Бюро економічної безпеки: чим новий орган відрізняється від податкової міліції?

2021-04-02

КИЇВ — 02 квітня 2021 року. За обов’язками, передбаченими меморандумом про співпрацю з МВФ, Україна взяла на себе зобов’язання створити орган фінансових розслідувань. 28 січня 2021 року Верховна Рада прийняла Закон «Про Бюро економічної безпеки України», а вже 22 березня він був підписаний Президентом України.

Про те, чим новий орган врешті відрізнятиметься від податкової поліції обговорили під час онлайн-заходу Комітету АПУ з податкового та митного права, під традиційним модеруванням його Голови, старшої партнерки Адвокатської компанії «Соколовський і партнери» Тетяни Лисовець

«Якщо концептуально та без демократії — я б хотів, щоб відрізнявся він людьми», — про це зауважив  Ярослав Железняк, народний депутат України, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики. За його словами, створення БЕБ — це можливість об'єднати максимум нових фахівців. 

Серед іншого спікер зазначив про необхідність позбавлення СБУ повноважень щодо захисту економіки України та повної їх передачі до Бюро економічної безпеки. Щодо повноважень він розповів:
«Ми намагалися зробити орган справді більш аналітичним, менш силовим і запровадити необхідні запобіжники для збереження прозорості. Мені здається, що нам вдалося це зробити. Наскільки якісно це вийде — покаже практика». Запроваджена процедура конкурсного відбору, за словами депутата, є задовільною, а в цілому він оцінив Закон на 4+:

«Структура має працювати чудово. Чи буде на це політична воля — маю надію, що так».

Норма щодо ризик-орієнтованого підходу в Законі не прописана, вона буде міститись безпосередньо в нормативці БЕБ, орган самостійно визначатиме критерії ризиків:

«Чи можуть зловживати — так. Але тут знову про людей — саме тому я сподіваюся, що ключова зміна буде полягати в кадрах». 

На запитання Тетяни Лисовець щодо наявності запобіжників щодо можливого переходу старих кадрів у новий орган депутат відповів:

«Під час роботи над законопроєктом для мене було принципово відстояти заборону на прямий перевід кадрів. Тепер все залежить від процедури проведення конкурсу — якісного та прозорого».

Своєю чергою Андрій Реун, заступник Голови Комітету АПУ з податкового та митного права, Партнер LCF Law Group, адвокат підкреслив, що Закон є дуже якісним, а необхідність створення такого органу назріло вже давно. Щодо оновлення кадрового складу він зауважив — в Україні є проблема кадрового голоду:

«Якщо набрати спеціалістів без належного досвіду застосування відповідних норм законодавства, то не факт, що система працюватиме належним чином. З одного боку, відсутність досвіду — це позитивно, бо вони ще не знають всіх схем тиску на бізнесу. З іншого — не дуже, особливо в контексті виявлення порушників і запобігання злочинів. Я впевнений, що і сьогодні в органах є професійні фахівці, які зможуть пройти конкурс».

Адвокат також звернув увагу, що на сьогодні досі не зрозуміло, чи не буде повторятися практика щодо передачі податковими органами актів перевірок та інших службових записок податковій поліції, через що починаються провадження та тиск на бізнес.

Щодо планів про врегулювання цієї проблеми Ярослав Железняк відповів: як працюватиме система поки незрозуміло, але законодавці зі свого боку зробили все можливе для напрацювання відповідних запобіжників.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ