Міжнародна конференція з IT права: юрист і глобальні виклики цифрових технологій

2019-04-12

КИЇВ –12 квітня 2019 року. Четвертий рік поспіль АПУ організовує Конференцію з IT права. Цього року захід набув статусу міжнародного, адже проходив за підтримки International Bar Association і зібрав понад 300 представників IT юристів, які у своїй щоденній роботі стикаються з питаннями комерційної таємниці, IT-безпеки та ін.

Вітальними словами розпочав захід Віце-Президент АПУ Володимир Саєнко, який привітав учасників та висловив подяку генеральним партнерам заходу AEQUO, Sayenko Kharenko та партнерам Baker McKenzie, AXON, MORIS GROUP, GBP Partners, Arzinger, JUSCUTUM, і також партнеру вечірнього прийому -  Asters.

Про гроші і мотивацію, вміння слухати людей і натхнення до роботи, яке неможливо записати у контракті, і про необхідність інвестування в людей, адже «люди - це ідеї»,  говорив спеціальний гість із Південної Африки Ронні Аптекер, радник Thinkst Applied Research.

Перша сесія заходу була присвячена правовим викликам нових технологій. Анурак Бана, головний юридичний радник відділу правової політики і досліджень в IBA, розповів про Інтернет речей як концепцію обчислювальної мережі фізичних предметів («речей»), до яких вбудовані технології для взаємодії один з одним та із зовнішнім середовищем, що здатні перебудувати економічні та суспільні процеси без участі людини. Доповідач зупинився на питаннях кібератак, брічінгу та інформаційної безпеки, а також розповів про рекомендації від Міжнародної асоціації правників, що були розроблені саме для юристів.

Дарія Брашкіна, юридичний керівник у регіонах СНД Microsoft (Німеччина), говорила про штучний інтелект крізь призму етичних викликів для юриста. За її словами, для правників актуальним є питання розробки керівних положень діяльності цих систем, адже залежно від того, які принципи людина закладає в його роботу, це вона й отримає в майбутньому. Вона наголосила, що Microsoft при розробці продукту керуються правилом «не зашкодь».

Про право на забуття і як його застосовують у ЄС, США та Туреччині говорила Берум Каюм, партнер Kayum & Demir Attorney Partnership (Туреччина). Вона зосередилась на суперечливості права на забуття та свободу слова, а ше  розповіла, як змусити Google або Facebook видалити інформацію з мережі.

Друга сесія проходила одночасно у двох секціях: в першій за модеруванням Юлії Семеній, партнера Asters, говорили про кібербезпеку, у другій, яку модерував Олексій Столяренко, радник Baker McKenzie – про приватність та бізнес.

У першій секції Саша Прес, радник SKW Schwarz з Німеччини, розповіла про європейський досвід захисту комерційної таємниці та IT безпеки. Вона зазначила, що юрист, який розбирається в регулюванні IT-галузі і вміє створити необхідні правові конструкції, цінується не менше, а часто і більше, хорошого програміста. Гості з Польщі Войцех Дзіомдзіора, радник ЮФ DZP, та Пьотр Марчук, директор з корпоративних відносин Microsoft ЦСЄ, розповіли про своє бачення сучасних викликів у сфері права та комплаєнсу, та розмірковували, як захищати стандарти демократії  в умовах глобальної цифровізації.

У другій секції гість з Австрії Джорж Міхаель Баєр, менеджер з питань ІВ в NXP Semiconductors, аналізував додаток для мобільних платежів WeChat на предмет його відповідності GDPR. А Мартін Шірмбахер, партнер ЮФ HÄRTING, розповів про досвід Німеччини щодо 11 місяців GDPR-комплаєнсу в дії. Натомість Цейлін Бейлі, керуючий партнер ЮФ СBL, виступила із доповіддю про турецький підхід до захисту даних та виклики для іноземних компаній, що працюють у країні.

На третій сесії, яку модерували Вікторія Полякова, керуючий партнер GBP Partners, та Артем Афян, керуючий партнер Juscutum, говорили про єдиний цифровий ринок та FinTech.

У першій секції гість з Ірландії ДжейПі МакКарті, редактор онлайн-контенту в Taxamo, розповідав про практичний вплив правил ПДВ ЄС на продавців цифрових послуг. Він зазначив, що для розвитку бізнесу варто знати глобальні правила ПДВ на цифрові послуги: «Адже незнання може призвести до жорстких штрафів. Наприклад: в Естонії  – термін позбавлення волі до 7 років, в Норвегії –  штраф у розмірі 3,8 млн  доларів США за несплату ПДВ на електронні послуги, у Польщі невиконання може призвести до штрафу в розмірі до 3,7 млн євро»,  – зазначив МакКарті.

Кагрі Цетінкая, партнер турецької АК Çetinkaya & Pehlivan, говорив про правила локалізації даних та глобальні онлайн-компанії. Зокрема, дав порівняльну характеристику законодавства ЄС, США та Туреччини у сфері захисту даних. У свою чергу, гість із Австрії Леонхард Рейс, адвокат, розповів про нові правила ЄС щодо електронної комерції та навів приклади необґрунтованого геоблокування.

У другій секції третьої сесії першою слухали доповідь Томаса Рума, партнера SCWP Schindhelm з Австрії, про правове регулювання FinTech в ЄС, який зазначив, що Європейський центральний банк визначив термін FinTechBank. Ердорст Пехліван, партнер Çetinkaya & Pehlivan з Туреччини, у своїй доповіді зосередився на AML та KYC та обмеженні локалізації даних. Він навів цікаві статистичні дані щодо глобалізації та використання Інтернету. «Населення світу становить 7,6 млрд, а в Інтернеті –4,3 млрд користувачів. У 2017 році електронна комерція відповідала близько 2,3 трлн доларів. У 2018 році – 3 трлн доларів. Очікується, що в 2021 році розробки електронної комерції становитиме 4,5 трлн. Водночас, скоротилося використання традиційних платіжних систем внаслідок їх повільності, насамперед, і меншої гнучкості  та доступності. Щодо використання мобільних пристроїв (eWallets & MPA, API, відкритий банкінг, QR-коди, NCR), очікується, що половина транзакцій у 2019 році буде здійснена в режимі онлайн або мобільного телефону», –зазначив він.

Ентоні Провасолі, партнер, керівник фінтех групи МЮФ Hassans, розповів про особливості регулювання діяльності блокчейн компаній на Гібралтарі, де з  1 січня 2018 року набули чинності Положення про DLT. Гібралтар – перша юрисдикція в Європі і одна з перших у світі, де встановили режим ліцензування для підприємств DLT. Основні можливості щодо правил DLT гнучкі і забезпечують подальший розвиток промисловості та технологій, що дає можливість зосередитися на захисті клієнтів та репутації Гібралтару. Він також розповів про особливості оподаткування на Гібралтарі: «Ставка податку на прибуток становить 10% від прибутку. Капітальний збір становить номінальну суму 10 фунтів стерлінгів на початковий акціонерний капітал компанії та на будь-які подальші збільшення. Ніяких податків на виплату відсотків або дивідендів. Жодного податку з дистрибутивів, зроблених нерезидентам бенефіціарів Гібралтарського трасту», – зазначив доповідач. Також він підкреслив, що цього року Гібралтар впроваджуватиме регуляторні правила з продажу символів для регулювання ICO/ITO. Гібралтар стане юрисдикцією, де підприємства зможуть проводити ICO/ITO в безпечному, прозорому та юридично певному середовищі.

На четвертій сесії говорили про виклики цифрових технологій. Перша секція, яку модерувала Катерина Олійник, партнер Arzinger, була присвячена IP в епоху цифрових технологій. Другу секцію під назвою: «Технології, спеціальності і люди: як владнати?» модерувала Ілона Чута, Digilaw CEO/Founder.

Про відповідальність постачальників посередницьких послуг в ЄС розповідала Елеонора Роcаті, радник з питань ІВ Bird&Bird (Італія/Великобританія). Зокрема, вона зазначила, що в Європі активно йде дискусія щодо того, які зобов’язання мають платформи, на яких порушуються IP. І водночас збільшується тенденція накладання відповідальності на платформи (Youtube, The Pirate Bay). В ЄС частіше посередник несе відповідальність за порушення третьої сторони.

Далі Анастасія Чуваєва, радник з ІР питань Wargaming, та Наталія Юр’єва, юридичний радник Kino-mo, HYPERVSN (Білорусь), говорили про права на публічне використання в цифровому світі. Звернули увагу на основні принципи укладання угод, що можуть торкатися інтелектуальної власності та зазначили, що відсутність одного слова може мати серйозні наслідки.

Наступний доповідач Міхал Савіцький, архітектор з управління активами у сфері IT в Atos Polska S.A., розповів про управління програмними активами – все, що має відбутися до підготовки звіту про відповідність програмного забезпечення.

У другій секції Дмитро Левченко, головний юрист з цифрових питань ПрАТ «Київстар» групи VEON, розповів про вимоги GooglePlay щодо конфіденційності мобільних додатків та про принципи конфіденційності, які базуються на повазі користувачів та їхньої приватності, зокрема:

– дозвольте людям переглядати, переміщувати або видаляти свої дані;
– ніколи не продавайте особисту інформацію наших користувачів;
– зрозумійте, які дані ми збираємо і чому;
– спростіть процес контролю своєї конфіденційності;
– наведіть приклад для просування онлайн-безпеки для всіх;
– створюйте найсильніші технології безпеки в наших продуктах.

Надєжда Хаданович, радник, голова IP/IT практики «Степановський, Папакуль та Партнери» (Білорусь), відповідала на питання про те, як сучасні ІТ компанії працюють з проблемними клієнтами.

Томас Сеппель, адвокат Hedman Partners з Естонії, зупинився на популярній темі сьогодення – про те, що технології змінюють роботу адвоката, не говорять тільки ліниві правники. «Дослідження інвестиційного банку Investec виявили, що у 2018 році близько 1 млрд доларів було інвестовано в юридичні технології та пов'язані з ними компанії NewLaw. Вже скоро багато функцій юристів будуть автоматизовані», – підкреслив він.

 ФОТОЗВІТ ТУТ

 

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ