Указ про залучення білоруських IT-фахівців: про що та навіщо?

2020-10-07

КИЇВ — 07 жовтня 2020 року. 4 жовтня Президент України підписав Указ № 420/2020 «Про деякі заходи щодо залучення підприємців, висококваліфікованих фахівців, які є громадянами Республіки Білорусь». Документ опублікований на сайті глави держави. Що ним передбачено та що це означає, розповів Сергій Ніжинський, Голова Комітету з міграційного права.

— Основною метою Указу Президента є створення простих та легких умов для білоруських підприємців та ІТ-спеціалістів для переїзду в Україну.

Внаслідок відсутності доступу до мережі Інтернет лише за 3 дні Білорусь втратила понад 141 млн дол. ВВП. Деякі білоруські ІТ-компанії не отримали 50% доходів і зазнали на світовому ринку безповоротних репутаційних втрат.

Президент України Володимир Зеленський підписав Указ, яким доручив уряду:

1. Продовжити термін перебування в Україні з 90 до 180 днів протягом року для громадян Республіки Білорусь (підприємців, ІТ-шників).

2. Скоротити терміни отримання посвідок на тимчасове проживання для громадян Республіки Білорусь — ІТ-шників, підприємців та членів їх сімей без необхідності виїзду за межі України.

3. До 5 днів скоротити термін видачі дозволу на працевлаштування.

4. Спростити реєстрацію ФОП для таких осіб.

5. Забезпечити роботу контакт-центру та веб-сайту з усією необхідною інформацією.

Міністерство цифрової трансформації вже підсилює ІТ-market і демонструє, що таке боротьба в турнірі «трудова міграція».

Саме наявність спрощених процедур та сприятливого клімату є запорукою бізнесу.

Однак, на мій погляд, провідні економічні асоціації, палати та бізнес-кола спільно з Мінекономрозвитку повинні були також розширити коло суб’єктів, які потребують спрощеної процедури!

Центр зайнятості, який на початку року було передано Міністерству економічного розвитку, а зараз знову повертається в Мінсоцполітики, повинен ставити за мету прозорість отримання посвідок на постійне проживання та стимулювання «білих» роботодавців до залучення трудових мігрантів.

Так, відповідно до Положення ДМС України від 2019 року, ДМС України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), зокрема протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Тому наявність більшого кола суб’єктів в Україні, мета яких — перевести, навіть дистанційно, свої офіси на обслуговування, стає можливістю кардинально швидкої інноваційної економіки, яку всі пророкують для України.

Ми всі знаємо, що більшість трудових мігрантів звертається до посередників з працевлаштування за кордон, тому наявність державних сайтів та онлайн самообслуговування є мінімальним з погляду нелегальної міграції, а ІТ-галузь — найнебезпечнішою, адже немає контакту з людиною, а тільки сервісом онлайн.

З одного боку, наявність візи D як трудової/робочої візи — це лише половина успіху.

Ключовим сервісом є протягом 30 днів після отримання посвідки на проживання реєстрація цього місця. Україна вже запозичує досвід сусідів, створюючи парк високих технологій. В Білорусії зареєстровані в парку компанії та індивідуальні підприємці можуть користуватися наданими їм преференціями незалежно від місця розташування їх білоруського офісу.

На території парку діють положення білоруського декрету, яким до 1 січня 2049 року резиденти парку звільнені від більшості податків, зокрема і податок на прибуток.

Завдяки цьому у 2019 році частка білоруського ІТ-сектору забезпечила половину приросту ВВП Білорусі. Експорт ІТ-послуг за 2017 — 2019 роки виріс у 2,4 рази.

Зростання обсягу виробництва за перше півріччя 2019 року становило 165%, а загальний експорт послуг резидентів парку за 2019 рік перевищив 2 млрд дол. 

Для порівняння: в Україні експорт IT-послуг у 2019 році становив 4,17 млрд дол.

У липні 2020 року в Білорусі кількість резидентів парку зросла до 886 компаній, у яких працює близько 63 тис. осіб. Для порівняння: в Україні на початку 2020 року в ІТ-галузі працювало близько 190 тис. осіб.

Отже, виокремлене відношення до ІТ-галузі щодо інших професій зумовлене потребою потенційно швидкого наповнення бюджету від нових гравців ІТ-ринку та ситуаційним рішенням для сприятливого ІТ-клімату в Україні та, можливо, всього світу.

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ