Обговорена проблематика впровадження Non-compete в Україні

2019-06-12

КИЇВ — 12 червня 2019 року. За ініціативи Комітету з питань телекомунікацій, інформаційних технологій та Інтернету відбулася дискусія з питань проблематики впровадження в національному правопорядку системи застережень щодо неконкуренції в трудових, цивільно- та господарсько-правових відносинах.

«Яким би геніальним розумом і стратегією ви не володіли, граючи поодинці, ви завжди програєте команді». Рейд Хоффман, LinkedIn co-funder.

Андрій Гаркуша, к.ю.н., адвокат, доцент кафедри цивільного, господарського і фінансового права ПЮІ НЮУ ім. Я. Мудрого, розповів про умови Non-compete, її природу, сферу дії, юридичний зміст та якою він бачить правильну NCA сьогодні:

— NCA — окрема угода, а не елемент ТД, відносини не є трудовими, походять з них, «активуються» по їх завершенню, тому ст. 9 КЗпП, відповідно до якої умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними, не має застосовуватися.

— Вимоги до суб’єкта — представника персоналу, тобто правосуб’єктність + необхідність NCA.

— Альтернативність та компліментарність NCA.

Адвокат підкреслив, що стаття 3 ЦКУ щодо дотримання умов розумності має включати:

— коло та тип обмежень і категоризацію «конфіденційної інформації»;

— час і територію обмеження;

— умови та процедуру buy out;

— заохочення виконавцю — cosideration, особливо враховуючи те, що у США та ФРН «обопільність вигоди» є умовою дійсності контракту;

— санкції.

Щодо потреби у NCA за чинної практики, він підкреслив, що Non-compete — це елемент належної практики розвинених країн, який є допоміжним інструментом рекрутингу, що дозволяє відсіювати потенційно небезпечних кандидатів і заповнювати прогалини взаємних зобов’язань працівників/роботодавців.

Адвокат також зазначив, що Концепція NCA включає склад оціночних категорій, тому не може бути повноцінно врегульовано законодавчо, натомість потребує формування судової практики, а нормативне регулювання NCA має виходити з концепції: приватні інтереси vs публічний інтерес.

«Якщо ви не можете нагодувати команду двома піцами, у вас занадто велика команда». Джефф Безос, Amazon founder.

Валерія Ралдугіна, Legal Counsel IT-projects, адвокатка, поділилася власним досвідом судової практики та розкрила питання: Non-compete — свобода договору чи все ж обмеження конкуренції?

Укладення Non-compete угод з працівниками чи виконавцями послуг, зокрема у сфері IT, є звичайною практикою в країнах ЄС, США, ВБ та Канади. Водночас Україна як одна з передових країн Європи в галузі ІТ не відстає від глобальних тенденцій. Сьогодні навряд чи можна зустріти ІТ продуктову чи аутсорсингову компанію, яка б не використовувала інструмент Non-compete у договірних відносинах із працівниками чи підрядниками. Проте чи є в Україні Non-compete угоди легальним інструментом захисту від витоку конфіденційної інформації, збереження цінних кадрів та недопущення недобросовісної конкуренції?

Валерія підкреслила: це питання, з огляду на його законодавчу неврегульованість, вже не один рік поспіль породжує численні дискусії серед юристів. Фактично відповідь щодо застосування Non-compete застережень в Україні вже сформована судовою практикою, яка хоча і є незначною, проте майже однозначною у вирішенні цього питання.

«Наразі, аналізуючи судову практику, можна впевнено говорити про те, що угоди про неконкуренцію є такими, що обмежують як конституційні права працівників, так і конкуренцію на ринку відповідних послуг, з огляду на що є недійсними. Примітно, що Non-compete застереження сприймається не як прояв свободи договору, а скоріше як обмеження цього основоположного принципу в його широкому розумінні. Водночас хоча судова практика сьогодні говорить не на користь таких угод, важливість їх застосування не можна недооцінювати. Хоча б з огляду на те, що Non-compete залишається дієвим психологічним інструментом у відносинах сторін. Чи отримає Non-compete легальний статус в Україні — впевнена, що це лише питання часу. Забезпечення однакових правил гри для всіх учасників світового ринку ІТ послуг є невід’ємним аспектом глобалізації, процеси якої є незворотними для України», — зазначила адвокат.

«Секрет успішного підбору персоналу такий: шукайте людей, які хочуть змінити світ». Марк Бейноф, CEO Salesforce.

Денис Майборода, CEO Prolegals у Одесі, розповів про Non-complete clause в українських реаліях із реальними кейсами судової практики та зазначив:

«В Україні, зрозуміло, зважаючи ще й на законодавство та судову практику, доцільність використання на практиці норм про неконкуренцію — під великим питанням».

Проте, на думку Дениса, роботодавцям та замовникам програмних послуг варто включати положення про неконкуренцію у контракти, враховуючи, що:

— Це має серйозний превентивно-психологічний вплив.

— Часто дозволяє на етапі прийняття особи на роботу виявити його дійсні мотиви.

— Практика застережень про неконкуренцію є звичайною та нормальною у цій сфері відносин у розвинених країнах світу.

З презентаціями можна ознайомитися за посиланнями:

Андрій Гаркуша;

Валерія Ралдугіна;

Денис Майборода.

Ми нагадуємо, що з початку квітня Асоціація правників України проводить онлайн-трансляції всіх засідань комітетів для членів регіональних відділень. Якщо Ви бажаєте отримати доступ до перегляду відео, будь ласка, надішліть посилання на Вашу сторінку в мережі «Фейсбук» на адресу електронної пошти: amaksimov@uba.ua.

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ