Василь Андрусяк: Податковий футуризм — розповідь про головне

2019-10-07

КИЇВ — 07 жовтня 2019 року. Василь Андрусяк, Керівник практики податкового права MORIS GROUP та його розповідь про неминучу діджиталізацію податкової сфери.

Настають темні часи для податкових консультантів

Результати досліджень Оксфордського університету стверджують, що в перспективі 10-20 років роботи/комп’ютери замінять велику кількість професій. Зокрема в зоні ризику – бухгалтер, юрисконсульт, кошторисник, банківський працівник.

Університет сингулярності також погоджується з такими прогнозами і податкових консультантів розміщує на початку графіка зникнення професій.

Головними лейтмотивами звучать фрази про те, що програмне забезпечення дозволяє вести бухоблік, проводити аудит та формувати кошторис без залучення відповідних спеціалістів, відповіді на основні питання можна знайти онлайн не величезній кількості ресурсів в розділі «запитання-відповіді», банківське обслуговування доступне на відстані без необхідності виходити з дому і взагалі комп’ютер буде краще знати, чи є пільги з того чи іншого податку і скільки треба платити в кожному випадку. Та й часу на ознайомлення зі змінами йому треба менше, просто загрузив у базу новий закон і готово.

Спротив не має сенсу

Незгодні з перевагами машин мають ряд контраргументів – подача паперів, облік готівки, проведення перевірок.

Папір. Шкода для довкілля – уже достатній аргумент проти використання паперу, а створення електронних кабінетів, використання цифрових підписів, поширення документообороту і державний курс на діджиталізацію неминуче приведуть до відходу від використання паперових носіїв, а тримати кваліфіковану людину для їхнього носіння – нонсенс.

Готівка. В Україні доволі істотний обіг готівкових коштів, про які комп’ютер нічого не буде знати і не облікує! Справедливо і щодо людей, тому не аргумент. Комп’ютер не зможе задніми числами при потребі сформувати чи переробити прибуткові/видаткові касові ордери, щоб залатати певні діри! Так, але це вже на межі фолу, якщо робити все належним чином, то і потреби такої не виникне. А хто підкаже про перекидки готівки між фізособами через безпроцентні позики, які досягають мільйонів гривень і за які нікому нічого не буде? Є нюанс, та його краще вирішити за прикладом Китаю – просто витіснити паперові гроші. Сьогодні оплата вуличним музикантам в Китаї відбувається шляхом сканування QR-коду. За готівку в абсолютній більшості закладів купити нічого не можна, тому практично ніхто не носить її з собою. І такий перехід відбувся приблизно за 3 роки реформ, так що й готівковий блок не виграє конкуренцію для людей.

Перевірки. Діалог з інспектором під час перевірки може дати дуже позитивний наслідок на результат! Комп’ютеризація – процес обопільний, не буде кому приходити, то й не буде з ким говорити. Онлайн подача документів, онлайн перевірка і крапка.

Раунд за машинами.

Чи справді все так погано?

Категоричне ні. Автоматизація в основному починається там, де люди займаються механічною монотонною працею. Сфери ж, яким властива інтелектуальна та творча складова, залишаться і надалі цариною людей. Податки – креативні? Давайте проаналізуємо на базі існуючих доктрин в податковій сфері.

Ділова мета. Тільки витрати, понесені в межах господарської діяльності дають право на податкові вирахування (зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток та кредит з ПДВ). Хто встановлюватиме ділову мету – людина, оскільки цей процес потребує інтелектуальної складової.

Превалювання суті над формою. Не важливо, що написано в документах, важливо – яка операція фактично була здійснена. Навчити комп’ютер встановлювати правову природу правочину – не просте завдання, тим більше з урахуванням заданої парадигми відносин і спрямованості операції (наприклад система блокування зупиняє податкові накладні підприємства, підприємство мусить здійснити передоплату за товар, щоб не зупинилась робота, тому замість авансу кидає поворотну фінансову допомогу з подальшим зарахуванням в рахунок погашення боргу по поставці; форма – одна, суть – інша, але чи є порушення?)

Нові виклики

Розвиток суспільних правовідносин зумовлює необхідність розвивати і податкові інститути. В межах України, для прикладу, можна згадати різні етапи боротьби зі схемним податковим кредитом (введення СЕА ПДВ, запровадження СМКОР). Для світової спільноти – справедливий поділ податкового пирога через запровадження плану боротьби з розмиванням податкової бази BEPS). Останні ж роки виявили нове глобальне питання, над яким трудяться кращі спеціалісти зі всього світу – оподаткування цифрової економіки.

Що це таке?

Не будемо претендувати на надання визначення самому терміну «цифрова економіка», а поглянемо на його особливу рису, відмінну від звичайної економіки – це відсутність реальної фізичної присутності в місці, де здійснюється діяльність. Наприклад Google і Facebook фізично не знаходяться в Україні, але їхніми послугами, в тому числі платними, українці активно користуються.

В чому проблема?

Проблема в тому, що з доходів, які отримують ті ж самі Google та Facebook, наприклад за рекламу, жодних податків в Україні не платиться. Хоча споживачами можуть бути ті ж українці, на яких реклама таргетована. І виходить несправедливість – місцеві компанії, які, для прикладу, надають послуги з розміщення реклами в соцмережах, на сайтах і т.д. платять ПДВ і податок на прибуток, а іноземні корпорації – ні. Відтак останні получають відчутну конкурентну перевагу і можуть суттєво здешевити свої послуги в порівнянні з місцевими постачальниками.

Як її вирішити?

На сьогодні поки немає «правильного» рішення як справедливо оподатковувати цифрову діяльність. Ряд країн (Франція, Індія, Австралія) самостійно ввели прямі/непрямі податки для діджитал бізнесу, опираючись основним чином на концепцію цифрового постійного представництва. Тобто якщо іноземна компанія (наприклад Facebook) має певну кількість користувачів в Україні, надає рекламні послуги для користувачів з України, то фактично вона саме тут здійснює свою діяльність (хоча і віртуально), а відтак потрібно вважати, що в неї тут розташоване постійне представництво, тільки цифрове.

Однак такі заходи далеко не панацея і всіх питань вони не вирішують, тому на даний час фахівці ОЕСР напрацьовують спільну позицію, яка в подальшому, як і план BEPS, могла б бути імплементована всіма державами і питання оподаткування звелося б до якогось спільного знаменника.

Підсумок

Як показує зачеплена проблематика – невирішених питань вдосталь, а якщо згадаємо ще й оподаткування криптовалюти та інших видів цифрових активів, то роботи не початий край. Комп’ютер сам собі не створить правил оподаткування, тим більше не заставить всі країни дотримуватись їх.

Нові проблеми – це завжди пошук нових рішень, а нові рішення вимагають нових підходів, креативу. Таким чином, на мою думку, податковим консультантам України та й світу загалом не варто боятись втратити роботу в найближчі 10-20 років. Навпаки, перед нами зараз стоять виклики, на які потрібно відповідати проявивши найкращі свої знання та вміння, адже одиниці й нулі не сплять.

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ