Громадська рада доброчесності: що на часі?

2017-03-21

КИЇВ — 21 березня 2017 року. Асоціація правників України спільно з проектом Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні» та Програмою USAID «Нове правосуддя» провели обговорення актуальних питань діяльності Громадської ради доброчесності.

Основною метою зустрічі стала презентація попереднього висновку міжнародного експерта Ради Європи щодо відповідності Регламенту Громадської ради доброчесності стандартам та рекомендаціям Ради Європи. Також учасники обмінялися думками щодо алгоритму збору та опрацювання інформації Громадською радою доброчесності, проаналізували поняття та критерії професійної етики та доброчесності у практиці інших країн та в Україні. 

Виступаючи на відкритті заходу, Президент Асоціації правників України Денис Бугай звернув увагу на відкритість ВККС та готовність вести конструктивний діалог з Громадською радою доброчесності. «Найважливіше те, що всі ми спільно працюємо над однією справою — реформою судової системи. І ми не маємо права на помилку», — зазначив він.

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергій Козьяков нагадав про унікальність ситуації, в якій опинилася Україна в контексті наявності такого органу як Громадська рада доброчесності, та зазначив, що «нормативні акти, які стосуються діяльності Комісії, завжди обговорювалися в експертному середовищі і тепер потрібно попрацювати з висновками Ради Європи щодо Регламенту Ради».

У своєму виступі Олена Литвиненко, заступник Голови Офісу Ради Європи в Україні, вказала на те, що «важливо, щоб рішення Ради викликали довіру у судової влади та суспільства». З цією метою Рада має встановити плідні відносини з ВККС та органами судової влади.

У свою чергу, Андрій Кавакін, керівник проекту Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні», наголосив на тому, що робота Громадської ради доброчесності має відповідати стандартам Ради Європи, як загальним, так і конкретним щодо України.

Під час першої сесії круглого столу учасники обговорювали стандарти та рекомендації Ради Європи щодо оцінювання роботи суддів і ролі громадськості у цьому процесі. Модерувала дискусію Інна Ліньова, менеджер проекту Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні».

У межах цієї сесії Віталій Титич, співкоординатор Громадської ради доброчесності, презентував Регламент Громадської ради доброчесності. За його словами, внутрішні правила та процедури Ради потребують удосконалення з огляду на практику роботи цього органу та висновки експертів Ради Європи. Саме це питання й буде поставлено на порядок денний наступного засідання Ради.

Власне, висновки, про які йде мова, представила Діана Ковачева, заступник Уповноваженого з прав людини Республіки Болгарія, доктор міжнародного права та міжнародних відносин, міжнародний експерт Ради Європи. Загалом вона позитивно оцінила Регламент Ради, водночас озвучила низку побажань, які, на її думку, мають бути відображені у документі.

Друга сесія стосувалася обговорення європейської та міжнародної практики, а також національного законодавства щодо професійної етики та доброчесності як критеріїв суддівських компетенцій. Модератором сесії стала Наталія Петрова, заступник керівника Програми USAID «Нове правосуддя».

У межах цієї сесії Пім Алберс, міжнародний експерт Програми USAID «Нове правосуддя» з питань оцінювання професійної діяльності суддів та судів (Нідерланди), у своїй відеопрезентації представив доповідь на тему: «Критерії професійної етики та доброчесності судді: європейський та міжнародний досвід». 

Заключна частина обговорення стосувалася алгоритму збору та опрацювання інформації Громадською радою доброчесності. Своїми думками ділилися Денис Бугай, Віталій Титич, Станіслав Щотка, секретар кваліфікаційної палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Сергій Верланов, член Громадської ради доброчесності, Довідас Віткаускас, керівник проекту ЄС «Підтримка реформи сектора правосуддя в Україні», Світлана Глущенко, д.ю.н., директор департаменту Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, та інші.

«На мою думку, наявність Ради є відповіддю на суспільний запит щодо контролю суспільства за формуванням суддівського корпусу на надання йому легітимності з боку суспільства. Тому її робота та процедури повинні бути дуже виваженими та сформованими за завчасно відомими критеріями та методологією, щоб не втратити незалежність суду, яка є найбільш важливою цінністю порівняно з оцінюванням», — коментує кандидат у судді Верховного Суду, суддя Олександр Кравець.

ПОВНИЙ ФОТОЗВІТ

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ