КИЇВ — 27 листопада 2020 року. З 5 листопада в базі даних ЄСПЛ став доступним український інтерфейс. Ми не обмежуємося інформацією із соцмереж, тому дізналися більше про новацію, її користь для правників і не юристів та навіть про плани на майбутні досягнення Мін’юсту від Івана Ліщини, заступника Міністра юстиції України — Уповноваженого в справах ЄСПЛ.

Спеціальний матеріал для «НВ.Бізнес».

— Час, коли виникла ідея розробки українського інтерфейсу HUDOC, можна визначити до години. 10 грудня 2016 року я оприлюднив пост на сторінці Facebook про те, що днем раніше домовився з відділом публікацій ЄСПЛ щодо початку розробки інтерфейсу. Пам’ятаю, що ідею мені підкинув Павло Пушкар, керівник відділу в Секретаріаті Комітету Міністрів РЄ. З ним ми знайомі з 2002 року, коли ще молодими юристами одночасно почали працювати в Секретаріаті ЄСПЛ. Під час перерви засідання КМРЄ щодо виконання Україною рішень ЄСПЛ він підказав мені переглянути турецьку та російську версії й подумати над підготовкою української.

Я завітав на сайт HUDOC, і дійсно, поруч з офіційними мовами (англійською та французькою) знайшов турецьку та російську. «Так, стоп, — думаю. — А ми? Чому немає української мови?». Я пішов до ЄСПЛ шукати відповідального за HUDOC практично під гаслом: «А де тут у вас іномовні версії HUDOC роздають?». Знайшов управління публікацій, голова якого (п. Leif Berg) сказав, що вони на той час розробляли грузинську та іспанську версії і готувалися розробляти ще якусь. Мовляв, якщо ми хочемо потрапити до пайплайн, треба докласти зусиль. 

З цього почалася довга чотирирічна дорога до українського інтерфейсу HUDOC. Десь наприкінці 2017 року з Секретаріатом уповноваженого з ЄСПЛ вперше зв’язалося управління публікацій і запропонувало підготувати український переклад термінів, які використовуються в HUDOC. Це був перший з багатьох таких запитів і старт великої кропіткої роботи.

Потім з’ясувалося, що між HUDOC та Секретаріатом уповноваженого немає прямого зв’язку щодо публікації автентичних перекладів рішень ЄСПЛ, які готує Секретаріат. Тобто в HUDOC є переклади рішень українською, що готувалися на замовлення самого Суду та РЄ, підготовлені правозахисниками. Та навіть деякі переклади Секретаріату, які брались з сайту Ради, Ліги та з хтозна-де. Зараз ми встановили чіткий порядок взаємодії, коли підготовлені Секретаріатом переклади одразу йдуть до HUDOC на публікацію.

Чим вона корисна?

Український закон вимагає від суддів застосовувати практику ЄСПЛ як «джерело права». Тому швидкий і зручний доступ до цієї практики є конче необхідним. До цього поодинокі переклади рішень ЄСПЛ можна було знайти на сайтах Верховної Ради, в Лізі та інших аналогічних системах. На сайті Мін’юсту вони теж є, та пошук ними доволі незручний.

Складність з доступом до тексту рішень ЄСПЛ призводила до того, що окремі цитати з різних рішень кочували українською судовою практикою й цитувалися суддями бездумно. Доходило до того, що, як розповідала суддя ЄСПЛ від України Ганна Юдківська, на заході, присвяченому відкриттю української версії HUDOC, суди відтворювали у своїх рішеннях вигадані «цитати» ЄСПЛ, які цей суд ніколи не писав.

HUDOC — це офіційна пошукова система ЄСПЛ. Ми вже бачили рішення українських судів, в яких судді прямо посилалися на неї, як на джерело текстів рішень ЄСПЛ. І це абсолютно правильний підхід. HUDOC українською полегшить доступ суддям і практикуючим юристам до рішень ЄСПЛ, а наповнення його автентичними перекладами рішень щодо України покращить розуміння практики ЄСПЛ та її застосування в Україні.

Як нею користуватися?

HUDOC — система досить проста в застосуванні. Вона дозволяє як пошук реквізитами (назва рішення, номер справи, категорії рішень, статті Європейської конвенції, що розглядались у рішенні, країною-відповідачем, суддями, що брали участь тощо), контекстний пошук за словами чи фразами в рішенні, пошук за ключовими словами та ін. Достатньо зайти на сайт, вибрати українську та користуватись системою.

Які плани в Мін’юсту далі? 

Роботи попереду ще багато. Зокрема: повноцінний запуск роботи Урядової комісії з виконання рішень ЄСПЛ, реформування механізму регресних позовів із рішення Суду (який на сьогодні практично «мертвий»), налагодження ефективної взаємодії з парламентським підкомітетом з виконання рішень та багато іншого.