«Аліменти» на житлово-комунальні послуги: у пошуках каверзи

2020-06-26

КИЇВ – 26 червня 2020 року. Нещодавнім законопроєктом про погашення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг пропонується фактично прирівняти борги за житлово-комунальні послуги до… аліментів. Історію про такі потенційні новації розглянув Андрій Авторгов, приватний виконавець, к.ю.н, голова підкомітету виконавчого провадження Комітету конкурсного права Асоціації правників України.

Спеціальний матеріал для The Page.

— 9 червня у Верховній Раді України було зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку погашення заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг» 3613.

Його суть зводиться до внесення змін до Законів України «Про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг»; «Про судовий збір» та «Про виконавче провадження».

Що пропонується?

Зокрема, ним пропонується вдосконалити процедуру реструктуризації заборгованості за боргами ЖКГ, звільнити позивачів у справах про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг від сплати судового збору, а також фактично прирівняти борги за житлово-комунальні послуги до… аліментів.

А тут трохи детальніше..

Аліменти – це кошти на утримання певної особи (як правило, дитини), які присуджуються за рішенням суду від частини щомісячного доходу іншої особи, або ж твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст.51  Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Згідно з ч.3 ст.181 Сімейного Кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частин 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20/11/1989 pоку, яка ратифікована Постановою ВРУ № 789-ХІІ від 27/02/1991 pоку та набула чинності для України 27/09/1991 p., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Закон України «Про охорону дитинства», визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України та  ефективності внутрішньої політики держави.

І саме тому стягувачі аліментів перебувають у дещо привілейованому  становищі, у порівнянні з іншими стягувачами в процесі примусового виконання судових рішень.

Ще більше деталей

Так, у виконавчому провадженні існує визначена законодавством черговість задоволення вимог, у разі недостатності стягнутої суми для задоволення вимог всіх стягувачів. Стягувачі по аліментах, віднесені до другої черги, поступаються черговістю тільки стягувачу-заставодержателю.

На сьогодні ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що із заробітної плати, пенсії боржника, може бути утримано за виконавчими документами про стягнення аліментів до погашення заборгованості, до 50 її відсотків.

У разі відбування боржником покарання у вигляді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, відрахування  із заробітної плати може досягати навіть 70 відсотків.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один, два, або три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20, 30 та 50 відсотків відповідно, від суми заборгованості зі сплати аліментів.

Суми штрафів, стягнуті з боржника, перераховуються стягувачу.

Звичайно, у правовій державі, заходи виконання судових рішень у майнових справах, перш за все, мають бути направлені на майно боржника, а не на обмеження його прав.

Разом із тим, у країні, де частина економіки знаходиться в тіні, де заробітні плати платяться в «конвертах», де особа може володіти майном, яке підлягає державній реєстрації, проте його не реєструвати, де відповідальність за невиконання судового рішення є ілюзорною, такі обмеження є дієвим заходом, а іноді навіть єдиним дієвим заходом аби змусити боржника виконати судове рішення.

З огляду на це, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» від 07 грудня 2017 р. № 2234-VIII було внесені зміни до Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до зазначених змін, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців, до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, державний виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві:

1. Виїзду за межі України;

2. Керування транспортними засобами;

3. Користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;

4. Полювання.

Звертаю увагу, що зазначені обмеження можуть бути застосовані виключно до боржників, які мають заборгованість зі сплати аліментів.

Поширення ж таких заходів, як це пропонує за № 3613, на боржників за житлово-комунальними послугами є навряд чи обґрунтованим, з огляду на наступне:

По-перше, прирівнювати дитину, на яку стягуються аліменти, до юридичної особи-виконавця житлово-комунальних послуг – аморально.

По-друге, є аморальним надання будь-яких преференцій стягувачам по заборгованості за житлово комунальні послуги відносно таких категорій, як стягувачі за відшкодуванням збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, у зв’язку із втратою годувальника, тощо.

По-третє, рішення суду про стягнення аліментів є рішенням про стягнення періодичних платежів, на відміну від рішення про стягнення суми заборгованості за будь-якими договірними відносинами, в тому числі й тими, що складаються між виконавцями та споживачами комунальних послуг.

З огляду на це, пропоновані зміни щодо бездумного розповсюдження норм Закону України «Про виконавче провадження», в яких йдеться про стягнення аліментів на боржників-фізосіб з оплати житлово-комунальних послуг, є недоречними та шкідливими.

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ