Бізнес вимагає ветувати законопроєкт про примусову реструктуризацію кредитів в іноземній валюті. Погляд юриста

2021-04-14

КИЇВ — 14 квітня 2021 року. 19 березня ВРУ прийняла законопроєкт №4475, згідно з яким діє обов'язкова реструктуризація валютних кредитів, виданих в іноземній валюті особам без регулярного доходу. В свою чергу, представники бізнесу звернулися до Президента України з вимогою відхилити проєкт закону. Розібратися в ситуації та проаналізувати потенційні новації допоміг Олександр Ягодка, адвокат.

— На цю мить споживчі кредити в іноземній валюті заборонені законом. Відповідно норми законопроєкту стосуються валютних кредитів, які видавалися громадянам до введення в дію мораторію.

Нагадую, що 21 квітня минає термін дії мораторію, що бере свій початок ще з 2014 року. Згідно з ним банкам заборонено звертати стягнення з громадян України на майно, що надане для забезпечення кредитів в іноземній валюті.

Відповідно до законопроєкту №4475 необхідно, зокрема, визначити законом умови реструктуризації, а також провести обов'язкову реструктуризацію на підставі закону, а не договору. Також протягом 3-х років після реструктуризації заборонено примусово звертати стягнення на житлове нерухоме майно боржника для забезпечення виконання простроченого зобов'язання.

Представники бізнесу стурбовані прийняттям даного законопроєкту і вимагають, щоб президент використовував право вето. Позиція пояснюється незгодою з нормою про примусову реструктуризацію кредитів в іноземній валюті.

Внаслідок реалізації даного проєкту закону державні програми щодо забезпечення доступними кредитами громадян і бізнесу, а також іпотечне кредитування просто не матимуть ніякого сенсу. За словами представників бізнесу банки почнуть «вливати» вільні кошти в капітал з метою покриття негативних наслідків прийняття цього закону.

Як показує практика більшість позичальників, на жаль, не виконує зобов'язання по кредитах в іноземній валюті. Відповідно продовження мораторію однозначно не позбавляє нас від проблеми подальшої невиплати заборгованостей по валютних кредитах. Однак мораторій дає можливість існувати громадянам, у яких є заборгованість за кредитами в іноземній валюті від надмірних апетитів кредиторів.

Наразі вартість нерухомості в Україні в доларовому еквіваленті значно нижче, ніж у ті часи, коли оформлялися більшість іпотечних валютних кредитних договорів. Відповідно і відсотки по кредитах порівнювати складно. Таким чином, виходить, що позичальники зобов'язані заплатити кредиторам набагато більші суми грошей, ніж по факту складає вартість їх житла.

Проблема валютних кредитів виникла у 2014 році у зв'язку з кризою, зміною курсу валют і різкою девальвацією. Таким чином тіло боргу за такими кредитами збільшилося у кілька разів, не кажучи вже про нарахування величезних сум штрафів та відсотків. Питання з боржниками й валютними кредитами як і раніше залишається невирішеним та триває довгі роки.

Можна зробити висновок, що законопроєкт № 4475 забезпечує інтереси виключно валютних позичальників, не забезпечуючи належного балансу між інтересами інвесторів, позичальників і держави

Вважаю, що проблему валютних кредитів, виданих в іноземній валюті необхідно однозначно і невідкладно вирішувати, створюючи державний механізм регулювання даної проблеми, але не покладаючись цілком і повністю на банки й фінустанови.

 

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ