Воєнний стан в Україні продовжено до 23 серпня 2022 року відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 № 341/2022.

Відповідно до ст. 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, – у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права та свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до ст. 64 Конституції України, в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Однак, не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції.

На сьогодні обсяг прав, якими нас наділила Конституція України дещо звужено. Зокрема, 1 травня набули чинності поправки до Кримінального процесуального кодексу України (Закон «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 14.04.2022 № 2201-IX), які визначають особливості кримінального провадження в умовах воєнного часу.

До війни діяла наступна норма. Відповідно до ч. 1,2 статті 211 Кримінального процесуального кодексу, – строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати 72-х годин (3 доби) з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 Кодексу. Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше 60 годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

Відповідно до поправок, внесених Законом України від 14.04.2022 № 2201-IX до Кримінального процесуального кодексу України термін затримання особи без рішення слідчого судді, суду або ухвали керівника органу прокуратури під час дії воєнного стану не може перевищувати 216 годин (тобто замість трьох діб – дев'ять) з моменту затримання,  який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу.

Затримана особа до рішення суду, але не пізніше ніж через 216 годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду чи керівника органу прокуратури для розгляду клопотання про обрання щодо неї запобіжного заходу.

Строк дії ухвали слідчого судді про утримання під вартою або постанови керівника органу прокуратури про утримання під вартою, прийнятого відповідно до вимог та з урахуванням обставин, може бути продовжено до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором.

Строк утримання під вартою може тривати неодноразово в межах строку досудового розслідування.

Утримуються затримані як в ізоляторах тимчасового тримання, так і у приміщеннях військових комендатур, а у разі відсутності іншого пристосованого приміщення можуть бути поміщені навіть до СІЗО.

На практиці непоодинокі випадки, коли протягом зазначених 216 годин затриманим відмовляють у правовій допомозі адвоката попри дію конституційного права громадян на захист. Таким чином затримана особа фактично позбавлена правової допомоги.

Згідно зі ст. 59 Основного Закону держави, – кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Конституційне право кожної особи на професійну правничу допомогу (ст. 59, ст. 131-2 Конституції України) є основною конституційною гарантією права на доступ до правосуддя, яке, в свою чергу, є невід’ємною складовою права на судовий захист (ст. 55 Конституції України).

Таким чином зі збільшенням терміну затримання особи без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури під час дії воєнного стану значно розширюються повноваження правоохоронних органів. Однак дана норма суперечить статті 29 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом, – відмічає адвокат з кримінальних справ Олександр Ягодка.

У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його припинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом 72 годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.

Зважаючи на ст. 64 Конституції України, – строк тримання під вартою не можна збільшувати без вмотивованого рішення суду, – наголошує експерт.

Доцільно зазначити, що здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану дійсно потребує встановлення особливих процедур. Однак деякі зміни, що наразі вносяться до чинного законодавства є такими, що суперечать положенням Конституції України та практиці ЄСПЛ. Очевидно, що наслідком можливих антиконституційних дій з боку правоохоронних органів та суду буде подальше скасування вироку та відшкодування постраждалій особі завданої шкоди.