Найтепліший початок осені: підсумки V Південноукраїнського форуму

2019-09-06

ОДЕСА — 06 вересня 2019 року. Початок осені відзначився для правників гучною подією: ювілейний V Південноукраїнський форум був присвячений обговоренню актуальних питань функціонування інституту адвокатури та практичних аспектів у галузі морського права та міжнародної торгівлі.

Відкрила захід Світлана Сергєєва, Голова Відділення АПУ в Одеській області:

«Особисто для мене це свято, адже 5 років тому, коли ми готували перший форум, я і не уявляла, що це стане чудовою щорічною традицією. Тепер я впевнена: буде і VI, і VII, і навіть С Форум!».

Йосип Бронз, Голова Ради адвокатів Одеської області, висловив свої думки щодо поточної ситуації та останніх подій на теренах України:

«Ми живемо у часи великих очікувань, коли можуть бути прийняті будь-які рішення. Не знаю, чи справдяться наші сподівання, та без них жити не можна. Наразі нова влада взялася за перебудову, тож нам є на що сподіватися та про що говорити».

Зокрема, він зосередив увагу на питанні скасування адвокатської монополії:

«Монополія неминуча. Розум скаже своє слово, і адвокати будуть наділені цим правом — одноособово представляти інтереси підзахисних. Ми ведемо роботу щодо ліквідації обов’язковості бути адвокатом задля можливості надавати юридичні послуги».

Денис Бугай, Президент Асоціації правників України, зазначив:

«Ми щодня намагаємося вплинути на державотворчі процеси та поспілкуватися з владою щодо реформ. Зокрема, на днях ми виступили з відкритою заявою щодо скасування адвокатської монополії та звернулися до Уряду з вимогою організувати обговорення законодавчих ініціатив за участі зацікавлених сторін, європейських експертів та представників правничої спільноти. Ми, звісно, сподіваємося, що зміни будуть, але демократія передбачає дискусію, а не рішення у темній кімнаті без обговорення».

Наталія Петрова, заступниця керівника Програми USAID «Нове правосуддя», розповіла детальніше про Програму і зазначила, що її метою є сприяння уряду України в успішному завершенні судової реформи:

«Сама по собі вона нічого не дасть. Тож я наголошую на необхідності реформування і адвокатури, і прокуратури, і юридичної освіти. Уявіть: лише 20% студентів отримують якісну освіту та готові до звершень».

Пані Петрова наголосила на нагальній необхідності єдності:

«Спочатку студент має отримати якісну освіту, а потім вже обирати — прокурор він, адвокат чи суддя. Ми маємо єдину суспільну місію. І учні з першого дня мають нею володіти».

Довидас Віткаускас, керівник Проекту ЄС «Право-Justice», наголосив на необхідності децентралізації творення політики, зокрема за допомогою таких проектів. Він підкреслив: потрібно змінювати підхід до регулювання:

«Маємо робити більш розумну політику. Хотілося б очікувати на суттєво нові підходи — мова йде про підвищення якості регіональної координації. Це про потрібних людей для потрібних завдань, про єдність та ефективність».

Пан Віткаускас підкреслив: варто пам’ятати, що демократичний процес є доволі цікавим, адже ті, хто приймає закони, декілька років потому можуть стати об’єктами цих законів.

Перша сесія під модеруванням Дениса Бугая була присвячена обговоренню суддівської етики.

Ольга Шаповалова, начальниця відділу підготовки викладачів Національної школи суддів України, суддя ВСУ у відставці, проаналізувала дисциплінарну практику Вищої ради правосуддя за порушення норм суддівської етики:

«З урахуванням того, що дотримання правил етичної поведінки майже неможливо відокремити від професійних обов’язків судді, більшість дисциплінарних порушень, вчинених суддями, Вищою радою правосуддя, пов’язується з порушенням ними правил суддівської етики, зокрема, з допущенням поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя».

Єгор Краснов, суддя Верховного Суду, розповів про діяльність Комітету з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів та наголосив:

«Маємо пам’ятати, що головне завдання Ради суддів України — здійснювати заходи щодо забезпечення незалежності суддів. Тож бачимо нашу місію у питанні оновлення кодексу суддівської етики».

Вільям Т. Турман, суддя Суду США з питань банкрутства, округ штату Юта, член Комітету з питань кодексів поведінки Суддівської конференції США, поділився досвідом США із забезпечення дотримання правниками високого рівня професійної етики та взаємодії суддів, адвокатів і прокурорів:

«Для чого у нас існує суддівська етика? Суспільство сприймає судову систему та адвокатів як останній спосіб вирішення своїх проблем. І, безперечно, громадяни заслуговують мати судову систему, якій можуть довіряти. Тож будь-яка діяльність судді, яка порушує стандарти етики, підриває довіру як до системи, так і до рішень суддів — при цьому навіть не важливо, наскільки розумний суддя чи який він оратор».

Пан Турман озвучив 5 головних канонів суддівської етики США:

Канон 1. Суддя повинен підтримувати непідкупність, доброчесність та незалежність судової влади.

Канон 2. Уникати непорядності та навіть створення такого враження.

Канон 3. Суддя повинен виконувати обов’язки об’єктивно та старанно. Ніяких затримок у роботі.

Канон 4. Суддя може займатися позасуддівською діяльністю, яка не шкодить основній.

Канон 5. Має утримуватися від політичної діяльності.

Наостанок він дав головну, універсальну для всіх правників, пораду:

«Найкраще, що ми можемо зробити — слухати своє серце. Якщо внутрішній голос каже «ні» — слухайте його. У більшості випадків він не помиляється. Саме така поведінка викликає повагу та довіру оточуючих».

Зі спеціальною темою «Виклики суддівської етики — погляд судді та громадянського суспільства» виступили Анна Адамська-Галант, головна міжнародна експертка Проекту ЄС «Право-Justice», та Лукаш Боярскі, міжнародний експерт Проекту ЄС «Право-Justice».

Анна Адамська-Галант акцентувала  увагу на найважливішому, на її думку аспекті:

«Свобода мови та вираження для судів. Це актуальне питання для всіх нас — як Європи, так і особливо для України. У вас же постійна судова реформа!».

Вона зазначила: наразі необхідно розуміти, де закінчується політика, а де починаються політичні дебати для суддів та наголосила:

«Ніколи не ставте під сумнів свої свободи і незалежність».

Лукаш Боярскі виступив із доповіддю «Судовий спротив — етичні питання» та розповів про польський досвід з цього питання. «Загроза судовій системі — загроза правам і свободам громадян. Роль судової влади — це парадокс влади», — зазначив Боярскі.

Друга сесія під модеруванням Світлани Сергєєвої була присвячена обговоренню альтернативних способів вирішення спорів, зокрема медіації. Пані Сергєєва підкреслила, що у зв’язку з нещодавнім підписанням Сінгапурської конвенції це питання є надактуальним для України.

«Наразі в Україні ми звикли, що за наявності спору треба йти до суду. Необхідно поступово виховувати у суспільства культуру позасудового вирішення спорів».

Григорій Трипульський, керуючий партнер ЮКК «Де-Юре», говорив про медіацію: що це, навіщо необхідно та як застосовувати на практиці: «Медіація — це про мистецтво домовлятися».

Серед базових прийомів адвоката у медіації він виділив:

1. Виявлення інтересів замість визначення позиції/відносин.

2. Визначення аспектів, як емоційних, так і фактичних, що стосуються потенційних або реальних суперечок.

3. Допомога сторонам у зосередженні на їх довгострокових цілях та інтересах.

4. Заохочення вільного вираження ідей.

Експерт звернув особливу увагу: медіатор є куратором, який за допомогою спеціальних навичок направляє сторони до генерації правильного спільного рішення. У процесі пошуку рішень він лише спрямовує учасників за правильним вектором, а не пропонує прийняти рішення за них.

Про відмінність медіації від процесуального врегулювання спору за участю судді розповіла Лариса Швецова, членкиня Вищої ради правосуддя. Вона зазначила, що наразі процедура медіації є найбільш сприятливою, адже не всі судді бажають займатися процесуальним врегулюванням питань, а також підкреслила, що судової медіації наразі не існує взагалі.

Ще детальніше про медіацію та нюанси оформлення домовленостей, досягнутих за її результатами, розповіла Луіза Романадзе, президентка Української академії медіації:

«Сьогодні медіація як ніколи необхідна. Медіатор знає всі етапи, знає, як довести цей шалено гнучкий процес до WOW-ефекту. Можна назвати його роль безцінною, адже результат медіації неможливо передбачити. Кожного разу він не схожий на жодний з попередніх».

Та при цьому існують певні межі — тест на реальність, адже медіатор не пустить процес та сторони далі, якщо у цьому немає сенсу. Наостанок експертка додала:

«Краща гарантія забезпечення виконання домовленостей — дотримання принципів добровільності і самовизначення сторін».

Довидас Віткаускас розкрив секрети дружнього врегулювання спорів в адміністративному судочинстві, розповів основні аспекти про адмінмедіацію та її ефективність.

Про особливості виконання рішень арбітражних судів доповіла  Довіле Саткаускене, директорка Палати приставів Литви. Зокрема, вона зазначила, що попит на примусове виконання арбітражних рішень в Литві ще досить невисокий — з 2003 року приставам пред’явлено до виконання близько 120 рішень литовських і зарубіжних арбітражних судів.

За словами експерта, форма арбітражного рішення — одна з умов швидкості й успіху примусового виконання. Та у практиці приставів зустрічаються випадки, коли занадто вільна форма арбітражного рішення може викликати сумніви в автентичності рішення:

«Не всі арбітражні рішення завіряються печатками і містять інші реквізити установи. Більш формалізована форма рішення, за якою можна легко розпізнати арбітражний орган або ідентифікувати арбітра, який прийняв рішення, зробила б арбітражне рішення візуально більш переконливим».

Андрій Осіпов, адвокат, голова правління ПрАТ «Одеська кіностудія», експерт з питань місцевого самоврядування, правозахисник, на прикладі реальних кейсів довів, що юристи — найкращі топ-менеджери:

«Якщо юрист не публічний — його немає. Пам’ятайте: юридична освіта є однією з найкращих для побудови кар’єри топ-менеджера. Нам вже варто готуватися до того, що адвокат, може, все частіше буде займати керівні посади. Адвокати — це прекрасний матеріал для топ-менеджменту та політики».

Під модеруванням Максима Андрєєва, керуючого партнера ЮК AS Legal, третю сесію розпочав Максим Салій, адвокат. Він розповів про підводні камені у справі мера Одеси Геннадія Труханова, про те, чому інколи суспільство як допомагає захисту, так і шкодить, а також про помилки слідства і ключові маніпуляції. 

Оксана Дитинко, адвокатка, керуюча партнерка АО «Дитинко і Партнери», розповіла про захист публічних клієнтів у резонансних справах та про те, чому важливо вміти якісно працювати зі ЗМІ:

«Все, що ми робимо, впливає на формування суспільної думки. Це наша робота. Ми повинні усвідомлено впливати на цей процес. І пам’ятайте: не варто виправдовувати власні невдачі чужими успіхами».

Про конфліктний захист та шляхи перетворення противників на прихильників розповів Ігор Федоренко, адвокат, партнер AVERLEX:

«Ми живемо в інформаційному світі, тож для успіху будь-якої справи суттєве значення має медійний шлейф. Адже як думка суспільства залежить від справи, так і навпаки. Пам’ятайте: не може бути поганих запитань, можуть бути погані відповіді».

Експерт підкреслив: процесуальний та медійний напрями мають йти паралельно, на взаємному підґрунті:

«Це є надважливим для того, щоб ваша правда стала відома людям. Адже завжди простіше висвітлити, ніж виправдати».

Третя спеціальна доповідь була присвячена темі «Приватні виконавці — нові гравці на юридичному ринку». Валерій Притуляк, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області, розповів, хто це, надав чіткий портрет приватного виконавця, інструкцію звернення до ПВ та алгоритм його вибору.

Георгій Парфьонов, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області, пояснив, що відрізняє приватних та державних виконавців. За словами юриста, відмінності полягають у:

1. Якості комунікації — у приватних виконавців її рівень значно кращий.

2. Можливість мати помічника, що розширює можливості ПВ.

3. Приватники ведуть власну справу. Орендують офіс, відповідають за власну ефективність перед клієнтом.

4. Державні виконавці отримують фіксовану зарплатню з можливістю незначної винагороди. Заробіток приватників повністю залежить від суми поверненого боргу, тож вони орієнтовані на результат.

Останню сесію, присвячену обговоренню морського права та міжнародної торгівлі, модерував Олексій Ремесло, адвокат, асоційований партнер ЮФ Interlegal. Артем Волков, керівник практики морського права, адвокат ЮФ «АНК», виступив із темою: «Екологічний контроль суден в портах: останні зміни та case study» та дав декілька практичних рекомендацій, зокрема:

— У випадку затримання судна — негайно інформувати свій P&I Клуб та оформлювати лист протесту на адресу капітана порту й екологів.

— Спробувати звільнити судно на підставі гарантійного листа P&I Клубу або агента.

— У випадку оплати «штрафу» — подати нотіс про невизнання відповідальності, отримати підтвердження зарахування до бюджету та вимагати негайного звільнення.

Сергій Платонов, юрист практики морського права та міжнародної торгівлі ЮК Legrant, розповів про те, що необхідно враховувати перед поданням позову в арбітраж GAFTА.

Про перспективне регулювання інвестування в стратегічні об’єкти портової інфраструктури на українському та міжнародному досвіді розповів Віктор Сизоненко, адвокат, керівник Південноукраїнської філії Arzinger.

Зокрема, він зазначив, що стратегічні об’єкти портової інфраструктури — суто українська юридична категорія, аналоги якої відсутні навіть у близькій за наповненням законодавчій системі РФ:

«Є приклади застосування терміну Strategic Port, але це про інше».

Асоціація правників України щиро вдячна Проекту ЄС «Право-Justice», Програмi USAID «Нове правосуддя» та Раді суддів України, ЮК «АНК», ЮК AS Legal, ЮК Legrant, ЮК De Jure та ЮК «Юридичне бюро Сергєєвих», а також туристичному партнеру Adventure та інформаційним партнерам заходу EBA, Ліга:Закон, Dead Lawyers Society, Verdictum, Law&Events та Loйер за сприяння та підтримку в організації заходу!

З презентаціями доповідачів можна ознайомитися за посиланнями:

Лукаш Боярскі;

Артем Волков;

Довидас Віткаускас;

Єгор Краснов;

Андрій Осіпов;

Георгій Парфенов & Валерій Притуляк;

Сергій Платонов;

Довіле Саткаускене;

Віктор Сизоненко;

Григорій Трипульський;

Ігор Федоренко;

Ольга Шаповалова.

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ