Законопроєкт № 4101 або як зібрати додаткові податки під час карантину

2020-09-17

КИЇВ — 17 вересня 2020 року. Кабмін вніс до Верховної Ради України проєкт змін до Податкового кодексу України. Про ризики остаточного знищення життєдіяльності бізнесів, що містить документ, розповів Андрій Реун, член Асоціації правників України, партнер ЮГ LCF.

 Карантинні пряники в уряду, схоже, скінчилися, і для «стимулювання ділової активності суб’єктів господарювання» Кабмін вніс до парламенту законопроєкт № 4101 «Про внесення змін до Податкового кодексу та інші закони України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі — Законопроєкт 4101).

Проєкт Закону про Держбюджет-2021 передбачає суттєве збільшення фінансування на утримання держапарату, включаючи правоохоронні та податкові органи, а Законопроєкт 4101, схоже, стане одним із інструментів збору такого збільшеного фінансування.

Про основні новели законопроєкту

1. Скасування мораторію на податкові перевірки

Мораторій на документальні та фактичні податкові перевірки припиниться з датою вступу в силу Закону.

Перевірки, які відповідно до плану-графіка перевірок повинні були початися в період з 18.03.2020 р. до вступу в силу Закону, але не почалися, автоматично виключаються з плану-графіка перевірок на 2020 рік. Оновлений план повинен бути оприлюднений протягом 10 робочих днів після набрання чинності.

Перевірки, які почалися до 18.03.2020 р. і не були завершені, вважаються тимчасово припиненими до дати вступу в силу Закону.

Строк давності притягнення до відповідальності за податкові правопорушення продовжать свою течію з дати вступу в силу Закону (з 18.03.2020 р. перебіг строків давності призупинено у зв’язку з карантином).

2. Доступ податківців до банківської таємниці за наявності судового рішення про стягнення коштів з платника податків

Пропонується зобов’язати банки надавати на вимогу податківців у межах виконання рішення суду про стягнення коштів з платника податків інформації щодо стану рахунків, руху коштів і операцій на рахунках за конкретний проміжок часу, про залишок коштів на рахунках, а також інформацію про наявність договорів про зберігання цінностей або надання банківського сейфа. З одного боку, такі правила можуть розглядатися як правильні. Проте на практиці рішення судів не на користь податківців виконують «зі скрипом» і довго, а рішення «на свою користь» хочуть виконувати швидко. Виходить дисбаланс. Особливо у випадках, коли ВС скасує рішення апеляційного суду, а грошові кошти вже списані. Адже отримати списані кошти з бюджету — це той ще квест! Для справедливості варто було б, напевно, подумати про надання банками такої інформації лише на підставі остаточних рішень судів, які не підлягають подальшому оскарженню.

3. Стягнення коштів з платників податків без рішення суду

Податківцям хочуть дозволити стягувати без рішення суду грошові кошти з рахунків платників податків за задекларованими податковими зобов’язаннями.

Мотивують це тим, що зараз діють обмеження на такі дії у вигляді суми в розмірі 5 мільйонів гривень, несплати протягом 90 днів і відсутності заборгованості бюджету перед таким платником податків, а це довго і ставить платників податків в нерівні умови. Відповідно, пропонується всі ці «стримувальні фактори» виключити з Податкового кодексу.

При цьому немає ні слова про те, що платник податків міг і помилитися, задекларувавши до сплати велику суму, і має право на виправлення такої помилки. Зате в обґрунтуванні прийняття цієї норми чітко вказується на те, що самостійно задеклароване податкове зобов’язання не підлягає оскарженню.

4. Оскарження рішень про неприйняття таблиці даних платників ПДВ і відповідність їх ознакам ризиковості

Пропонується передбачити особливий порядок оскарження рішень про зупинення реєстрації податкових накладних, неприйняття таблиці даних і відповідність платників податків критеріям ризиковості.

Такі рішення будуть оскаржуватися шляхом подачі скарги до контролюючого органу і підлягають розгляду протягом 10 календарних днів у порядку, передбаченому Кабміном. При цьому термін розгляду такої скарги не може бути продовжений. А якщо вмотивоване рішення щодо скарги не буде відправлено платнику податків протягом 10-денного терміну, скарга буде вважатися задоволеною.

Враховуючи, що розгляд таких скарг передбачається здійснювати без участі представника Мінфіну, ймовірно, варто очікувати на зміни і в Порядку розгляду скарг, затверджений Постановою Кабміну від 11.12.2019 р. № 1165.

5. Обмеження на перенесення податкових збитків

Пропонується обмежити перенесення податкових збитків для цілей податку на прибуток підприємств терміном 5 років. Зараз такого обмеження немає.

Обмеження буде застосовуватися, починаючи з декларації щодо податку на прибуток підприємств за 2021 рік з урахуванням збитків, накопичених з 2016 року.

6. Відсотки за позиками/кредитами від нерезидентів можна буде ставити в податкові витрати тільки за фактом сплати

На сьогодні відсотки за будь-якими позиками/кредитами формують податкові витрати за фактом нарахування. Пропонується дозволити ставити відсотки щодо боргового фінансування від нерезидентів до податкових витрат лише за фактом сплати таких відсотків.

7. Агентські послуги нерезидентів будуть обкладатися податком з доходів нерезидентів незалежно від місця надання

Наразі агентські послуги, надані нерезидентами, оподатковуються на репатріацію (податок з прибутків нерезидентів) тільки при наданні таких послуг на території України, якщо інше не передбачено міжнародними конвенціями про уникнення подвійного оподаткування. Пропонується виключити місце надання агентських послуг і таким чином розповсюдити податок з доходів нерезидентів на агентські послуги, надані і на територіях інших країн.

8. Відсутність «компенсуючих» ПДВ зобов’язань бізнесу при форс-мажорі

Пропонується не вважати за постачання товарів і не вимагати від бізнесу нараховування «компенсуючих» ПДВ-зобов’язань, якщо основні виробничі/невиробничі засоби, с/г рослини, насадження, тварини платника податків ліквідуються через їх знищення чи зруйнування, загибель, забоєм у результаті дії обставин непереборної сили чи випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, а також у разі крадіжки.

9. Списання штрафів і пені за податковим боргом (але не для всіх)

Пропонується списати штрафи та пеню платникам податків, які мають податковий борг станом на 01.01.2020 р., не сплачений станом на 01.09.2020 р., за умови погашення такого боргу (без штрафів і пені) протягом 6 місяців після вступу в силу Закону.

Правило не поширюватиметься на: пеню за порушення порядку розрахунків в ЗЕД, борг щодо митних платежів; осіб, щодо яких є судові рішення про розстрочення/відстрочення зі стягнення податкового боргу; осіб, на яких поширюються процедури, визначені Кодексом України про процедури банкрутства, та деякі інші випадки.

10. Набуття чинності деяких положень Закону № 466 переноситься на 2021 р.

З найцікавіших новел варто звернути увагу на пропозицію залишити постійним представництвам нерезидентів право на застосування коефіцієнта 0,7 до доходів до кінця 2020 року.

Також формулювання термінів «доходи з джерелом походження з України» та перелік доходів нерезидентів, які підлягають оподаткуванню податком з доходів нерезидентів, будуть застосовуватися в попередніх редакціях до 2021 року.

Законопроєкт 4101 передбачає й інші важливі зміни, зокрема, збільшення ставок акцизного податку, зниження вартості транспортних засобів для цілей сплати транспортного податку, збільшення ставок акцизного податку на спирт і алкоголь, збільшення ставок екологічного податку та рентної плати, протидія ухиленням щодо сплати податку на нерухомість при передачі її за договором про управління майном, продовження терміну для списання заборгованості по ЄСВ для сплячих ФОП на 2 місяці, додаткові правила для сплати додаткового ЄСВ самозайнятими особами й інші.

Не зважаючи на те, що Законопроєкт 4101 передбачає і деякі позитивні зміни, очевидною є його спрямованість на оперативний збір додаткових податкових надходжень до бюджету. В умовах «карантинної» економіки наміри держави посилити податковий тиск на бізнес і населення замість підтримки навряд чи дадуть бізнесу додаткові стимули розвиватися і створювати нові або навіть зберігати вже створені робочі місця. Тому концепція відкладеного оподаткування у вигляді податку на виведений капітал представляється актуальною як ніколи.

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ