Новини

Скасування подвійного оподаткування ЄСВ: що передбачено?

2020-05-22

КИЇВ — 22 травня 2020 року. На минулому тижні, 13 травня Парламент ухвалив законопроєкт про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (щодо усунення дискримінації за колом платників) №2166, який звільнив фізосіб-підприємців пенсійного віку та деякі категорії самозайнятих українців від сплати ЄСВ. Зміни детально проаналізував Василь Андрусяк, експерт Комітету АПУ з податкового та митного права, керівник практики податкового права АО «Моріс Ґруп».

— Законопроєкт №2166 (у разі підписання його Президентом) внесе до чинного Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (Закон) низку важливих змін:

1. Особи, які провадять незалежну професійну діяльність та одночасно є ФОПами в цих же галузях платитимуть ЄСВ за себе лише один раз і братимуться на облік як ФОПи з ознаками незалежної професійної діяльності;

2. ФОПи (в тому числі й спрощенці) та «незалежники», які мають основне місце роботи, звільняються від сплати ЄСВ за себе, якщо його заплатив роботодавець;

3. Податківці отримають доступ до персоніфікованих відомостей про зарплату застрахованих осіб за погодженням з Пенсійним фондом та фондами соцстрахування;

4. «Сплячим» ФОПам та «незалежникам» може бути прощена недоїмка та штрафні санкції за несплачене ЄСВ.

Перша зміна фактично виправляє колізію, яку вкінці 2019 року вирішив Верховний Суд. Так, Велика Палата ВС підтримала рішення КАС ВС у зразковій справі №520/3939/19 від 02.09.2019 року, в якій судовий експерт (тобто особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність), що водночас був зареєстрований як ФОП з КВЕД: 69.10 «Діяльність у сфері права» (основний), 74.90 «Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.», 66.21 «Оцінювання ризиків та завданої шкоди» звернувся до суду з оскарженням вимоги про сплату боргу (недоїмки) по ЄСВ, яка була отримана від податкового органу у зв’язку з тим, що останній вважав нібито експерт має щомісяця платити ЄСВ за себе як за особу, що провадить незалежну професійну діяльність, і окремо за себе як за ФОП.

Суд позивача підтримав і хоча зазначене судове рішення одразу набуло широкого розголосу під гаслом «Ні подвійному ЄСВ!» з тих мотивів, що це в корінь не правильно двічі стягувати ЄСВ з однієї особи, однак до цього судового рішення варто придивитися уважніше.

По-перше, суд встановив, що позивач, який уже був зазначений на обліку як ФОП, після отримання кваліфікації судового експерта  не подав контролюючому органу ще однієї заяви про взяття на облік. Натомість фіскали самостійно встановили позивачу як фізичній особі-підприємцю ознаку незалежної професійної діяльності. Верховний Суд зазначив, що самостійне встановлення ФОПу ознаки незалежної професійної діяльності контролюючим органом не узгоджується з нормами Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування №1162.

По-друге, суд зазначив, що приписи Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування №435 щодо обов’язку подання звіту «фізичною особою-підприємцем з ознакою незалежної професійної діяльності» не відповідають положенням Закону, де окремо визначені такі категорії як «фізична особа-підприємець» та «особа, яка провадить незалежну професійну діяльність», а не їхній мікс.

Враховуючи наведене, ВС дійшов висновку, що дії відповідача, який послуговувався підзаконними нормативно-правовими актами, які не відповідають вимогам Закону, не узгоджуються з принципом належного врядування. Існування нечіткого, суперечливого нормативного регулювання порушує принцип правової визначеності та, як наслідок, повторне нарахування ЄСВ є протиправним.

Тобто, Верховний Суд не вказав, що сплата ЄСВ окремо, як ФОП, та окремо, як особою, що провадить незалежну професійну діяльність, апріорі неможливо. Він просто звернув увагу на невідповідність підзаконних актів Закону і протиправність дій контролерів. Відтак, за умови внесення змін до Закону / підзаконних актів протистояння ФОП-незалежників та фіскальних органів могло б перейти до другого раунду.

Проте, законопроєкт 2166 урегульовує це питання соломоновим рішенням: прямо прописується, що ніякого подвійного ЄСВ не буде, але якщо фізична особа є одночасно і ФОПом, і провадить незалежну професійну діяльність, то вона буде обліковуватися в податковому органі як ФОП з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Хоча проти такого формулювання виступило Головне юридичне управління ВРУ, яке вказало, що воно не узгоджується із Податковим кодексом України, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а також підзаконними нормативно-правовими актами з питань обліку платників податків, платників єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування, якими не передбачено «фізичних осіб-підприємців з ознаками провадження незалежної професійної діяльності», ВР все ж проголосувала таку редакцію законопроєкту. Тому можемо очікувати на подальшу гармонізацію законодавства через супутні законопроєкти.

Знову ж, крокуючи в ногу з судовою практикою, законодавець вніс до Закону норму, за якою ФОПи й «незалежники», які мають основне місце роботи, звільняються від сплати ЄСВ за себе за ті місяці, за які роботодавцем було сплачено не менше мінімального ЄСВ.

Тобто, якщо адвокат працює в адвокатському об’єднанні, де отримує заробітну платню, на яку АО нараховує та сплачує ЄСВ та водночас цей адвокат зареєстрований підприємцем і окремо адвокатом як самозайнятою особою, то на практиці матимемо лише одне ЄСВ не нижче мінімального страхового внеску, яке сплачує об’єднання. Якщо ж з якихось причин роботодавець сплатив ЄСВ у розмірі меншому, ніж мінімальний страховий внесок, то така особа повинна буде сама собі визначити базу для нарахування ЄСВ, але вкластися в законодавчо-визначений діапазон між мінімальним та максимальним ЄСВ.

Нарешті, про найочікуванішу новацію – списання заборгованостей з ЄСВ. Тут, насправді, не все так радісно, адже «амністія» не торкається ФОПів, які обрали спрощену систему оподаткування. Тобто, всі єдинники залишились за бортом, вони все ж будуть вимушені сплатити недоїмки та штрафи. Пощастило лише ФОПам-загальносистемникам та особам, що провадять незалежну професійну діяльність. І то, не всім та не автоматично.

Так, до згаданих щасливців потрапляють лише ті, хто не отримував прибуток від їхньої діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО. Також, ці особи повинні подати протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності законопроєкту 2166 відповідні заяви:

— ФОПи-загальносистемники - заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності до держреєстратора за місцем знаходження реєстраційної справи та звітність з ЄСВ до податкової за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності законопроєктом 2166 (якщо така не подавалась);

— особи, які провадять незалежну професійну діяльність - до податкової, заяву про зняття з обліку та звітність з ЄСВ за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності законопроєктом 2166 (якщо така не подавалась).

Після отримання таких заяв, податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання недоїмки, штрафних санкцій і пені або відмовляє.

Підстав для відмови всього дві. Перша – це встановлення факту, що заявник в період з 1 січня 2017 по момент набрання чинності законопроєктом 2166 отримував дохід (при цьому з поточної редакції законопроєкту виходить, що неважливо в якому розмірі був цей дохід; тобто навіть якщо заявник отримав тисячу гривень доходу за увесь період з 2017 по сьогодні, то формально є підстава для цілковитої відмови).

А друга – це якщо суми недоїмки та штрафні санкції були самостійно сплачені платником або стягнуті в порядку, передбаченому Законом. Тобто виходить, що сумлінний платник, який попри відсутність доходу, все ж добросовісно погасив заборгованість з ЄСВ, опиняється в програші в порівнянні до недобросовісних платників, які жодних відрахувань не здійснювали, а зараз зможуть списати всі свої борги.

В ситуації, якщо платник погасив частину недоїмки та штрафів/пені та/або такі суми були стягнуті в порядку, передбаченому Законом, податківці приймають рішення про списання суми недоїмки та штрафних санкцій/пені в частині, що залишилася несплаченою.

А для тих добросовісних платників, які сподіваються повернути свої кошти від держави, наведемо повністю останній абзац пункту 915, який вносить до Закону законопроєкт 2166: «Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до цього Закону, не підлягають поверненню».