На засіданні Комітету АПУ обговорили майбутнє в регулюванні патентування фармацевтичних винаходів
КИЇВ — 20 лютого 2019 року. Комітет з фармацевтичного права обговорив майбутнє в регулюванні патентування фармацевтичних винаходів.
Разом із модератором зустрічі Віталієм Савчуком, старшим юристом ЮК «Правовий Альянс», спікери розглянули порушення прав фармацевтичних патентів в Україні. Також намагалися дати відповідь на запитання: де межа між обмеженням конкуренції та захистом прав інтелектуальної власності?
Дмитро Таранчук, керівник юридичного департаменту ПАТ «Фармак», поділився своїми думками щодо проблеми, з якою зіштовхнулися багато вітчизняних виробників у сфері розробки нових генеричних лікувальних препаратів, та розповів, які ж труднощі виникають на цьому шляху.
«Розробляючи нашу стратегію з виведення препаратів на ринок як кожна генерична компанія маємо за мету бути «з-під патенту» (таку назву носить ця стратегія). Для нашої фірми багато чого залежить від планування розробки, строків. Адже ми, як і будь-яка законослухняна фірма, проводимо патентний пошук. Розуміємо, на якому ринку присутні патенти, які строки дії цих патентів. Та у зв’язку з цим формуємо свою політику з розробки, тому що таке задоволення не з дешевих, зокрема, це ще й довга процедура. Для того аби розробити дійсно якісний генеричний препарат, потрібно від двох до п’яти років», — зауважив пан Дмитро.
Олександр Козирєв, юрист Bayer, погодився із юристом щодо того, що основним завданням генеричних компаній є вихід першою на ринок одразу після закінчення строку дії патенту. Він запевнив, що дуже важливо для компаній отримати визначений генеричний пріоритет — почати якомога швидше продавати та просувати власний продукт.
«Інноваційна компанія, яка вперше розробляє препарат, дає пацієнтам можливість отримати більш альтернативну сучасну терапію. На жаль, більшість компаній при реєстрації лікарських засобів під час патентного захисту так чи інакше виводять свій продукт у комерційні обороти. А значить, компанія вимушена реагувати на такі факти шляхом позовних заяв, а також виключенням з оборотів цих препаратів, залучаючи до процесу Міністерство охорони здоров’я України, але це, звичайно, складно. Прикро, але часто стається й так, що у таких випадках винуватцем стає саме компанія-інноватор», — розповів пан Олександр.