Комітет АПУ звернувся з відкритим листом до КСУ щодо процедури squeeze-out та sell-out

2019-07-23

КИЇВ — 23 липня 2019 року. 15 липня 2019 року 47 народних депутатів України звернулися із конституційним поданням до Конституційного Cуду України із проханням перевірити на відповідність Конституції України та визнати неконституційними положення Закону України «Про акціонерні товариства», Закону № 1983-VIII та Закону № 2210, що регулюють процедуру squeeze-out та sell-out. Дивно, але частина народних депутатів, які підписали подання, самі голосували за Закон, конституційність якого зараз оскаржують. Крім того, сама вимога авторів подання визнати Закон неконституційним з моменту прийняття прямо суперечить ч. 2 ст. 152 Конституції.

У 2017 році набрав чинності Закон про підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах. Зокрема, він запровадив процедуру squeeze-out — спеціальні правила викупу акцій міноритарних акціонерів мажоритарним акціонером або кількома, які сукупно володіють більше 95% акцій компанії, за належну компенсацію.

Подібна практика у світі існує вже не один десяток років. Поява таких процедур в Україні — це виконання вимоги щодо імплементації Директив ЄС у частині реформи фондового ринку.

«Закон є результатом багаторічної роботи експертів і вирішує проблеми, пов’язані із великою кількістю акціонерів, які не беруть участі у справах акціонерного товариства, що невиправдано ускладнює його діяльність, — зазначає Анна Бабич, Голова Комітету АПУ з корпоративного права та фондового ринку, партнерка ЮФ Aequo. — Документ спрямований на забезпечення балансу інтересів всіх акціонерів — як мажоритаріїв, так і міноритаріїв. Так, право примусового викупу (squeeze-out) врівноважене відповідно правом міноритарія вимагати викупу акцій АТ (sell-out). Тим самим Закон дозволяє побудувати більш ефективну систему управління товариством, з одного боку, і забезпечити виплату міноритарним акціонерам справедливої компенсації за їхні акції, з іншого боку».

Український фондовий ринок пройшов етап масової приватизації державних підприємств на початку 90-х років. Тоді мільйони співробітників великих промислових підприємств отримали у власність акції компаній і таким чином стали їх міноритарними акціонерами. Не зважаючи не те, що минуло майже 30 років і участі в житті компанії вони не беруть, підприємства повинні дотримуватися низки обтяжливих процедур — запрошувати на збори, розсилати повідомлення тощо. У деяких компаніях кількість міноритарних акціонерів сягає десятків тисяч, хоча сумарно вони володіють лише кількома відсотками акцій. При цьому таке підприємство не є за своєю суттю публічним товариством. У результаті воно несе великі адміністративні та фінансові витрати, хоча економічний ефект від них нульовий.

За словами Анни Бабич, проблема «мертвих душ» суттєво ускладнює діяльність акціонерного товариства та досить часто призводить навіть до зупинки його діяльності. «Акції як об’єкти цивільних прав входять до складу спадщини та переходять до спадкоємців. Однак часто спадкоємці не здійснюють переоформлення прав на спадок, і акції залишаються фактично без власника», — зазначає вона.

З моменту виникнення першої ініціативи із запровадження процедури squeeze-out та sell-out до її втілення в Законі минуло більше 10 років, протягом яких правнича спільнота та бізнес-асоціації активно обговорювали необхідність її запровадження, оптимальну процедуру викупу, порядок визначення справедливої вартості акцій, що викуповуються, інструменти захисту інтересів міноритаріїв під час процедури викупу та багато інших питань. У результаті Закон запровадив виважений та справедливий механізм викупу/продажу акції міноритарних акціонерів.

Депутати у своєму поданні вважають, що процедура squeeze-out спрямована виключно на задоволення майнових інтересів власників мажоритарного пакета акцій АТ та примусове позбавлення міноритарних акціонерів права власності на відповідні акції. Водночас, автори нехтують тим фактом, що Закон гарантує попередню та повну оплату акцій, адже права на акції переходять тільки після зарахування всієї суми компенсації на ескроу рахунок в інтересах міноритарних акціонерів.

У Комітеті АПУ вважають, що посилання авторів подання на той факт, що положення, які регулюють процедуру squeeze-out, суперечать Конституції України та посягають на приватну власність, є помилковим. Ч. 5 ст. 41 Конституції України передбачає, що примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване як виняток із мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

З повним текстом звернення пропонуємо ознайомитися за посиланням, з протоколом засідання Комітету — тут

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ