Концепція розвитку корпоративного законодавства в Україні

2018-12-28

КИЇВ — 28 грудня 2018 року. Рада Комітету з корпоративного права та фондового ринку Асоціації правників України підбила підсумки реформування корпоративного законодавства у 2018 році та озвучила позицію щодо майбутніх важливих змін, які мають скерувати та забезпечити розвиток корпоративного права.

У 2014 — 2018 роках були зроблені значні кроки з реформування корпоративного законодавства України. Серед іншого, за участі членів Комітету з корпоративного права та фондового ринку Асоціації правників України були розроблені та прийняті:

  • Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» від 23 березня 2017 року № 1983-VIII (Закон, яким запроваджені процедури squeeze-out та buy-out в акціонерних товариствах);
  • Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII;
  • Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів» від 23 березня 2017 року № 1984-VIII;
  • Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту прав інвесторів» від 7 квітня 2015 року № 289-VIII (яким, серед іншого, запроваджено інструмент похідного позову).

Таким чином, протягом 2014 — 2018 років були вирішені найбільш нагальні системні проблеми корпоративного законодавства України.

Наступними кроками реформування корпоративного законодавства професійна спільнота вважає:

(a) «Оновлення» Цивільного кодексу України

У межах комплексних змін до Цивільного кодексу України, які зараз розробляються відповідною робочою групою, існує необхідність внесення змін до Цивільного кодексу в частині регулювання корпоративних відносин. Зокрема, щодо таких питань:

(І) Приведення окремих питань регулювання приватних товариств у відповідність із сучасними потребами бізнесу (диспозитивність, швидкість, максимальний набір інструментів для бізнесу тощо).

(ІІ) Регулювання питань Господарського кодексу.

Підтримуючи необхідність скасування Господарського кодексу, окремі положення, що регулюють корпоративні відносини та містяться виключно у Господарському кодексі, мають бути перенесені до Цивільного кодексу.

Так, положення статті 167 Господарського кодексу, які визначають зміст корпоративних прав та корпоративних відносин та використовуються судами для визначення того, що є корпоративним спором, містяться виключно у Господарському кодексі.

Втім у цьому процесі слід зважати на необхідність збереження окремих норм для регулювання діяльності державних компаній.

(b) Уніфікація підходів до корпоративного управління у приватному та державному секторі

Українське корпоративне законодавство містить принципово різні підходи до корпоративного управління приватними та державними компаніями.

Реформування корпоративного законодавства має бути спрямоване на уніфікацію підходів до корпоративного управління у приватному та державному секторі за умови збереження достатнього контролю держави над компаніями/активами у державній власності з дотриманням кращої міжнародної практики управління компаніями державного сектора (зокрема, відповідними принципами ОЕСР).

(c) Принципи корпоративного управління

Наразі НКЦПФР працює над Кодексом корпоративного управління відповідно до найновіших міжнародних стандартів, який замінить Принципи корпоративного управління, прийняті ще у 2014 р. Комітет усіляко підтримує цей процес та вважає розробку Кодексу, який буде містити оновлені принципи й інститути корпоративного управління, та його подальшу імплементацію запорукою здорового та відповідального бізнес середовища.

(d) Уніфікація організаційно-правових форм

Українське законодавство передбачає існування значної кількості різних організаційно-правових форм юридичних осіб, діяльність яких детально не врегульована законодавством. Частково проблема зумовлена наявністю державних комерційних підприємств, які за своєю природою є господарськими товариствами, проте існують в інших організаційно-правових формах.

Реформування корпоративного законодавства України має бути спрямоване на уніфікацію організаційно-правових форм юридичних осіб.

Важливим елементом уніфікації є також інтеграція представництв іноземних компаній в Україні до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР).

(e) Удосконалення законодавства щодо захисту проти рейдерства

Українське законодавство потребує постійного аудиту та моніторингу на предмет запровадження або застосування існуючих норм для захисту від рейдерства. Комітет залучатиметься до аудиту законопроектів на цю тему в частині регулювання корпоративних правовідносин. 

(f) Моніторинг застосування нового корпоративного законодавства

Застосування нового корпоративного законодавства, прийнятого у 2014 — 2018 роках, стикається з проблемами практичного застосування. Зокрема, вже очевидні такі проблеми:

(І) неузгодженість роботи Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) із новим Законом про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю;

(ІІ) бракує законодавчих запобіжників від зловживань під час оцінки акцій акціонерного товариства в процедурі squeeze-out;

(ІІІ) необхідність фізичної присутності акціонерів для участі у загальних зборах акціонерного товариства;

(ІV) відсутність відповідальності менеджменту за дії в межах власної компетенції, але не в інтересах компанії.

Отже, в процесі роботи над реформуванням корпоративного законодавства необхідно здійснювати постійний моніторинг застосування нового законодавства та вирішувати практичні проблеми шляхом внесення змін до вже прийнятих законів/прийняття нових підзаконних актів.

(g) Гармонізація корпоративного законодавства України із окремими концепціями загального права

Для залучення складних угод злиття та поглинання (M&A) в українську юрисдикцію необхідно створити в українському корпоративному законодавстві можливості для використання концепцій загального права, які широко використовуються в подібних угодах у світі. Зокрема, в українському законодавстві відсутні або неоднозначно врегульовані такі концепції, які використовуються в угодах злиття та поглинання:

(І) Representations and warranties (запевнення та гарантії);

(ІІ) Indemnities (випадки відшкодування шкоди);

(ІІІ) Limitation of liability (обмеження відповідальності).

Із системи загального права також доречно перенести концепцію fiduciary duties (фідуціарні обов’язки) для створення можливості притягнення менеджменту компаній до відповідальності за збитки, завдані компанії діями менеджменту не в найкращих інтересах компанії (див. п. (f) (iv) вище).

 

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ