News

Скасування пільг: чого чекати населенню?

2021-01-26

КИЇВ — 26 січня 2021 року. Постанова Кабінету Міністрів від 28.12.2020 року №1325 — не єдиний документ, яким скасовуються пільгові тарифи на електроенергію в новому році. Слідом за Кабміном НКРЕКП прийняла постанову, якою скасувала низку так званих «пільгових постанов», що встановлювали та регулювали пільги для окремих категорій населення. Тарифи, при цьому, продовжують зростати. Отже, кого саме стосуються зміни та до чого готуватися українцям? Розповів Олег Паракуда, партнер ЮК SLS Group, член Ради Комітету АПУ з питань енергетики, нафти і газу.

— Почнімо з ключового. Серед прийнятих НКРЕКП постанов і категорій населення, яких вони стосуються:

Постанова НКРЕКП від 11.03.2010 року № 218 «Про затвердження тарифів на електричну енергію релігійних організацій». Як стає зрозуміло з назви документу, ця постанова встановлювала тарифи для релігійних організацій на рівні тарифів для населення. Відтепер релігійні організації мають закуповувати електроенергію за ринковими цінами відповідно до укладених договорів.

Постанова НКРЕКП від 23.04.2012 року № 498 «Про затвердження Порядку застосування тарифів на електроенергію». Цією постановою було закріплено 70%-ві, так звані «атомні» пільги для мешканців населених пунктів, що знаходяться в 30-ти кілометровій зоні навколо атомних електростанцій. Також вона встановлювала «нічний» тариф, який було перенесено до постанови №1325.

Постанова НКРЕКП від 26.02.2015 року № «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню». Ймовірно, найважливіша постанова, що встановлювала тарифи для населення. З її «відміною» зникли й пільгові тарифи для населення на перші 100 кВт, перші 3000 кВт для населення, що проживає у житлових будинках обладнаних електроопалювальними установками та багатоквартирних будинках, не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання, пільги для жителів гуртожитків та багатодітних, прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу.

Постанова НКРЕКП від 06.06.2017 року № 746 «Про затвердження тарифів на електричну енергію, що відпускається юридичним особам, які є власниками (балансоутримувачами) майна, що використовується для компактного поселення внутрішньо переміщених осіб». Цією постановою  встановлювався тариф на електричну енергію, що відпускається юридичним особам, які є власниками (балансоутримувачами) майна, що використовується для компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (містечок зі збірних модулів, гуртожитків, оздоровчих таборів, будинків відпочинку, санаторіїв, пансіонатів, готелів тощо) в частині задоволення власних побутових потреб внутрішньо переміщених осіб, на рівні 140 коп. за 1 кВт-год (без податку на додану вартість).

Допускаю, що доцільність такої пільги зникла у зв’язку з тим, що до 2020 року всі тимчасово переміщені особи мали бути забезпечені належними умовами проживання і потреба в використанні збірних модулів, гуртожитків, пансіонатів, готелів для їх розміщення відпала, а можливість зловживати та отримувати пільги — залишилась.

В чому сенс?

Скасування пільгових тарифів сколихнуло суспільство. Побутові споживачі не розуміють, для чого скасовувати пільгові тарифи в умовах економічної кризи, котра ще й посилюється регулярними локдаунами.

Позиція Уряду та НКРЕКП полягає в тому, що тариф для населення сам по собі є пільговим, адже промисловість купує електроенергію майже у два рази дорожче — по 3,20 грн/кВт., проти 1,68 грн/кВт., які сплачує населення.

Крім того, існування ряду пільг конфліктувало з механізмом надання субсидій. Для прикладу, до недавнього часу громадяни, що проживали у житлових будинках з електричним опаленням, негазифікованих багатоквартирних будинках та будинках в яких не функціонують системи централізованого теплопостачання мали пільгу на перші 3000 кВт на місяць у період з 01 жовтня по 30 квітня. Щомісяця за перші 3000 кВт вони сплачували лише 90 коп./кВт замість стандартної ціни. Однак це не заважало отримувати їм і субсидію, котра за своєю суттю теж є пільгою для окремих категорій громадян. В результаті виходила своєрідна пільга на пільгу, що, своєю чергою, ускладнювало розрахунки між державним бюджетом та постачальником.

Скасування згаданих раніше пільг, серед іншого, дозволить забезпечити універсальний підхід до цього питання, адже ніхто не скасовував надання субсидій. Тепер саме вона має стати основним інструментом захисту неплатоспроможного населення.

Що залишиться?

Фактично, крім «єдиного тарифу для населення», з пільгових залишиться лише так званий «нічний тариф» для власників багатозонних лічильників. Таку пільгу передбачено безпосередньо постановою КМУ від 28.12.2020 року №1325, відповідно до якої за двозонними тарифами вартість електроенергії з 23-ї години до 7-ї години, складатиме половину від стандартної вартості.

Чого чекати?

В короткостроковій перспективі переважній більшості громадян варто чекати зростання вартості електроенергії через скасування пільгових тарифів. В кінцевому результаті, не виключаємо, що ринок та конкуренція сформують адекватні тарифи й через певний час про пільги вже ніхто не згадає. Водночас і зворотного розвитку подій виключити не можна.

Висновок

Запровадження пільгових тарифів на електроенергію для окремих категорій споживачів не є соціально справедливим механізмом захисту населення. Навпаки, зазвичай, вони призводять до потенційних зловживань, викривлення конкуренції та додаткового навантаження на Державний бюджет України. Єдино правильним та збалансованим інструментом захисту соціально вразливої частини суспільства є запровадження прозорого механізму отримання субсидій.

Other news