Заяви посадових осіб: погляд з позиції міжнародного права

2019-08-12

КИЇВ – 13 серпня 2019 року. За ініціативи Комітету з міжнародного права Асоціації правників України відбулося обговорення теми щодо декларацій державних службовців та їх впливу на розгляд справ у міжнародних судах та арбітражах у новому форматі.

Засідання проводилося у форматі вебінару англійською мовою.

Модератор заходу, Анна Буквич,  заступник Голови комітету з міжнародного права АПУ, кандидат юридичних наук підкреслила, що дане питання набуває більшої актуальності для України в умовах збройної агресії РФ та розгляду справ щодо цього питання у міжнародних інституціях. Вона зазначила, що існує значна кількість обставин, коли заява державного службовця може мати юридичну силу та створювати зобов’язання для держави.

«Сьогодні ми розглянули деякі з таких обставин на реальних прикладах. Цікавою також була сесія «case study» щодо застосування критеріїв ефективного контролю до території Донбасу. Варто відзначити формат проведення заходу у формі вебінару. Ми змогли залучити відомих юристів-практиків, які онлайн поділились своєю думкою щодо озвученого питання. Ми плануємо і надалі проводити заходи у формі вебінару, щоб залучити іноземних фахівців до дискусій на комітеті АПУ з міжнародного права», — коментує захід Анна Буквич.

Спікерами виступили:

Браян Котік, юрист Winston Strawn (Лондон, Великобританія); секретар арбіражних трибуналів; гостьовий лектор в Стокгольмському та Уппсальскому університетах (Швеція).

Пітер Різник, старший юрист Konrad Partners (Відень, Австрія), спеціалізується на міжнародному комерційному та інвестиційному арбітражі; арбітр.

Ольга Кучмієнко, Ph.D., адвокат, LL.M. в міжнародному інвестиційному арбітражі (Уппсала, Швеція). Також Ольга представила публіці інтерв'ю з експертом Олекснадром Марусяком щодо зміни позиції Міжнародного кримінального суду щодо ситуації на Донбасі протягом 2016-2019 років.

Браян Котік у своїй доповіді визначив поняття «декларації» публічних осіб, а також навів приклади з останньої практики міжнародного права, які є корисними у визначенні та кваліфікації даного явища. Браян зупинився детальніше на заявах політиків в Венесуалі та їх значенні для арбітражу, а також на відомому інвестиційному спорі Vatenfal v Germany. Пан Котік розкрив базові фактичні обставини справи: шведський інвестор (енергетична компанія) ініціював інвестиційний спір проти Німеччини, що виник внаслідок відмови Німеччини від ядерної енергетики в 2011 році. Також експерт розповів про те, як були оцінені деякі вислови політиків задля вирішення справи, на які звертали увагу сторони та арбітри у вказаному спорі.

Пітер Різник зробив короткий огляд міжнародних спорів України проти Росії, а також надав свої коментарі щодо впливу слів публічних осіб на хід спорів залежно від категорії спору. Так, він підкреслив, що такі слова можуть бути оцінені як один із доказів та потенційних індикаторів втрати контролю на Донбасі. Далі пан Різник зупинився на прикладах висловлювань Президента України та зазначив, що він не бачить загрози зміни позиції України через такі висловлювання з декількох причин. Так, на вагу висловлювання як доказу, на думку пана Пітера, впливають і такі фактори, як українське законодавство, загальна позиція України та контекст, відповідно до якого такі слова були сказані. Відтак, ризик визнання таких слів вагомим доказом у міжнародних спорах за участю України є незначним.

Модератором панельної дискусії з «case study» виступила Ольга Кучмієнко. Сесія була присвячена оговоренню щодо нещодавного виступу Президента України про «часткову втрату контролю Росією над повстанцями на Донбасі». 

Під час виступу, Ольга виділила критерії ефективного контролю над територією в міжнародному праві. Зокрема, адвокат визначила, що різні трибунали застосовують дані критерії по-різному. Це, за її словами, пояснюється індивідуальністю кожного кейсу та відсутністю прецеденту в інвестиційному арбітражі.

Далі експерт зупинилась на відмінностях ситуації на Донбасі та в Криму та визначенні ефективного контролю над територією. Ольга запропонувала двоступеневий тест ефективного контролю та дійшла висновку, що критерії є застосовними до Донбасу із вказаними застереженнями: лише як орієнтир та враховуючи індивідуальність ситуації.

Третя частина виступу пані Кучмієнко була присвячена case-study на прикладі одного з виступів Президента України:

«Кричуще порушення Мінських угод – застосування артилерії – свідчить, щонайменше, про часткову втрату управління та контролю над найманцями. Ми сподіваємося, що російська сторона відновить контроль над цими підрозділами».

Спікери та аудиторія взяли участь в панельній дискусії де обговорили:

1. Чи є вказане висловлювання декларацією публічної особи.

2. Чи впливає це на позицію України в міжнародних судах та арбітражах.

3. Такий вплив - позитив чи негатив? 

4. Чим відрізняються такого роду висновки від позиції України в міжнародним судах та арбітражах.

Пані Ольга також представила презентації та короткі висновки інтерв’ю з експертом Олександром Марусяком щодо того, як Прокурор Міжнародного Кримінального Суду оцінював контроль на Донбасі у своїй висновках від 14 листопада 2016 року, 4 грудня 2017 року, 05 грудня 2018 року.

Внаслідок дискусії підтвердились висновки запропоновані Ольгою та попередніми спікерами:

1. Вислів Президента не впливає на те, хто є відповідальним за порушення, що були вчинені раніше.

2. Вислів Президента потрібно оцінювати в сукупності з іншими фактами та правом, іншими словами загальною позицією України. Наслідки такого висловлювання залежать від того, як буде розвиватися позиція України в майбутньому.

3. Такий вислів напряму жодним чином не змінює позицію України, втім може вплинути на міжнародний імідж України в частині оцінки характеру міжнародного/ не міжнародного конфлікту.

4. Коментований вислів навряд чи матиме правові наслідки, враховуючи контекст попередніх п'яти років.

З презентацією можна ознайомитися за посиланням.

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ