ТОП-10 положень нового Закону «Про електронні комунікації» для споживачів

2021-01-19

КИЇВ — 19 січня 2021 року. 12 січня Президент України підписав галузевий законопроєкт №3014 «Про електронні комунікації» (далі — Закон), що пройшов чималий шлях перед його прийняттям. Текст законопроєкту був поданий у лютому 2020 року, проте історія його розгляду триває ще з 2015. Закон вирізняється своєю масштабністю та деталізацією (лише визначення займають 17 аркушів А4). 

Виокремити головні положення для споживачів послуг телекомунікації і доступу до Інтернету допомогла Ілона Чута, членкиня Ради Комітету АПУ з питань телекомунікацій, інформаційних технологій та Інтернету, партнерка Digilaw.

Спеціальний коментар для Protocol.

Передісторія прийняття Закону

У 2014 році Україна підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, Євроатомом і їхніми державами-членами. Підрозділом 5 Угоди були визначені вимоги щодо телекомунікаційних послуг. У зв’язку з цим українське законодавство мало бути приведено у відповідність до актуального законодавства ЄС, зокрема у сфері цифрової економіки. У 2015 році відбулася перша спроба подання законопроєкту № 3549-1 «Про електронні комунікації», що не увінчалася успіхом — його розгляд постійно відкладали. Влітку 2019 року проєкт було відкликано через наявність положень про блокування «сірих» мобільних пристроїв за IMEI-кодом. У жовтні відбулася друга спроба (законопроєкт № 2264), але проєкт майже одразу зняли з розгляду, і лише третій раз став успішним.

Сфера дії 

Закон визначає основи державної політики та регулювання у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра. Зрозумілою мовою: положення Закону поширюються на надання послуг мобільного зв’язку та доступу до мережі Інтернет. Серед основних суб’єктів, яких безпосередньо стосується Закон: держава в особі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (далі — регуляторний орган), постачальники електронних комунікаційних послуг та кінцеві користувачі і споживачі послуг (абоненти). 

Важливі положення Закону для кінцевих споживачів (абонентів)

1. Надання доступу регуляторному органу до фінансових даних та інформації з обмеженим доступом 

Частина 4 статті 9 Закону встановлює обов’язок постачальників послуг надавати фінансові дані та інформацію з обмеженим доступом на запит регуляторного органу. Під інформацією з обмеженим доступом у законодавстві мається на увазі, зокрема, конфіденційна інформація про фізособу. У статті не деталізується обсяги запитуваної інформації, що відповідно може включати інформацію про абонентів. 

2. Доступ до інтернету — універсальна послуга 

Універсальні послуги мають бути забезпечені на всій території України за доступною ціною. До універсальних послуг Закон відносить і послугу широкосмугового доступу до мережі Інтернет. Постачальники послуг повинні будуть забезпечити доступність послуг на всій території України, а держава компенсує їх витрати з державного бюджету, що будуть понесені внаслідок виконання зобов’язання з розгортання електронних комунікаційних мереж. 

3. Закріплення переліку інформації, яку постачальник повинен надати користувачу 

Постачальники послуг згідно зі ст. 105 Закону мають обов’язок інформувати споживача про певний перелік інформації щодо послуг, їх якості до укладення з ними договору. До такого переліку належить:

— інформація про загальну вартість електронних комунікаційних послуг, включаючи податки, а також усі додаткові платежі;

— вартість технічного обслуговування і допомоги користувачу;

— прогнозована максимальна швидкість (для мобільного зв’язку) і мінімальна, середня та максимальна швидкість Інтернету (для фіксованого зв’язку). 

Повний перелік дивіться у статті 105 Закону. 

4. Вибір електронних послуг поза межами пакету 

У кінцевих користувачів з’явиться можливість не лише вільного вибору виду та кількості електронних комунікаційних послуг, а також право на отримання окремої електронної комунікаційної послуги (тобто не в складі пакета послуг). Але, як зазначено у статті 107 Закону, «за наявності технічної можливості». 

5. Збережено можливість анонімного користування мобільним номером 

Кінцевий користувач має право отримувати послугу знеособлено (анонімно) відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг та умов надання послуг, які встановлює постачальник. 

6. Закріплено випадки, коли держава може обмежувати надання електронних комунікаційних послуг 

Законом передбачено поведінку постачальників послуг у разі запровадження воєнного або надзвичайного стану. Окрім цього, ч. 7 ст. 115 Закону закріплено можливість обмеження надання послуг споживачам, що перебувають у районі проведення антитерористичної операції.

7. Захист від спаму

Статтею 120 Закону встановлена заборона масової розсилки повідомлень без згоди користувача на емейл або телефонні номери від постачальників. Заборона не стосується повідомлень про змінення умов надання послуг тощо. 

8. Визначена процедура вирішення спорів між постачальниками і споживачами

Стаття 123 Закону детально регламентує позасудову процедуру вирішення спорів. Звернутися зі скаргою можна буде не лише до постачальника послуг, але і до регуляторного органу. Врегулювання спору здійснюється уповноваженою посадовою особою регуляторного органу не довше 2-х місяців. Зручно, що інформація про результати розгляду спорів має бути оприлюднена на Електронній регуляторній платформі (без зазначення персональних даних). 

Звертаємо увагу, що згідно ч. 4 ст. 104 Закону позасудовий розгляд спорів є правом кінцевого користувача, а не обов’язком. 

9. Штрафні санкції за порушення прав кінцевих користувачів

Законом визначено такі види відповідальності постачальника перед користувачем за:

— неналежне надання або ненадання послуг — у розмірі оплаченої вартості ненаданих послуг + штраф в розмірі 25% вартості послуг;

— безпідставне відключення обладнання — у розмірі абонентної плати за весь період відключення;

— безпідставне скорочення/зміна переліку послуг — у розмірі абонентної плати за 1 місяць;

— за ігнорування заявки про пошкодження мережі (понад 5 діб) постачальник сплачує споживачу штраф у розмірі 25% добової абонентної плати за кожну добу перевищення + абонентна плата за весь період пошкодження не нараховується.

10. Запуск Електронної регуляторної платформи

Законом передбачено створення онлайн-платформи, що буде містити інформацію про всіх ліцензованих постачальників послуг і за допомогою якої кінцевий користувач зможе звернутися до регуляторного органу зі скаргою. 

Звісно, це далеко не всі положення Закону «Про електронні комунікації», однак, на мою думку, найсуттєвіші для кінцевого споживача. Загалом, не враховуючи складність та нагромадженість Закону, зазначу про позитивне спрямування правового регулювання створення сучасних умов для отримання електронних комунікаційних послуг в Україні.

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ