Хоча загальну мобілізацію президент України оголосив більш як місяць тому — в день повномасштабного вторгнення Росії, — правила призову все ще викликають запитання в українських громадян. Тим більше що режим воєнного стану спричинив маніпуляції та вільне трактування законодавства з боку військкоматів і місцевої влади. Отже, Асоціація правників України відповідає на найпоширеніші запитання для «ZN.UA» .

До вашої уваги — матеріал без змін.

Що таке загальна мобілізація?

Загальна мобілізація — це поповнення Збройних сил України новими військовослужбовцями по всій території країни.

24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення РФ на територію України. Цього ж дня президент видав Указ №69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким оголошено проведення загальної мобілізації.

Загальна мобілізація проводиться впродовж 90 діб після її оголошення.

У цей період мобілізації підлягають усі громадяни віком від 18 до 60 років (переважно чоловіки), які можуть виконувати військовий обов'язок.

Призов військовозобов’язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних сил України, інших військових формувань України здійснюються в обсягах, визначених мобілізаційними планами, які затверджуються Генеральним штабом ЗСУ і наразі є секретними.

Скільки хвиль мобілізації, і на якій ми зараз? Хто вже мобілізований, і хто на черзі?

Резерв першої черги — це колишні військовослужбовці віком до 40 років, які мають бойовий досвід і відслужили в армії за контрактом або в одній із хвиль мобілізації (переважно учасники АТО).

Резерв другої черги — військовослужбовці, які проходили строкову службу до 2014 року або служили за контрактом.

За повідомленнями ЗСУ, насамперед комплектування бойових частин проводили за рахунок резервістів першої черги, а також резервістів, які уклали контракт на проходження служби у військовому резерві.

Такі категорії громадян було відправлено прямо до військових частин. Вони не потребували додаткової підготовки, їх залучили до виконання завдань з оборони держави.

Залежно від мобілізаційних потреб, викликалися також військовозобов’язані потрібних спеціальностей поза резервом першої черги.

15 березня 2022 року Командування СВ ЗСУ повідомило про мобілізацію військовозобов’язаних, які не входили до резервістів першої черги, та інших категорій. Передусім це резервісти другої черги і особи, які мають бойовий досвід. Отже, Україна на другій хвилі мобілізації.

Мобілізаційний резерв — військовозобов’язані громадяни, які закінчили військові кафедри ВНЗ як офіцери запасу і не призивалися під час попередніх мобілізаційних кампаній.

Громадський резерв — інші громадяни, які не мають вікових та фізичних обмежень для призову на військову службу і можуть бути залучені для комплектування Збройних сил та інших військових формувань виключно в особливий період.

Хто не підпадає під призов?

Відповідно до ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації: 

1) заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами, підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України;

2) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

3) працівники правоохоронних чи силових органів;

4) визнані особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

5) жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі:

— на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;

— які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

— виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

— утримують повнолітню дитину, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

— які виховують дитину з тяжкими захворюваннями;

— на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти віком до 18 років, позбавлені батьківського піклування;

— зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

— які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

1) здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;

2) наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти;

3) жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:

a) військовослужбовців;

b) працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції;

c) добровольчих формувань.

Згідно із законопроектом №7209 (який після підписання президентом стане законом), додається нова категорія осіб, які звільняються від мобілізації, а саме — жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який проходить військову службу. Тобто якщо у вас є неповнолітня дитина, а чоловік чи дружина вже проходять військову службу, то вас мобілізовувати вже не будуть.

Що таке бронь на період мобілізації та воєнного часу?

В умовах воєнного стану органи державної влади, а також банки та деякі підприємства мають задовольняти потреби Збройних сил і населення.

Військовозобов’язані з числа працівників таких органів та підприємств можуть підлягати бронюванню терміном на 6 місяців, упродовж яких діє відстрочка від мобілізації.

Списки таких осіб складає Міністерство економіки (за заявками профільних міністерств) і погоджує Міністерство оборони. Бронює військовозобов’язаних водіїв та працівників залізничного транспорту Мінінфраструктури.

Відстрочка підтверджується відповідним витягом з наказу, який розсилається на військкомати. Заброньовані особи підлягають спеціальному військовому обліку.

У чому різниця між загальною мобілізацією та контрактом і ТрО?

Законодавство України визначає різні види військової служби:

— строкова військова служба;

— військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;

— військова служба за контрактом осіб рядового складу; 

— військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

— військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети/кафедри/відділення військової підготовки;

— військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; 

— військова служба за призовом осіб офіцерського складу;

— військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. 

Різниця між цими видами військової служби полягає у підставі для початку проходження військової служби, строках її проходження і підставі для звільнення. 

До підрозділів ТрО належать: 

1) органи військового управління, військові частини Сил територіальної оборони ЗСУ, укомплектовані в особливий період військовослужбовцями за контрактом, за призовом особами офіцерського складу та територіальним резервом; 

2) добровольчі формування територіальних громад, які комплектуються особами, що пройшли відбір та уклали контракт добровольця територіальної оборони.

Такі особи не є військовослужбовцями і можуть припинити контракт у будь-який момент.

Хто має вручати повістку? Як вона має виглядати?

Вручити повістку може співробітник територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦКСП), а також уповноважені особи органів місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, фізичні особи-підприємці, керуючі багатоквартирних будинків, власники будинків. 

У повістці зазначаються: 

— прізвище, ім’я, по батькові, рік народження призовника та його адреса; 

— місце роботи особи;

— вид повістки (уточнення облікових даних, проходження медкомісії, прибуття до ТЦКСП, призов на військову службу до ЗСУ); 

— дата, час та адреса, за якою необхідно з’явитися; 

— застереження щодо необхідних документів; 

— назва органу, печатка, підпис, прізвище, ім’я та по батькові керівника ТЦКСП.

Повістка — це письмовий документ, і законом не передбачене вручення повісток усно або іншим чином, без видачі письмового документа.

Якщо є помилки в повістці у зазначенні ПІБ, чи законна/дійсна вона?

Під час мобілізації громадяни зобов’язані з’явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах. Повістка має вручатися конкретній особі. Місце і час явки вказані у повістці.

Неправильне зазначення ПІБ у повістці або незазначення дати явки знижують імовірність притягнення особи до відповідальності, якщо вона з різних причин не з’явилася за такою повісткою. Оскільки співробітники військкоматів та органів влади можуть несвідомо зробити помилку, а захищати незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України є обов’язком громадянина України, то все ж таки варто з’явитися на вказане в повістці місце й уточнити, чи була це помилкова повістка, чи громадянина справді мобілізували на захист країни. 

Де має вручатися повістка? Буває, що вручають на роботі, на вулиці, і роблять це представники сільських рад, поштарі, а не люди з військкомату. І не за місцем прописки. Як має реагувати людина, який алгоритм дій?

Законодавством не встановлено місце, де можна або не можна вручити повістку. 

Фактично, її можуть вручити особисто в руки в будь-якому місці: на вулиці, на блокпостах, на робочому місці, в магазині. Однак перед врученням повістки встановлюють особу військовозобов’язаного. Вручити повістку може співробітник ТЦКСП, а також уповноважені особи органів місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, фізичні особи-підприємці, керуючі багатоквартирних будинків, власники будинків. Під час вручення повістки особа повинна отримати її, розписатися про отримання й надалі з'явитися в зазначену дату на вказане місце.

Чи можливе вручення повістки телефоном? 

Законодавством не передбачено виклику до військкомату по телефонному зв’язку, оскільки особа має отримати повістку особисто, під підпис. Тому отримання інформації про призов або запрошення до військкомату з допомогою телефонного зв’язку не може вважатися належним повідомленням.

Тимчасом в умовах воєнного стану деякі конституційні права громадян обмежені, а обов’язок захищати незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України набуває найвищого пріоритету. 

Це означає, що повістки можуть вручатися на вулицях, на підприємствах, а також може надійти повідомлення про виклик телефоном. Тому в разі телефонного дзвінка з військкомату необхідно з’явитися до відповідного військкомату для отримання повістки. 

Оскарження таких дій практично неможливе через обмежене функціонування судової системи і обставини воєнного стану.

Буває, вручення повістки мотивують тим, що під час перенесення військкомату в інше місце пропала база і тепер її нібито збирають знову. Чи законно це? 

Для забезпечення військового обліку в Україні функціонує Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Це автоматизована інформаційна телекомунікаційна система, яка призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про військовозобов’язаних (призовників). Володільцем Реєстру є Міністерство оборони України, розпорядниками — Генеральний штаб ЗСУ, СБУ та Служба зовнішньої розвідки України. 

Реєстр ведеться в електронній формі з єдиною централізованою базою даних, яка містить персональні та службові дані всіх призовників, військовозобов'язаних і резервістів. 

24.02.2022 всі державні реєстри було відключено для забезпечення кібербезпеки. Після цього деякі реєстри відновили роботу, але з обмеженим функціоналом.

Наразі немає публічної інформації про відновлення роботи Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

З ініціативи місцевої влади, повістки вручають усім із позначкою «доброволець», а військкомат каже, що вже немає місць. Як діяти в такому разі? Чи знімає це всі пільги, які особа мала до призову?

Повістка не повинна містити такого напису.

Під час загальної мобілізації особа вступає на військову службу за призовом. Це є військовим обов’язком і може не відповідати добровільному бажанню.

Тимчасом особа може добровільно:

— розпочати інший вид військової служби: військову службу за контрактом, у тому числі в силах ТрО ЗСУ;

— долучитись до добровольчого формування територіальної громади, підписавши контракт добровольця ТрО, що не звільняє від проходження військової служби в разі призову.

Виклик повісткою для призову на військову службу за контрактом або для долучення до добровольчого формування територіальної громади не здійснюється.

Тимчасом такий виклик здійснюється для призову на військову службу під час мобілізації. За викликом (повісткою) керівника ТЦКСП ви маєте з’явитись у визначений час за визначеною адресою і виконувати законні розпорядження уповноваженої особи.

Якщо особа призовного віку — ВПО, чи зобов’язана вона стати на облік, і в який термін?

Отримання статусу ВПО означає, що особа змінила місце проживання.

Призовники, військовозобов’язані та резервісти по прибутті на нове місце проживання зобов’язані з моменту отримання статусу ВПО стати на військовий облік за новим місцем проживання упродовж семи днів.

Органи реєстрації місця проживання фізичних осіб повідомляють відповідні територіальні центри комплектування про реєстрацію місця проживання особи.

Крім того, виконавчі органи сільських, селищних та міських рад:

— виявляють призовників і військовозобов’язаних, які проживають на їхній території і не перебувають у них на військовому обліку;

— беруть таких призовників і військовозобов’язаних на персонально-первинний облік;

— направляють до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік.

Яка відповідальність за неявку до військкомату за викликом повісткою?

Судова практика довоєнного стану пов’язувала відповідальність саме з діями/бездіяльністю громадянина після отримання повістки, а не усної розмови. 

Втім, якщо громадянина було проінформовано про необхідність з’явитися до військкомату в якийсь інший спосіб, крім вручення повістки, слід мати на увазі, що ст. 337 Кримінального кодексу України говорить про ухилення від військового обліку після «попередження», зробленого керівником ТЦКСП. 

Відтак, за наявності доказів, навіть усного попередження (отриманого в належному процесуальному порядку запису розмови, акта) від керівника територіального центру комплектування, не можна виключати ризику притягнення до кримінальної відповідальності у вигляді штрафу на суму від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100–8500 грн) або виправних робіт на термін до одного року. 

Яка відповідальність за ухилення від призову?

Ризики істотно підвищуються, якщо громадянин отримав повістку і на вимогу з’явитися у ТЦКСП або військову частину для подальшої служби не з’явився. 

За ухилення від призову на військову службу під час мобілізації передбачено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на термін від 3 до 5 років.

Якщо неявки мають постійний характер, то дії громадянина будуть розцінені як ухиляння від служби в армії. Тоді військкомат направляє до прокуратури відповідного листа, на підставі якого починають проводитися слідчі дії. 

Як ВПО довести непридатність, якщо всі документи про стан здоров’я залишились у зоні активних бойових дій, а медкомісії всім роблять висновок «придатний»?

Оцінка придатності до військової служби врегульована наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України».

Медичний огляд включає вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

Кожного військовозобов'язаного оглядають хірург, терапевт, невропатолог, психіатр, окуліст, отоларинголог, стоматолог, дерматолог, а за медичними показаннями — і лікарі інших спеціальностей.

Військовозобов’язаних, визнаних непридатними до військової служби, повторно оглядають ВЛК військових комісаріатів за місцем проживання після обов’язкового обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах.

Таким чином, незалежно від стану здоров’я, військовозобов’язаний має пройти медичний огляд. За результатами огляду буде визначено ступінь придатності до військової служби.

Наявні медичні документи можуть допомогти ВЛК під час проведення медичного огляду врахувати всі обставини і дійти правильних висновків. У разі відсутності медичних документів необхідно надати всю інформацію про стан свого здоров’я для подальшої її перевірки.

У разі незгоди з висновком (постановою) військово-лікарської комісії регіону щодо ступеня придатності до військової служби його можна оскаржити до Центральної ВЛК або в судовому порядку.

Хто відповідатиме за смерть такого призовника не від бойових дій, а через поверховий висновок медкомісії?

Для встановлення причин захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців проводиться військово-лікарська експертиза. У разі встановлення порушень під час визначення ступеня придатності до військової служби відповідальність несе особа, котра їх допустила. Це може бути лікар — член призовної комісії або інша особа, котра допустила порушення.

Чи має право селищна рада вручати повістки на медогляд? 

Так. Задля забезпечення персонально-первинного обліку призовників і військовозобов’язаних виконавчі органи сільських, селищних та міських рад оповіщають призовників і військовозобов’язаних і забезпечують їх своєчасне прибуття.

Чи мобілізований буде зразу відправлений на передову?

Ні. Мобілізованих, які не проходили військової служби, на першому етапі направляють для відповідної фахової підготовки до навчальних центрів. 

Наразі підготовка відбувається за скороченими термінами і становить від 7 до 20 діб, залежно від складності спеціальності.

Після завершення підготовки військовослужбовці відбувають для комплектування підрозділів (військових частин), у т.ч. тих, які ведуть бойові дії.

Загальновійськова підготовка поділяється на початкову і базову.

Початкова підготовка здійснюється з метою формування у громадян первинних загальновійськових знань і спеціальних компетентностей.

Базова підготовка здійснюється з метою підготовки громадянина, здатного виконувати завдання як у мирний, так і у воєнний час, у бойових умовах, і посприяти йому в набутті первинних знань, умінь і навичок поводження зі зброєю та її застосування; дій на полі бою (пересування та орієнтування на місцевості); надання домедичної допомоги, а також первинної психологічної допомоги (самодопомоги); поводження з саморобними вибуховими пристроями та формування стійких морально-психологічних якостей, необхідних для захисту України.

Якщо ж вас направили на передову без підготовки і навичок володіння зброєю, зверніться на гарячу лінію Міністерства оборони України та ЗСУ за телефонами: 0-800-500-410, 0-800-500-442, 044-454-44-99. Для оперативного реагування на порушення необхідно назвати ПІБ мобілізованого та номер військової частини, до якої його направлено.

Чи можна призивати підприємців різних груп, які мають найманих працівників? Чи враховується заклик влади до бізнесу піднімати економіку?

Можна. Під час воєнного стану загальній мобілізації підлягають усі громадяни віком від 18 до 60 років, які можуть виконувати військовий обов'язок.

Як потрапити до ТрО?

Наразі діє спрощена процедура. Кандидатам потрібно мати з собою лише паспорт.

Командир добровольчого формування ухвалює рішення про зарахування до добровольчого формування впродовж 7 робочих днів або надає особі обґрунтовану відмову в зарахуванні. 

При цьому документи, які додаються до заяви особи, можуть бути надіслані в електронному вигляді відповідними центральними органами виконавчої влади і місцевими держадміністраціями.

Які права та обов’язки має доброволець?

Члени добровольчих формувань територіальних громад мають право застосовувати під час виконання завдань територіальної оборони особисту мисливську зброю, стрілецьку зброю, інші види озброєння та боєприпаси до них у порядку, визначеному Кабінетом міністрів України. 

Крім того, на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їхньої участі в заходах підготовки добровольчих формувань, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». 

Особи, які входять до складу добровольчих формувань територіальних громад (яким надано статус учасника бойових дій) і беруть безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, мають право на призначення їм дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками — 50 років, за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Працівникам, які виконують державні або громадські обов’язки, виконання яких, за чинним законодавством України, може припадати на робочий час, гарантується збереження місця роботи (посади) та середнього заробітку.

Водночас членство в добровольчому формуванні не звільняє від обов’язку проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Під час мобілізації добровольці територіальної оборони, які за станом здоров’я придатні до військової служби у воєнний час і мають військово-облікову спеціальність, за потреби призиваються для комплектування військових частин Сил територіальної оборони ЗСУ та інших складових сил оборони за територіальним принципом.

Чи мають ТрО і контрактники статус учасника бойових дій?

Так. Порядок надання такого статусу визначається Кабінетом міністрів України.

Чи можуть з однієї ТрО перевести в іншу, наприклад із Західної України в зону активних бойових дій?

Така можливість є.

Завдання територіальної оборони виконуються поза районами ведення воєнних (бойових) дій. Однак із метою нарощування сил і засобів для стабілізації обстановки, а також у випадку визначення відповідної зони територіальної оборони районом ведення воєнних (бойових) дій військові частини Сил ТрО ЗСУ, за рішенням Головнокомандувача Збройних сил України, можуть бути залучені до виконання завдань територіальної оборони поза межами своєї зони територіальної оборони.

Як мобілізований має довести факт призову роботодавцеві?

Документом, який підтверджує призов та проходження військової служби військовослужбовцем, є військовий квиток, у якому у відповідних розділах проставляються службові позначки.

Також документами, які підтверджують призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, можуть бути довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів — витяг із наказу або довідка про зарахування до військової частини, які видає військова частина. Зазначені документи можуть видаватися також і родинам військовозобов'язаних та резервістів для пред'явлення їх за місцем вимоги.

Якщо працівника звільнено з роботи під час військової служби, яку відповідальність несе роботодавець?

Законодавством заборонено звільняти працівника, якого призвано на військову службу або мобілізовано.

Порушення цього положення може бути підставою для притягнення керівника підприємства до відповідальності за ст. 172 КК України «Грубе порушення законодавства про працю».

Санкція статті передбачає штраф на суму від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34–51 тис. грн) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправні роботи на строк до двох років.

Якщо під час служби роботодавець припинив нарахування зарплати, як стягнути борг?

Заробітна плата нараховується мобілізованому працівникові в тому ж порядку, що й до мобілізації. Якщо роботодавець припинив нарахування зарплати, працівник може звернутися зі скаргою до Держпраці, яка проведе перевірку, а також звернутися до суду з позовом.