владою на місцях щодо операцій із землею у перші місяці після запуску ринку від середнього до високого.

Чи маєте пропозиції щодо удосконалення нормативного регулювання земельних відносин і чи бачите готовність влади для діалогу щодо їх врахування?

42% відповіло «так», 8% - «ні».

Серед найбільших проблем правозастосовної практики у форматі нинішнього регулювання ринку с/г земель респонденти виділили три ключових:

- контроль земель у власності, облік обмежень (формування баз даних, обмін даними між реєстрами, визначення бенефіціарів компаній покупців землі,

- затримки з підзаконним регулюванням,

- проблеми нотаріального оформлення угод з купівлі-продажу.

Володимир Ігонін зазаначив, що з відкриттям ринку с/г землі український агросектор міг отримати більше інвестицій і сучасних технологій. Поки цей ефект відкладений до 2024-го року – коли купувати землю зможуть не лише громадяни, але й компанії. Проте сам факт скасування мораторію – велика перемога і справжній тектонічний зсув у масовій свідомості. Далі треба виправляти очевидні дефекти і вдосконалювати регулювання ринку. Зокрема, ст. 130 ЗК запровадила новий «корпоративний мораторій»: тепер жодна юридична особа, навіть без іноземців, не може купити частку (акції) в компанії, яка має будь-яку с/г землю у власності. Це невиправдане обмеження треба усунути.

Друга панель сесії була зосереджена на питаннях результатів відкриття ринку с/г земель та консолідації земель, підходів до обмежень та цін на землю, проблемам антирейдерства.

Учасникам цієї панелі були Роман Лещенко, Міністр аграрної політики та продовольства України, Анатолій Мірошниченко, перший заступник Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Віктор Дубовик, керівник Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції України, Роман Сластьон, Генеральний директор Асоціації «Український Клуб Аграрного Бізнесу» (УКАБ).

В своїй доповіді Анатолій Мірошниченко висловив думку наступне: «Апокаліптичні картини, які малювали противники ринку два десятиріччя, як виявилося, не мають під собою жодного підґрунтя. У цьому можна переконатися за допомогою даних моніторингу ринку земель, які щоденно оприлюднюються Держгеокадастром (https://land.gov.ua/index.php/monitorynh-zemelnykh-vidnosyn/) буквально по кожній відчуженій земельній ділянці. Поки що динаміка обороту є низькою, що обумовлено консервативними правилами, що діятимуть до 2024 року. Але вже зараз ринок відкриває можливості для, в першу чергу, дрібних фермерів, які хотіли б вести інтенсивне сільськогосподарське виробництво на власній землі.»

Віктор Дубовик навів коментарі щодо рівня проявів рейдерства в аграрній сфері після відкриття ринку землі, переважне право орендарів земельних ділянок та заходів з удосконалення системи захисту майнових прав у аграрному секторі.

Роман Сластьон у своїй доповіді зазначив: «Порвані шахматками паїв та польових доріг поля вже давно є суттєвою проблемою для великих, середніх та навіть малих сільгоспвиробників. Неефективне використання  землі, втрати врожайності на суміжних крайових смугах, зниження виробітку техніки і продуктивності праці - це колосальні втрати через нераціональне використання масивів полів.

Виходом має бути консолідація масивів через раціональні зміни землекористування в межах земельних масивів та територій громад.

Однак тут є потреба законодавчого врегулювання. В більшості випадків обмін ділянками для більш раціонального обробітку землі всіма користувачами в масивах проводиться на добровільній договірній основі, переважно усній. Проте через часті випадки рейдерства як по орендних договорах, так і рейдерства урожаю, усні домовленості є незахищеними, а відповідно збільшується кількість відмов від раціонального перерозподілу обробітку саме через страхи та недостатню законодавчу урегульованість цих відносин».

У своїй доповіді Роман Лещенко зазначив, що Україна на шляху ключових перетворень в агросекторі і земельних правовідносинах, як складової всієї концепції розвитку країни. За останні два роки в агросекторі було реалізовано більше базових змін, чим за останні 20 років. Це історично доленосна подія, один із найважливіших законів, який підтверджує невідворотність земельної реформи та змін, які вплинуть на економічне зростання нашої країни.

Також ключовою складовою ефективного розвитку вітчизняного агросектору є підтримка та розвиток малого і середнього сільськогосподарського товаровиробника, формування доданої вартості на кожному етапі виробництва сільськогосподарської продукції, максимальна цифровізація всіх процесів, залучення максимальної кількості агротех рішень. Мінімізувати вплив чиновників на будь - які процеси в агросекторі  - дуже важливий етап всіх нововведень та перетворень.

"Країна, яка має амбіцію стати повноцінною ринковою економікою, повинна мати ринок землі, ринок праці та ринок капіталів. Я щасливий, що став частиною великої історії зі створення ринку землі", - зазначив він в коментарі УНІН.

"Реформа ринку землі є стратегічною для країни, оскільки агросектор залишається номер один з точки зору формування доданої вартості і забезпечення сталого розвитку держави. Агросектор сьогодні складає до 20% валового внутрішнього продукту країни і забезпечує 50% валютної виручки", - додав Лещенко на Першій міжнародній конференції з аграрного права Асоціації правників України.

Друга сесія модерувалася Іваном Касинюком, партнером AGA Partners, та  була присвячена темі «Міжнародної торгівлі та вирішенню спорів».

Учасники сесії Ігор Кравцов, партнер LCF Law Group, Наталія Пилипцева, заступниця директора з юридичних питань та зв‘язків з державними органами Бунге в Україні, Лілія Тімакіна, директорка з юридичних питань агропромислового холдингу «Астарта-Київ» та Орест Матвійчук, старший юрист з кваліфікацією за англійським правом у практиці банківського та фінансового права CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang Україна, обговорювали питання та ділилися практичним досвідом щодо наступних тем:

-          додана вартість чи збільшення об'єму торгівлі

-          локальні та міжнародні ризики для торгівлі

-          законодавче регулювання vs ринок

-          Правила ГАФТА та арбітраж для контрактів в Україні

-          спори відносно врожаю

Ігор Кравцов навів наступні тренди у вирішенні спорів:

-          стягнення збитків,

-          застосування форс мажору,

-          примусове виконання виконавчих написів.

Наталія Пилипцева зазначила: «Аграрна галузь є стабільною опорою Української економіки. Розвиток сільського господарства на пряму залежить від сприятливого інвестиційного клімату, запорукою якого є чітке, передбачуване законодавство та справедливий і чесний механізм судового врегулювання спорів. У зовнішньоекономічних відносинах сторони мають більшу свободу, оскільки є широко застосовувані міжнародні арбітражі. У внутрішніх договорах ми залежні від стабільності української судової системи. Минулий сезон, багатий на дефолти, дав нам можливість сповна протестувати українську систему та порівняти підходи українських судів та арбітражів в аналогічних спорах.»

В кінці дискусії спікери панелі одноголосно зазначили, що кожний бізнес повинен думати про свою репутацію в майбутньому та ставити амбітні цілі, вести прозору та доброчесну діяльність, не зважаючи на долю сірого ринку в країні.

У фокусі третьої сесії «Інфраструктура» доповідачі фокусувалися на темах капітальних інвестицій в інфраструктуру, іригаційних реформ, впровадженню інноваційних проектів в агросекторі та можливостей Закону про «інвест-нянь», а також питаннях Закону про внутрішній водний транспорт.

Модератором даної сесії був Олег Самусь, партнер Sayenko Kharenko, доповідачами виступили Микола Горбачьов, Президент Української зернової асоціації, Олександр Плотніков, партнер ARZINGER, Антон Саболевський, Голова консультаційного департаменту по країнам Східної Європи Deutsche Bahn E.C.O. Group, та Євгеній Шакотько, керівник Управління з правових питань та регуляторної політики UkraineInvest.

Микола Горбачьов зазначив, що площа запасів українського чорнозему дорівнює площі Великобританії. За прогнозами, Україну очікує новий рекорд у виробництві та експорту зерна у 2021/2022 р.р.: виробництво– 110,9 млн т, експорт – 70,1 млн т.

А рентабельність виробництва зерна 20+ млр. дол.США валютної виручки від зерна в країну у період цього та наступного року. Україна входить до TOP експортерів світу.

«Україна отримає цьогоріч рекордний врожай і рекордний експорт. Для продовження такої тенденції, Україна потребує технологій та ефективного зрошення. Залізнична логістика не розрахована на такий врожай, а Укрзалізниця продовжує з кожним роком знижувати ефективність перевезень. В жовтні слід очікувати інфраструктурного колапсу», - зазначив Микола Горбачьов.

У своїй доповіді Антон Саболевський навів наступні дані.

«Загалом існує 3 підходи до фінансування залізничної інфраструктури залежно від джерел фінансування.

Первинне державне фінансування включає такі регіони, як Європа, Регіон СНД, Середній Схід. Основні характеристики: Держава (або ДП) інвестує у залізничний сектор та деякі рухомі склади є приватними

Бюджет разом з приватним включає: Китай, Індія, Південно - Східна Азія. Основні характеристики: природні ресурси та залізничні контейнерні лінії є приватними.

Та первинне приватне фінансування включає регіони Північної Америки, Латинської Америки, Африка на південь від Сахари. Основні характеристики в цьому випадку - усі інвестиції в залізницю є приватними.

Крім того, у 1990 - 2020 рр. вартість проектів з приватною участю в країнах, що розвиваються, у залізничному секторі становила понад 130 млрд. дол. США (всього 147 проектів).

75% проектів приватних інвестицій у Латинській Америці - це браунфілд, тоді як 95% проектів в Азії - це грінфілд.

Україні краще навчитися у Південної Америки підходів для ефективне фінансування залізниць для збільшення обсягів транспорту».

Євгеній Шакотько поділився останніми результатами та обсягами державної підтримки інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні (Закон № 1116).

17 грудня 2020 року Верховна Рада України ухвалила закон України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні».

Цей закон набрав чинності 13 лютого 2021 року і запровадив  цілісну законодавчу базу, спрямовану на залучення значних інвестицій в економіку України.

Згідно з Законом та відповідними законодавчими змінами до Податкового та Митного кодексів України, що набули чинності 28 березня 2021 року, спеціальні інвестиційні стимули будуть доступними для інвестиційних проектів, що відповідають певним критеріям.

Станом на вересень 2021 року всі відповідні підзаконні акти ухвалені Кабінетом Міністрів, що дозволяє потенційним інвесторам уже розпочати процес підготовки заявки та необхідних документів та повною мірою скористатися перевагами стимулів.

Остання сесія «Оподаткування» другого дня конференції була зосереджена на питаннях податкового законодавства та запропонованим новелам Кабінетом Міністрів України в Проекті Закону №5600 від 02.06.2021, їх впливу на аграрний бізнес, питанням експорту та тіньовій оренді, а також безтоварним операціям.

Модератором заключної сесії заходу вступив Вадим Медведєв, партнер податкової практики AVELLUM, серед доповідачей були Андрій Реун, партнер LCF Law Group, Володимир Рудниченко, менеджер з питань безпеки у країнах Східної Європи ТОВ «АДМ Юкрейн», Михайло Соколов, Заступник Голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада», та Дмитро Федечко, Голова юридичного департаменту Louis Dreyfus Company Ukraine.

Всі матеріали та презентації спікерів Першої міжнародної конференції з аграрного права будуть доступні за посиланням найближчим часом.

Висловлюємо подяку всім спікерам та генеральному партнеру заходу BUREN, партнерам заходу LCF Law Group, Vasil Kisil & Partners, AVELLUM, партнерам сесій Asters та Arzinger, а також медіа партнерам АПУ Юридична Практика, Юридична Газета, Закон і Бізнес, Dead Lawyers Society, інформаційним партнерам заходу ЮРЛІГА та ЛігаЗакон, журналам «Земля» та «Зерно», 33 канал, Агроном, УНІАН, Інтерфакс Україна, ActiveLex, Аграрний тиждень, Fermer.blog, LegalHub.online, Поради юриста, UkraineInvest та технічному партнеру Black Raven Agency.

Приєднатися до майбутніх заходів Асоціації правників України можна за посиланням.

Запити на акредитацію для ЗМІ, експертні коментарі та інтерв’ю членів Асоціації надсилайте на адресу: pr@uba.ua, координаторка з PR та міжнародного співробітництва Юлія Матвєєва.

Вступити до АПУTelegram-каналYouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ