Останні тенденції ринку електроенергії та природного газу обговорили під час ІІ Конференції з енергетичного права

2021-06-14

КИЇВ — 14 червня 2021 року. Ключові законодавчі зміни, перші підсумки та подальші перспективи нового ринку електроенергії, поточний стан «зеленої» генерації, розвитку ринку природного газу та все про надрокористування обговорили під час уже другої Конференції з енергетичного права від АПУ. В заході традиційно взяли участь провідні фахівці галузі, представники регуляторних органів, суддівського корпусу та спеціалізованих державних установ. 

Україна має потенціал у видобутку «зеленого» водню та розвитку експорту біометану, декарбонізація змінить ринок природного газу, а до 2025 року відновлювані джерела енергії мають становити 25% ринку — до вашої уваги пропонуємо ключові тези заходу.

Розпочала конференцію Марина Гріцишина, Голова Комітету АПУ з питань енергетики, нафти та газу, членкиня правління УВЕА, керівниця практики енергетики Sayenko Kharenko, наголосивши на важливості професійних дискусій та обговорень у сфері електроенергії, видобутку газу та розвитку відновлювальних джерел енергії.

Ринок електроенергії: оператори ринку, ENTSO-E, впровадження REMIT

Перший блок обговорень, присвячений огляду ринку електроенергії модерував Владислав Соколовський, член Правління АПУ, керуючий партнер АК «Соколовський і Партнери».

Повноваження та обов’язки операторів ринку, до яких відноситься створення умов для проведення торгів, перевірка фінансових зобов’язань учасників торгів, проведення своєчасних розрахунків, опублікування результатів торгів проаналізувала Вікторія Дудченко, заступниця директора з правових питань ДП «Оператор ринку».

Пані Дудченко зазначила, що наразі відсутні чіткі критерії визначення маніпулювання ринком, часто учасники взагалі не надають необхідні пояснення на запити оператора, посилаючись на конфіденційність інформації:

«Впровадження REMIT на ринку має змінити ситуацію, адже дозволить регулятору вживати необхідних заходів проти порушників. Варто зазначити, що одним зі здобутків роботи ДП «Оператор ринку» є поглиблення аналітичної роботи. Учасники ринку мають можливість використовувати дані про частку окремого джерела енергії, щотижневі огляди ринків електричної енергії, баланс виробництва електричної енергії тощо. Крім цього, ми прагнемо до розширення ринку торгівлі електричною енергією», — зазначила Вікторія Дудченко.

Продовжив обговорення Максим Юрков, член правління НЕК «Укренерго», висвітливши потенційні переваги для України завдяки приєднанню до ENTSO-E у 2023 році.

Він нагадав, що ENTSO-E — це Асоціація європейських системних операторів в енергетиці. За словами спікера, долученість до великої енергосистеми, дозволить Україні зберегти власні ресурси держави, інституціонально змінити пропозицію на ринку, збільшити конкуренцію та зменшити кількість маніпуляцій на ринку. 

У свою чергу, про особливості впровадження REMIT в Україні розповіла Наталія Гутаревич, членкиня Ради Комітету АПУ з питань енергетики, нафти та газу, старша юристка Sayenko Kharenkо. 

Зокрема, вона зазначила, що серед основних вимог light-версії, до якої приєдналася Україна, входять: 

— заборона зловживань на оптовому ринку;

— моніторинг ОЕР;

— заборона інсайдерської торгівлі;

— заборона маніпуляцій; 

— введення відповідальності (штрафування);

— дотримання професійної таємниці;

— реєстрація учасників ринку; 

— введення вимог до оптових енергетичних продуктів; 

— співпраця з антимонопольними та іншими компетентними органами.

Також пані Гутаревич зауважила, що в українському законодавстві вже урегульована проблема маніпулювання та використання інсайдерської інформації. 

Продовжила тези колеги Олена Антонова, членкиня НКРЕКП, підкресливши, що  що ефективна робота системи енергетичного права — це підґрунтя для енергетичної безпеки. При цьому, вона зауважила, що ключовим індикатором проблем наразі є рівень заборгованості, який накопичився між учасниками ринку, а не в європейській моделі, попри розповсюдженість тези.

«...проблема в невирішених питаннях, які існували на ринку ще до запровадження моделі, адже за 20 років чинності попередньої моделі виникла заборгованість у 30 млрд грн. Секретаріатом Енергетичного співтовариства у 2019 рік здійснювалася оцінка проблем», — зазначила спікерка.

Серед них були виділені: 

— низькі регульовані тарифи для населення;

— історичні борги на ринку та джерела заборгованості, цінові обмеження, наявні на момент відкриття ринку;

— механізм покладення спецобов’язків. 

«Крім цього, ринок отримав нові виклики: пандемія, що призвела до зниження споживання електричної енергії, зростання обсягів виробництва відновлюваної енергії, поглиблення профіциту пропозиції генерації ринку електричної енергії, маніпуляції на ринку, проблематика виконання ПСО та правила ринку щодо неоптимального функціонування. Така ситуація стала загрозою безпеки електропостачання», — розповіла Олена Антонова.

Відновлювальна генерація: перспективи законодавчого регулювання & вровадження проєктів

Наступну сесію розпочав Олександр Мартинюк, в.о. генерального директора Директорату електроенергетичного комплексу та розвитку ринку електричної енергії Міненерго з питання щодо економічно-ефективного розвитку ВДЕ в Україні.

За його словами, наразі в Уряді триває робота над:

— оновленням енергетичної стратегії до 2035 року;

— розробкою інтегрованого плану дій з енергетики та клімату до 2030 року;

— розробкою національного плану з розвитку ВДЕ до 2030 року;

— підготовкою Другого національно-визначеного внеску до Паризької угоди. 

Передбачається встановлення ВДЕ на ринку 25% до 2025 року, проведення «зелених» аукціонів та запровадження моделі функціонування виробників із ВДЕ в ринку електроенергії:

«Для підвищення цінності ВДЕ планується ввести «зелені» сертифікати, які підтверджуватимуть, що споживач купив саме «зелену» енергію, яка цінуватиметься вище», – розповів спікер. 

У свою чергу, Андрій Конеченков, Голова Правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА) зазначив, що наразі в Україні діють 33 вітроелектростанції, загальною потужністю 1475, 0 МВт

«У нас розмір зеленого тарифу змінюється залежно від виду генерації (вітрова, сонячна, біоенергетична), потужності станції та дати введення її в експлуатацію. Станом на 1 червня 2021 року заборгованість перед ВДЕ становить 16,5 млрд грн, тому сьогодні є законні підстави подавати до арбітражу на Уряд щодо невиконання Меморандуму про взаєморозуміння (з 14 зобов’язань виконано було лише 4). Крім цього, з 17 липня 2020 року залишається невирішеною справа в КСУ проти «зеленого» тарифу, і поки суд не прийме рішення щодо подальшої законності «зеленого» тарифу, інвестори не будуть інвестувати в нові проєкти», — підкреслив Андрій Конеченков.

А на думку Вадима Уткіна, менеджера з інновацій ДТЕК, керівника проєкту з будівництва системи накопичення енергії, Україна обрала найдорожчу стратегію з балансування:

«Характеристиками енергосистеми є її адекватність, тобто кількість генераторів та гнучкість, тобто швидкість, з якою ці генератори реагують на зміни. У нас проблеми саме з гнучкістю, хоча є й інструменти для її вирішення. Наприклад, у ВРУ зареєстровані законопроєкти № 5436, 5436-1 та № 5436-2». 

На завершення сесії Юлія Толчініна-Бурунська, директорка департаменту юридичного забезпечення та майнових відносин, корпоративна секретарка ПрАТ «Укргідроенерго», презентувала проєкт «Встановлення гібридних систем з виробництва електроенергії і ПрАТ «Укргідроенерго». 

Ініціатива спрямована на підтримку інтеграції відновлюваних джерел енергії, підвищення надійності енергосистеми, створення джерела гнучкості системи без викидів і підтримку інтеграції до Європейської мережі операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E). 

Відтак проєкт передбачає:

— встановлення 197 МВт літій-іонних систем накопичення енергії для надання допоміжних послуг регулювання частоти завдяки спільному режиму роботи систем накопичення і ГЕС/ГАЕС;

— 63,9 МВт сонячних фотоелектричних станцій як джерела електроспоживання власних потреб ГЕС/ГАЕС і для зарядження систем накопичення;

— 15 МВт цинк-повітряних систем накопичення як пілотний «зелений» проєкт для зарядження електротранспорту у місті Новодністровськ.

Ринок природного газу & водневі перспективи

Третю сесію, присвячену огляду ринку природного газу, розпочав Микола Колісник, в.о. Генерального директора Директорату нафтогазового комплексу та розвитку ринків нафти, природного газу й нафтопродуктів Міненерго. Зокрема, він розповів, що імплементація повноцінного додатка про євроінтеграцію дасть Україні змогу розв'язувати стратегічні питання України, як самостійного учасника ринку. 

«До того ж методика скасування ПСО є єдиним шляхом до ринкових відносин. А для забезпечення балансування ринку у ВРУ розроблений законопроєкт № 4578-1, що передбачає спрощену процедуру приєднання до мереж, ефективну систему комерційного обліку та якісне прогнозування споживання обсягів», — зазначив пан Колісник

А про важливість для газового ринку законопроєкту №2553 щодо запровадження на ринку природного газу обліку та розрахунків за обсягом газу в одиницях енергії, розповів народний депутат Андрій Жупанин. Він зауважив що законопроєкт має бути прийнятий протягом 3-4 місяців, але запрацює він лише за 2-3 роки:

«Крім цього, є законодавча ініціатива щодо розвитку біометану, що буде цікавим для аграріїв. Компанії, які використовують біометан у Європі, зможуть отримувати податкові заохочення, тому тут Україна може отримати гарну можливість для поставки біометану на експорт. Комітет ВРУ розглядатиме відповідний законопроєкт у першому читані вже наступного тижня».

Наступним спікером став Олександр Рєпкін, Президент Енергетичної асоціації «Українська Воднева Рада». Він розповів про основні результати роботи асоціації та зазначив про наявність в Україні значного потенціалу щодо виробництва «зеленого» водню у всіх регіонах країни. 

У свою чергу, Ольга Мамедова, керівниця юридичного департаменту Energy Resources of Ukraine, детально розповіла про особливості стандартизованих договорів ЄФЕТ з постачання природнього газу, а Ольга Бєлькова, директорка з питань взаємодії з державними органами та міжнародними організаціями ТОВ «Оператор ГТС України», зазначила, що головним викликом, як у частині безпеки, так і прямого впливу на ринкові ціни наразі залишається Північний потік-2.

На завершення сесії, Інна Щербина, заступниця Голови біржового комітету Української Енергетичної Біржі розповіла про діяльність, цілі та підписані меморандуми між УЕБ та Урядом України щодо розвитку короткострокового ринку та біржової торгівлі на ньому. 

Зокрема, спікерка розповіла, що формування короткострокових ринків відбувається завдяки двом чинникам: 

— нормативним: забезпечення функціонування оптових ринків, надання безпечних схем поставок;

— ринковими: трейдинг з метою фізичної оптимізації процесів тощо.

Надрокористування 

Останній блок обговорень був присвячений питанням видобутку природного газу, впливу на нього пандемії, сучасних підходів до надрокористування та особливостей реалізації видобутого газу. Відкриваючи сесію, Ярослав Петров, партнер Asters зазначив: 

«Дуже багато було змін за період, коли Роман Очолює ДГС. А я як практикуючий юрист можу сказати, що дуже багато змінилося, дуже багато позивних змін, і зараз набагато легше спілкуватися з інвесторами, тому що є доступна інформація щодо аукціонів, геологічна інформація і, в принципі, вже набагато легше пропонувати їм Україну як місце для інвестицій. Це дуже добре, що ДГС змінюється, і дуже Вам дякую за те, що Ви робите і розвиваєте цей напрямок».

У сесії взяв участь Роман Опімах, Голова Державної служби геології та надр України. Під час виступу він презентував пріоритети роботи Служби щодо залучення інвестицій у надрокористування.

Зокрема, спікер повідомив, що Держгеонадра підготували понад 40 нафтогазових об’єктів в Інвестиційний атлас надрокористувача для винесення на електронні торги. Також долучилися до промоції Олеської ділянки для пошуку партнера з реалізації проєкту УРП. 

Державна служба геології та надр України ініціювала розробку низки регуляторних змін для осучаснення та покращення роботи галузі надрокористування. Актуалізувала Загальнодержавну програму розвитку мінерально-сировинної бази на період до 2030 року. Також в тісній співпраці з Держгеонадрами було розроблено проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами».

«Ініціатива розроблена та покликана модернізувати й дерегулювати профільне законодавство. Зокрема, законопроєкт передбачає лібералізацію обігу спеціальних дозволів, закріплює прозорість правил надрокористування, спрощує низку процедур взаємодії бізнесу з державним апаратом. Законопроєкт 4187 посприяє інвестиційній привабливості галузі та зробить правила гри чіткими та прогнозованими», — зауважив Роман Опімах.

А от виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Артем Петренко заявив, що 2020 рік був дуже складним для нафтогазовидобувної галузі не тільки в Україні:

«Нафтогазовидобувний бізнес є надзвичайно ризикованим і він потребує постійного вкладання коштів у буріння нових свердловин і проведення інших інвестицій. Водночас, статистика показує, що менше, ніж 50-40% свердловин приносять успіх. … Необхідними є зрозуміла цінова кон’юнктура, тобто вигідні ціни, і зрозуміле законодавство для інвесторів, які працюють в різноманітних країнах. Саме тому минулого року по всьому світу ситуація була дуже складною. В березні вдарив COVID-19, в травні ціна на газ впала до 50 доларів. Це приємно для споживачів, але для добувних компаній це шок. Компанії по всьому світі почали втрачати мільярди доларів, скорочувати персонал, замовлення».

А от щодо газовидобування в Україні, то за словами Романа Сторожева, президента Асоціації «Надрокористувачі України» воно зберігається на тому ж рівні, що і в минулому році:

«Перший квартал свідчить про зниження видобутку на 5%, але я не сказав би, що це інформативний показник: думаю, що є тенденція до зниження видобування державними холдингами і Укрнафтою, але приватні компанії, попри кризу минулого року, продовжують демонструвати зростання обсягів видобутку. Взагалі, приватні компанії компенсують падіння обсягів, яке відбувається у державних компаній. Тобто, державний обсяг плюс-мінус стабільний, і він знаходиться на одному рівні», – зазначив пан Сторожев.

Вступити до АПУTelegram-каналYouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ