КИЇВ – 7 квітня 2014 року. Процес люстрації в Україні набирає все більшого резонансу та обертів, так як і збільшується кількість законопроектів з цього приводу. Проте не всі з запропонованих концепцій охоплюють люстраційні процеси в повній мірі. Координатор з розробки проекту закону «Про люстрацію в Україні» Асоціації правників України, адвокат Леонід Антоненко виступив на каналі INTV в програмі «Шахівниця Странника», розповівши глядачам про особливості проекту, запропонованого АПУ.

Не зважаючи на велику кількість проектів, які наразі існують з цього питання, найбільш вірогідним з точки зору можливостей прийняття, є парламентсько-урядовий законопроект «Про відновлення довіри до судової влади». Проте, на думку Леоніда Антоненко, він звужує люстаційний процес, який має відбутись в Україні, виключно до представників судової системи. Хоча, мав би розповсюджуватись на ширше коло осіб та посадовців. Розробники даного проекту вбачають його головною метою спеціальну перевірку судового корпусу на предмет відповідності Присязі судді. І наслідком такої перевірки має стати очищення системи від суддів, які певним чином були причетними до продавлення мирних акцій протесту, що відбувались взимку. Тобто, така перевірка торкнеться лише суддів, які виносили неправосудні рішення, починаючи з 21 листопада 2013 року і виключно по відношенню до учасників мирних протестів. Таким чином, неправомірні діяння, вчинені до цього періоду не стануть предметом перевірки, як, наприклад, і діяльність суддів господарських судів.

Говорячи про концепцію, розроблену в межах Асоціації правників України, Леонід Антоненко відзначив, що в її механізм закладено набагато ширший принцип проведення люстрації — антикорупційний. «Все, що відбувається в судах та державних органах конвертується в неправомірно отримані матеріальні блага, — пояснює він. — Саме дослідження їх наявності та джерела походження повинні стати фокусом нашої роботи».

Координатор роботи над проектом відзначає, що хоча зараз декларування доходів та майна посадовцями і є обов’язковим, проте часто носить формальний характер, оскільки дозволяє списати «левову частку» майна, що є у посадовця, на можливість користування, а не володіння ним. Саме тому авторами пропонується звертати увагу в першу чергу саме на майно, яким фактично користується суддя, державний службовець чи члени їх родин. Також варто вести контроль за витратами, які здійснюють посадові особи, наприклад, під час поїздок за кордон чи розраховуючись банківською краткою. І відповідно співвідносити їх із офіційним доходом.

Автори законопроекту пропонують зробити декларацію про доходи не формальною відпискою, якою вона є зараз, а документом з реальнім змістом, в якому буде перевірятись достовірність кожного пункту. Саме ці основні принципи дозволять забезпечити якісний контроль щодо правомірності дій посадовців та зробити систему більш прозорою та ефективною.

Які ще новели пропонуються даним законопроектом та до яких позитивних зрушень вони зможуть привести, Ви зможете дізнатись, взявши участь у Відкритому засіданні робочої групи з питань розробки законопроекту «Про люстрацію», яке відбудеться 11 квітня 2014 року о 16:00.