Карантинні хроніки: спеціальний випуск. Перший тиждень очима судді Верховного Суду. Олена Кібенко

2020-03-25

КИЇВ – 25 березня 2020 року. Карантин. День сьомий. Самоізольовані відповідально зосередилися на роботі з дому. Капітани юрбізу вправно втримують кораблі фірм на плаву під парусом непереможної впевненості та стійкості. Сьогодні ж наш фокус плавно переміщується до Великої Палати Верховного Суду. Слово надається судді ВП ВС, Олені Кібенко.

«Світ ніколи вже не буде таким, як раніше. Але шкодувати та сумувати за тим, що було, – дуже небезпечно. Все, що відбувається, слід сприймати, як нові можливості для розвитку»

Карантин, 1 тиждень потому. Враження Олени

Виникла ситуація певної правової невизначеності. Одним із ключових питань, яке постало перед суддями  «чи проводити призначені відкриті засідання».

З чим виникли складнощі: на роботу судів карантин не поширюється, тобто, вони мають працювати у звичайному режимі. Водночас  є ціла низка обмежень. Наприклад, якщо транспортний рух обмежений, то як добиратися до суду  і сторонам, і працівникам, якщо немає власного авто?

Дивувала реакція деяких активних користувачів соціальних мереж, які вимагали від керівництва Верховного Суду якихось термінових адміністративних заходів, не розуміючи що, голова суду не може втручатися в процесуальні питання. Якщо справа розглядається колегію, то саме вона має вирішити, що робити – проводити засідання чи відкласти з урахуванням всіх обставин. Не може бути у такій ситуації єдиного універсального рішення, тим паче на рівні керівництва.

Так, наприклад, Велика Палата вирішила все ж таки провести засідання 16 березня. Оскільки на цей день була призначена резонансна справа зі значною кількістю учасників, ми спеціально виділили цей день повністю під одну справу (зазвичай ми на понеділок не призначаємо засідання). Відбулася доволі запекла дискусія з цього приводу, навіть провели голосування та вирішили все ж таки слухати справу. Ба більше  перейшли з режиму закритого засідання у відкрите, враховуючи резонанс, увагу преси та низку інших обставин. Чи було це правильно, враховуючи, що під час карантину в приміщенні близько 10 годин знаходилося разом понад 50 осіб?

Увечері того ж дня з’явилися рекомендації Ради суддів: як працювати судам в режимі карантину. Та і вони викликали певні запитання. Так, Рада рекомендувала обмежити доступ на засідання осіб, що не є учасниками справи. Що означає обмежити?  Чи може вважатися відкритим засідання, куди не пускають осіб, які не є учасниками? Чи не є це порушенням?

Окремі складнощі викликала відсутність у процесуальному законодавстві жодних норм, які б врегульовували таку ситуацію. Суди не можуть на власний розсуд вирішити процесуальні питання, зокрема, зупинення провадження через карантин. Тож поки що відкладені засідання просто переносяться на іншу дату без зупинення провадження.

Перша реакція на форс-мажор

Певне здивування  не очікувала від виконавчої влади такого кардинального рішення. Потім дратувала невизначеність ситуації з відкритими засіданнями. Спочатку планували частину справ все ж таки розглядати, зокрема ті, які мали проводитись у режимі відеоконференцій, потім відмовилися від цього. Бо особа, наприклад, не прийде до нас у засідання, але буде змушена фізично бути присутньою в іншому суді. При цьому, наражаючи на небезпеку і себе, і працівників того суду.

А, взагалі, я інтроверт  тож для мене, чим менше усного спілкування, тим краще. Моя продуктивність та ефективність від цього лише зростає. Тому сказати, що режим карантину мені не подобається – взагалі не можу. Так, наприклад, багато заходів було призначено на березень і, чесно кажучи, я з полегшенням зітхнула, коли дізналася, що вони не відбудуться. Є можливість більше попрацювати зі справами та судовою аналітикою.

Реакція колег на форс-мажор

Всі реагують по-різному: хтось не вірить у серйозність ситуації, хтось трохи панікує. На  останньому засіданні декілька суддів були у масках, інші не вдягали.

Перші кроки

Телефонували учасникам справи щодо відкладення засідань. Потім вирішували питання термінового забезпечення працівників засобами захисту: маски, рукавички, дезінфектори.

Перші дні всі забезпечували себе та працівників офісу засобами захисту самостійно. Трохи згодом здійснили закупівлі централізовано. Потім, офісом намагалися визначити найкращий механізм організації роботи  працівники мали змогу обрати кілька опцій  піти у відпустку, працювати дистанційно, працювати позмінно.

Вирішили, що на робочому місці протягом робочого дня має бути хоча б один працівник офісу. На цю почесну роль обрали помічницю з автівкою, бо вона може добиратися самостійно, їй не потрібна розвозка (яку суд також забезпечує для працівників, які не перейшов на «дистанційку»).

Дистанційний формат vs контроль. Про умови роботи та рівень комфорту

Для тих працівників, хто перейшов на дистанційну роботу, керівником апарату було затверджено форму щоденного звіту який заповнюється працівником та перевіряється безпосереднім керівником. Працюючи в такому режимі відчуваю себе абсолютно комфортно – ми розглядаємо справи три дні поспіль. Це означає, що суддя у ці дні фізично не перебуває разом зі своїм офісом, тож будь-яке спілкування з працівниками офісу все одно відбувається переважно он-лайн.

Щодо роботи суддів - перший тиждень ВП ВС вже майже не розглядала справи у відкритих засіданнях, але ще збиралася разом для розгляду справ письмового провадження.  Зараз вирішили розглядати і їх дистанційно. В принципі для цього не потрібно було багато зусиль, адже матеріали справ у нас скануються з самого початку, є електронна пошта, спільні чати. Тобто перехід на дистанційну роботу не вимагав якихось суттєвих змін чи запровадження нових технологій.

Трохи незручно, що немає віддаленого доступу до всіх ресурсів ВС, наприклад, того ж діловодства (програма через яку ми отримуємо справи шляхом авто розподілу, за допомогою цієї програми судді завантажують судові рішення до реєстру, в програмі відбувається підписання ЕЦП всіх документів).

Втім, навіть віддалений доступ до програми діловодства не вирішив би усіх проблем  адже кодексами все ще передбачена необхідність підпису паперових документів поряд із підписанням їх ЕЦП. Тобто, щоб підписати документи все одно треба їхати до суду. Для зменшення контактів між людьми було трохи змінено порядок підписання суддями документів.

Карантин & цікаві кейси

На останнє відкрите засідання прийшла особа в темних окулярах, з обличчям, замотаним шарфом і в чорних рукавичках. Виникло питання, чи допускати таку особу на засідання, втім, вирішили, що не будемо занадто прискіпливо ставитися до незвичної екіпіровки, враховуючи рекомендації щодо захисту обличчя та рук при карантині. 

Пріоритет уваги 

На максимально ефективному використанні часу, який звільнився через певні обмеження.

Релігія & магічний девіз на період карантину для колег

«Можливість повноцінно працювати, коли інші сидять вдома на карантині  це величезний дарунок від суспільства, яким не слід нехтувати».

Що далі: ситуація за рік — прогноз від Олени Кібенко

Сподіваюсь, що це стане поштовхом для подальшої діджиталізації судів, зокрема розвитку електронного суду. Бо якщо б зараз був електронний суд, то багатьох проблем можна було б уникнути.

Мить серйозної інформативності. Звернення до читачів

Світ ніколи вже не буде таким як раніше. Але шкодувати та сумувати за тим, що було,  дуже небезпечно. Все, що відбувається, слід сприймати, як нові можливості для розвитку.

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ