Адаптація закордонного захисту бізнесу до ринку України: обговорення в Хмельницькому

2016-12-16

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ – 16 грудня 2016 року. Відділення АПУ в Хмельницькій області спільно із Хмельницькою торгово-промисловою палатою та ТОВ «Тревел Консалт Груп» провели круглий стіл, присвячений обговоренню захисту інтересів бізнесу.

В якості провідника в сфері стратегічного планування бізнесу в заході взяв участь представник наукової еліти України та Західної Європи, економіст, докторант Варшавського Університету, людина з європейським світоглядом і досвідом у сфері підтримки та супроводу бізнесу, партнер юридичної компанії Law Craft - Віталій Надашкевич.

Пан Віталій охарактеризував основні етапи створення бізнесу та основну проблематику функціонування українських бізнес-ініціатив в порівнянні з європейськими прикладами: «Як відомо, на сьогодні зі всього населення світу до 10% складають підприємці, що забезпечують роботою самих себе та найману робочу силу. На жаль, перебільшення чисельності найманих працівників над роботодавцями в України стало продуктом діяльності системи освіти, яка поставлена на функцію випуску фахівців, а не підготовкою людей, які не зацикленні у пошуку роботи, а можуть створити робоче місце для себе та інших людей. Наші вузи готують найманих працівників при існуючій проблемі безробіття».

Втім, підприємницька ініціатива, враховуючи тенденції розвитку світових ринків, прийняла новий вигляд. На сьогодні вже неактуальним є залучення великого капіталу та інвестицій в основні засоби. Як відмітив пан Надашкевич: «Ролі в суспільно-економічному житті, а саме: найманий працівник, бізнесмен, підприємець, інвестор – сьогодні функціонують за нових економічних умов. Поступово розвинутий бізнес, в тому числі юридичний, піддається тенденції скорочення асортименту товарів та послуг. До цього мають прислухатись і вітчизняні підприємці, до прикладу, консалтинговий та юридичний бізнес має надати консультації підприємцям з різних галузей, але по питанням окремої спеціалізації того чи іншого клієнта».

В провідних бізнес-структурах сьогодні серед факторів виробництва прерогатива надається не землі, праці або капіталу, а саме підприємницькому хисту. Натомість українська бізнес-практика і досі фокусує всі зусилля у нарощенні капіталу та пануванні реальних ресурсів над інтелектуальними. Як коментує пан Надашкевич: «В порівнянні з Західною Європою ми маємо фронтальну різницю між цінами на підприємницькі ресурси. Так, співвідношення ресурсних затрат на працю і капіталу є абсолютно протилежним, адже у нашій країні, до прикладу, орендна плата за приміщення є вищою в рази від заробітної плани працівників підприємства, яке орендує дане приміщення. Це унеможливлює досягнення найліпшого економічного ефекту. В більшості розвинутих країн жива праця дорожча за капітал, у нас – навпаки».

Головним для досягнення повноцінного успіху перспективних бізнесменів – і в Україні, і за кордоном – економіст вважає наступне: «Підприємницький хист є філософським каменем бізнесу, який завжди в дефіциті, але саме завдяки цьому факторові може бути створена додана вартість – прибуток, до максимізації якого прагне кожен підприємець. В глобальному підсумку висока підприємницька активність – запорука успіху країни».

Друга частина заходу була наповнена виступами Голови Третейської палати України, членом Асоціації правників України, Спілки юристів України - Тарасом Шепелем та Головою Відділення АПУ в Хмельницькій області, кандидатом юридичних наук, доцентом, арбітром Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, членом Королівського інституту арбітрів (СIArb) - Володимиром Нагнибідою.

Тарас Шепель у своєму коментарі журналістам відмітив кілька умов виходу нашого бізнесу на ринки Європи: «Широковідомий в українському бізнесі механізм переоплати  вирішує питання по розрахункам, а при побудові бізнес-відносин з європейськими партнерами працює презумпція довіри – здійснення роботи з подальшою її оплатою. Основним завданням, на мою думку, сьогодні є підвищення культури договірних відносин і розрахунків. Першочерговим лайфхаком для вітчизняних бізнесменів має стати налагодження відносин з зовнішнім середовищем на умовах виключної довіри, навіть якщо це буде нести за собою ряд ризиків та фінансових небезпек. Українському бізнесу потрібно розкрити себе, навіть в площині незвіданих наслідків».

Питання готовності української бізнес-індустрії до змін, на думку пана Тараса, знаходиться в площині психологічного перевиховання та суто української ментальності, проте при бажанні до змін переговорні ділові традиції мають зазнати прогресивних, демократичних змін.

Володимир Нагнибіда відмітив: «Кількість спорів, які сьогодні виникають у бізнесу, зокрема з зарубіжними партнерами, є досить великою: тільки за минулий рік зафіксовано більше 900 заяв, ініціаторами спорів яких виступали бізнес-структури зі Швейцарії, США, Швеції, ОАЄ, Великобританії. А це зовнішньоекономічні контракти, переважно пов’язані з торгівлею. Наш бізнес часто не готовий до цивілізованого вирішення даних спорів, ці питання покладають на юристів, яким час від часу так потрібне підвищення своїх знань в практиці вирішення подібних спорів. В будь-якому разі вчитися є чому і у кого, головне – бажання».

Однозначним підсумком круглого столу стало розуміння, що гармонійною моделлю українського бізнесмена, орієнтованого вийти на міжнародний рівень співробітництва, є комбінація ідеаліста, який перш за все готовий довіряти своїм закордонним партнерам і новим підприємницьким зв’язкам, та прагматика, який за використання провідних досягнень менеджменту успішних іноземних компаній адаптує данні технології до вітчизняних можливостей та потреб.

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ