Межі забезпечення таємниці слідства: як адвокату захищати клієнта

2019-08-13

КИЇВ  13 серпня 2019 року. Під час засідання Комітету АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права учасники обговорили проблематику цілеспрямованого обмеження прав адвокатів, нібито задля забезпечення таємниці досудового розлідування. 

Серед експертів: Олеся Рибакстарший детектив відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, Олександр Горобець, адвокат АО «Юскутум», Віра Левкосуддя Дніпровського районного суду м Києва та Артем Крикун-Труш, юрист DLA Piper.

Експерти обговорили хто саме зобов’язаний зберігати таємницю досудового розслідування, межі у забезпеченні слідчим та прокурором збереження таємниці розслідування та які нюанси  ст. 387 КК України, вплив ЗМІ на прийняття судового рішення.

Олександр Горобець підкреслив, що, використовуючи матеріали кримінального провадження при активному захисті прав підозрюваного, адвокату потрібно враховувати, що слідчий/прокурор може це розцінити як розголошення даних досудового слідства  аж до внесення даних в ЕРДР.

Олеся Рибак звернулася до законодавства, та пояснила які випадки вважаються розголошенням таємниці досудового розслідування та які діїї у разі їх виникнення необхідно здійснювати. Вона підкреслила, що «дійсно вичерпно, нажаль, норми КПК не регулюють це питання».

На думку Віри Левко не може бути відмовлено в наданні для ознайомлення матеріалів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру та правова кваліфікація кримінального правопорушення, а також застосування запобіжного заходу:

«Копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання та вручені підозрюваному також можуть бути надані в оригіналах і це ніяким чином не зможе зашкодити досудовому розслідуванню».

Щодо проблеми обмеження або відмовлення особі в наданні для ознайомлення матеріалів досудового розслідування шляхом винесення вмотивованої постанови, пані Левко підкреслила:

«Необхідно вносити зміни у ст. 303 КПК України, щоб надати можливість оскаржити таке рішення до слідчого судді. Крім того, особам, які поширюють інформацію про хід досудового розслідування слід дотримуватись презумпції невинуватості, яка є невід’ємною частиною права на справедливий судовий розгляд. Тому думки та свідчення щодо судового розгляду, який триває, можуть поширюватись, тільки якщо це не завдає шкоди презумпції невинуватості підозрюваного чи обвинуваченого».

Артем Крикун-Труш, у свою чергу, зазначив:

«Інститут відомостей досудового розслідування містить значну кількість оціночних понять, які розраховані на доброчесне правозастосування. Однак, практичні реалії є іншими. Наприклад, такий, потенційно ефективний інструмент захисту, як «ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення» з легкістю стає абсолютно недієвим. Тому що саме слідчий/прокурор на власний розсуд визначає, що таке «матеріали, ознайомлення з якими може зашкодити досудовому розслідуванню». У поєднанні з неможливістю оскаржити постанову про відмову у такому ознайомленні слідчому судді - це призвело до практики абсолютно невмотивованих процесуальних рішень. Тому вирішення цих практичних проблем вимагає втручання законодавця. Необхідно конкретизувати матеріали, до яких досутп не може бути обмежено (наприклад, які лягли в обгрунтування підозри, запобіжного захисту, кваліфікації злочину) та передбачити право оскаржувати постанови про відмову в ознайомленні з матеріалами до заверешення досудового розслідування».

Ми нагадуємо, що Асоціація правників України проводить онлайн-трансляції всіх засідань комітетів для членів регіональних відділень. Якщо Ви бажаєте отримати доступ до перегляду відео, будь ласка, надішліть посилання на Вашу сторінку в мережі «Фейсбук» на адресу електронної пошти: amaksimov@uba.ua.

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ