Новини

Базові інструменти медіатора: від «А» до «Я»

2021-04-06

КИЇВ — 06 квітня 2021 року. Щороку медіація привертає все більше уваги правників як новий механізм вирішення спорів. Про його переваги та базові інструменти, якими має володіти медіатор, розповіла Аліна Сергєєва, адвокатка, медіаторка, національна експертка  EU Project «Pravo-Justice» та міжнародна  експертка GIZ «Rule of Law  Central Asia», тренерка програми з медіації при Нотаріальної палати України.

— «Більше людського» в навичках — це стало мейнстрімом Всесвітнього економічного форуму, що тривав у Давосі 21 — 24 січня. Також дослідження Стенфордського університету визначають, що довгостроковий і стабільний успіх зараз на 75% визначається soft skills, тобто навичками, і тільки на 25% — hard skills.

З кожним роком медіація привертає все більше уваги правничої спільноти як новий інструмент вирішення спорів. Сучасний темп життя спонукає правників звернути увагу на альтернативні, швидші та результативніші способи вирішення спорів та конфліктів.

Крім того, медіація актуальна не лише для правових спорів, а й для різноманітних конфліктів, які не мають судової перспективи. Звісно, медіація не є панацеєю. Це сучасна, я б сказала, недооцінена ексклюзивна процедура, що дає змогу в комфортних, конфіденційних умовах за допомогою спеціального фахівця, медіатора, знайти варіант вирішення, який задовольнить всі сторони спору, що і є запорукою високого рівня виконання таких угод.

Медіатор сприяє сторонам цивілізовано, мінімізуючи конфлікт, швидко врегулювати спір, при цьому не вирішує питання по суті, як суддя або арбітр, а лише налагоджує комунікацію та переговори між сторонами. Цей підхід «делегує повноваження» прийняття рішень безпосередньо сторонам.

Законопроєктом «Про медіацію» № 3504 встановлюється, що базова підготовка у сфері медіації становить не менше 90 годин навчання, зокрема 45 годин практичного навчання, та включає не лише теоретичні знання щодо принципів, порядку та методик проведення медіації, правового регулювання медіації, етики медіатора, ведення переговорів, врегулювання конфліктів (спорів), а й практичні навички їх застосування.

Що має вміти медіатор?

До інструментарію медіатора відносяться знання та практичні навички у таких компетенціях, як: конфліктологічна, процедурна та правова, комунікативна.

Якщо з правовою у правників не виникне жодних труднощів, щодо інших ситуація цікавіша. Близько 80% правників, які приходять на навчання на медіатора, впевнені, що ці soft skills у них вже є як базова комплектація, але на практиці ми стикаємось з тим, що тільки знань у цій галузі не достатньо, головне вміти їх застосовувати й вбудувати у свою взаємодію зі сторонами.

Конфліктологічна компетенція полягає у знаннях медіатора щодо: поняття конфлікту, його сутності та причин виникнення; вміння аналізувати структуру та види конфліктів та динаміку конфлікту; не тільки знати, а й достатньо швидко визначати типологію особливостей поведінки у конфліктах; вміти знайти та застосувати ефективні стратегії врегулювання та вирішення конфлікту, актуальні саме для цієї ситуації.

Також обов’язковою для опанування є процедурна компетенція. Адже саме за проведення процедури медіації і відповідальний медіатор. До цієї компетенції входять знання щодо: поняття, видів і типів переговорів; розуміння основних понять процесу медіації; розуміння сутності та завдань кожної стадій медіації; і, звісно, в портфелі медіатора повинен з’явитись арсенал переговорних технік. Все це буде сприяти тому, щоб процедура, з одного боку, залишалась гнучкою, а з іншого — не стала хаотичною розмовою без алгоритму та конструктивного вектора руху.

Вишенькою навчання на медіатора є опанування комунікативної компетенції. Цьому приділяється найбільше часу.

Це здатність ефективно виробляти та сприймати невербальні та вербальні сигнали.

До невербальних відноситься сканування та розуміння таких, як: вираз обличчя, контакт очей, жести, міміка, пози, тактильні контакти. Словесне спілкування в бесіді займає менше ніж 40%, а понад 60% інформації передається за допомогою невербальних засобів спілкування. При цьому 87% інформації надходить у людський мозок через зорові канали, 9% — через слухові та 4% — через інші органи чуття.

Але все ж таки я б не недооцінювала вербальний обмін інформацією. За допомогою слів можна і війну розпочати, й досягти миру.

Техніки активного слухання — це більше, ніж сприйняття на слух слів, які говорить інша людина. Слухове сприйняття — це тільки частина слухання.

Слухання залучає також інші процеси: сприйняття, осмислення, емоції.

Активне слухання може бути розвинене шляхом звернення уваги та опанування вмінь: як запросити до розмови; техніки рапорт; утримання від оцінок; технік перефразування, переформулювання, позитивного рефреймінгу та вміння влучно і своєчасно резюмувати. 

Найважливішою навичкою для медіатора є вміння влучно ставити питання, адже сила та функції запитань недооцінені. За допомогою запитань можна отримати потрібну та важливу інформацію, стимулювати до мислення, перевірити гіпотези та випробувати ідеї, отримати зобов’язання та зворотний зв’язок.

Вміння використовувати запитання я б порівняла з грою в шахи: у кожного є 16 однакових фігур, і все залежить від комбінацій ходів, так і з запитаннями.

Основними видами запитань є відкриті та закриті. Відкриті запитання допомагають медіатору розкрити сторони, стимулювати їх поміркувати над власним досвідом. Закриті запитання допомагають сторонам сфокусуватися на тому, що вони говорять, а медіатору — конструктивно обмежити їх висловлювання.

Зазначу лише деякі техніки, яким навчаю медіаторів для опанування володіння запитаннями:

— як правильно ставити питання;

— елементи сократівської методики;

— техніка «Бачення. Поточна ситуація. Перешкоди. Підсумки»;

— BATNA/WATNA (зона торгів/довіри);

— техніка «Система координат», ефективний візуальний інструмент для оцінки ситуації та ризиків;

— техніка аналізу проблемних ситуацій S.C.O.R.E. (інструмент роботи з проблемними ситуаціями);

— техніка «5-ти чому» (базується на дослідженні причинно-наслідкових зв’язків, запропонованих ще Сократом. Була розроблена засновником концерну Toyota Сакічі Тойода та спочатку застосовувалася для вирішення виробничих завдань компанії. Ставлячи питання «Чому?» п’ять разів поспіль визначається характер проблеми та стає зрозумілим рішення);

— техніка Уолта Діснея (базується на тому що у кожному з нас є Мрійник, Реаліст, Критик. Творчість як процес має на увазі внутрішню їх координацію).

Замість висновку

Сучасний успішний фахівець у галузі права повинен не тільки знати законодавство, а і вміти комунікувати, вести переговори та бути клієнторієнтованим. У роботі з людьми не обійтися без навичок емоційного інтелекту та soft skills. 

Також правникам важливо вміти контролювати свої емоції під час переговорів, судових розглядів і публічних виступів. Тому навчання на медіатора — це не тільки опанування нової професії, а і підвищення своїх компетенцій.


Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.